ЗМІСТ
ВСТУП
Глава I. ЗАСОБИ РОЗВИТКУ ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ ДІТЕЙ ДОШКОЛЬГОГО ВІКУ
1. Поняття художньої творчості
2. Особливості художньої творчості дошкільнят
3. Основні умови та засоби розвитку художньої творчості дітей дошкільного віку
Глава II. цікаве заняття аплікацією з НЕТРАДИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ТВОРЧОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
1. Розвиток особистості дитини засобами аплікації
2. Поняття В«аплікаціяВ», її види і технічні прийоми
3. Зміст роботи по аплікації у різних вікових групах
4. Матеріали та обладнання за аплікації
5. Цікаві заняття інтегрованого характеру за аплікації
6. Розвиток творчого потенціалу дітей старшого дошкільного віку шляхом використання цікавих занять аплікацією
ВИСНОВОК
ЛІТЕРАТУРА
ДОДАТКИ
ВСТУП
Зображувальна діяльність має велике значення в вирішенні завдань естетичного виховання, так як за своїм характером є художньою діяльністю. Специфіка занять образотворчим творчістю дає широкі можливості для пізнання прекрасного, для розвитку у дітей емоційно-естетичного ставлення до дійсності.
Кожен вид образотворчої діяльності, крім загального естетичного впливу, має свій специфічний вплив на дитини. Аплікація має велике значення для навчання і виховання дітей дошкільного віку. Вона сприяє формуванню та розвитку багатьох особистісних якостей особистості, її психічних і естетичних можливостей.
В сучасних педагогічних і психологічних дослідженнях доводиться необхідність занять образотворчим творчістю для розумового, естетичного розвитку дітей в дошкільному віці.
У роботах Запорожця А.В., Давидова В.В., Подд'якова М.М. встановлено, що дошкільнята здатні в процесі предметної чуттєвої діяльності, в тому числі і аплікації, виділяти суттєві властивості предметів і явищ, встановлювати зв'язки між окремими предметами і явищами і відображати їх в образній формі. Цей процес особливо помітний в різних видах практичної діяльності: формуються узагальнені способи аналізу, синтезу, порівняння і зіставлення, розвивається вміння самостійно знаходити способи вирішення творчих завдань, вміння планувати свою діяльність.
Звідси випливає необхідність занять не тільки образотворчим мистецтвом, але й специфічними видами образотворчого творчості, в тому числі і аплікацією.
Ця проблема актуальна на сьогоднішній день. Це підтверджується тим, що робота по аплікації в сучасних умовах педагогічного процесу винесена за замки занять, і практикується у вигляді спільної або самостійної діяльності дітей, що не сприяє формуванню та розвитку у дітей основних ЗУН по аплікації.
Значення занять аплікацією у тому числі і з використанням нетрадиційних технік, з використанням цікавого матеріалу для освіти дошкільнят історично і науково доведено. В результаті узагальнення досвіду педагогів було виявлено значення навчання аплікації:
- розвиток естетичного світосприйняття, виховання художнього смаку;
- розвиток художньо - графічних умінь і навичок;
- розвиток фантазії, творчого мислення та уяви, просторового сприйняття;
- розвиток точних рухів руки і дрібної моторики пальців;
- становлення деяких організаційних навичок художньої творчості;
- отримання відомостей про вітчизняної і світової художньої культури;
- виховання глядацької культури;
- можливе розкриття почав професійної художньо - образотворчої діяльності.
Сьогодні є вибір варіантів художнього дошкільної освіти та визначається він наявністю варіативних, додаткових, альтернативних, авторських програмно - методичних матеріалів, які недостатньо науково обгрунтовані і вимагають теоретичної та експериментальної перевірки в конкретних умовах дошкільних освітніх установ. В Зокрема, проблема вивчення і розвитку дитячої художньої творчості засобами нетрадиційних технік образотворчого мистецтва не була поставлена і не вирішувалася в теорії та практиці дошкільного художньої освіти.
З усього цього випливає гіпотеза: розвитку художньої творчості дошкільнят сприяє проведення цікавих занять з нетрадиційними матеріалами та техніками в аплікації.
Для аналізу висунутої гіпотези були розроблені завдання:
1) Вивчення наукової літератури з проблеми організації і проведення цікавих занять в аплікаційній техніці.
2) Вивчити зміст та специфіку художньої творчості дітей в техніці аплікації.
3) Вивчити особливості методики організації та проведення цікавих занять інтегрованого заняття з аплікації.
4) Розробити та апробувати заняття цікавого характеру по аплікації з дітьми старшого дошкільного віку.
Об'єктом дослідження є діти старшого дошкільного віку, їх художньо - творча діяльність.
Предметом дослідження є нетрадиційні форми занять аплікацією у старшому дошкільному віці.
Глава I. ЗАСОБИ РОЗВИТКУ ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ ДІТЕЙ ДОШКОЛЬГОГО ВІКУ
1. Поняття художнього творчості
Творчість розглядається вченими як людська діяльність вищого рівня по пізнанню і перетворення навколишнього природного та соціального світу. У процесі творчої діяльності, що особливо важливо, змінюється і сама людина (форми та способи його мислення, особистісні якості): він стає творчою особистістю.
На сьогоднішній день творчість перестає бути якимось таїнством, в яке, на думку ряду вчених (А. Бакушинский, Є. Флерина, В. Глоцер, Б.Джефферсон, та ін), можна вторгатися і яким не можна управляти; допустимо лише створювати для нього відповідні умови. Психологічна наука прочинила завісу над цим таїнством і показала фундаментальне значення діяльнісного підходу до формування творчості (Л.С.Виготський, А.Н.Леонтьев, О. В. Запорожець, С.Л.Рубінштейн, В.В.Давидов, Д. Б. Богоявленська, Н.Н.Поддьяков, А. В. Брушлінскій та ін.)
Творчість в широкому сенсі - це діяльність, спрямована на отримання чогось нового, неповторного, і тому основним показником творчості є новизна його результату (художній твір, ідея, механічний прилад і т.п.). Інакше кажучи, новизна результату творчої діяльності носить об'єктивний характер, оскільки створюється те, чого раніше не існувало. Сам же процес створення має суб'єктивну забарвлення, так як в ньому проявляється індивідуальність творця.
Вітчизняні психологи і педагоги (Л. С. Виготський, В. В. Давидов, А. В. Запорожець, Н. Н. Поддьяков, Н. А. Ветлугіна, Н. П. Сакуліна, Е.А. Флерина та ін) довели, що творчі можливості дітей проявляються вже в дошкільному віці і розвиток їх відбувається при оволодінні суспільно виробленими засобами діяльності в процесі спеціально організованого навчання. Так, В.В.Давидов у післямові до книги Л.С.Виготського В«Уява і творчість у дитячому віці В»вказує на те, що творчість є постійним супутником дитячого роз-ку. Дивно співзвучні цьому і ідеї Л. Малагуцці (засновника відомою у всьому світі італійської школи педагогіки Реджіо Емілія), який, говорячи про дитячої креативності, не вважав її В«священноюВ»: виникаючи з повсякденного досвіду, вона є невід'ємною характеристикою людського ...
