В«Аналіз розвитку координаційних здібностей у дітей молодшого шкільного віку на уроках фізкультури з гімнастичною спрямованістю В»
Зміст
Введення
Глава 1. Особливості розвитку дітей молодшого шкільного віку
1.1 Анатомо-фізіологічна характеристика дітей молодшого шкільного віку
1.2 Розвиток фізичних якостей дітей в молодшому шкільному віці
1.3 Особливості розвитку координації рухів у дітей молодшого шкільного віку
Глава 2. Координаційні здібності як один з видів рухових здібностей
2.1 Поняття В«Координаційні здібностіВ»
2.2 Види координаційних здібностей
2.3 Методи розвитку та оцінки координаційних здібностей
Глава 3. Організація, методи та завдання дослідження
3.1 Завдання і методи дослідження
3.2 Організація дослідження
3.3 Результати дослідження
Висновок
Список літератури
Додаток
Введення
Значення координаційних здібностей для занять багатьма видами спорту незаперечно. На думку ряду авторів вони є критерієм високої спортивної майстерності. У зв'язку з ранньою спеціалізацією, скороченням термінів навчання і ускладненням спортивної техніки до юним спортсменам пред'являються високі вимоги в плані прояву координаційних здібностей. Це обумовлює необхідність пошуку нових шляхів, за допомогою яких можна краще і швидше навчити дітей керувати своїми рухами. Можливо, ефективним шляхом стане оптимізація навчально-тренувального процесу з урахуванням властивостей нервової системи займаються.
Поняття В«координаційні здібностіВ» виділяється з загального і менш певного поняття В«спритністьВ», широко розповсюдженого в побуті і в літературі з фізичного виховання. Під координаційними здібностями слід розуміти, по-перше, здатність доцільно будувати цілісні рухові акти, по-друге, здатність перетворювати вироблені форми дій або перемикатися від одних до інших, відповідно, вимогам мінливих умов [26, С44]. Ці особливості в значною мірою збігаються, але мають і свою специфіку. Неважко уявити собі, припустимо, учня, який успішно справляється з розучуванням нової комбінації рухів, але виявляється не в змозі якісно продемонструвати її, як тільки раптово змінюється умова виконання.
У молодшому шкільному віці відбувається В«закладка фундаментуВ» для розвитку цих здібностей, а також придбання знань, умінь і навичок при виконанні вправ на координацію. Цей віковий період називається В«Золотим вікомВ», маючи на увазі темп розвитку координаційних здібностей [2, С20].
Провідну роль у трактуванні координаційних здібностей відводять координаційним функцій центральної нервової системи [11, с40].
Здатність перетворювати нові, все ускладнюються форми рухів в найбільшій мірі потрібно у видах спорту, що мають періодично оновлювану і довільну програми змагань (спортивна і художня гімнастика, фігурне катання та ін.) Від цієї здатності істотно залежить прогрес і в інших видах спорту зі складним складом рухових дій [43, с53].
Координаційне вдосконалення направлено також на підготовку молоді до усложняющимся умовам сучасного виробництва і високому темпу життя.
Рівень координаційної здібності визначається наступними способами індивіда:
- швидко реагувати на різні сигнали, зокрема, на рухомий об'єкт;
- точно і швидко виконувати рухові дії за мінімальний проміжок часу;
- диференціювати просторові часові та силові параметри руху;
- пристосовуватися до мінливих ситуацій, до незвичайної постановці завдання;
- прогнозувати (вгадувати) положення рухомого предмета в потрібний момент часу;
- орієнтуватися в часі рухової задачі координаційних здібності.
Однією з найважливіших завдань фізичного виховання є розвиток рухової функції і вміння керувати своїми рухами. Ще П.Ф. Лесгафт, говорячи про завдання фізичної освіти, відзначав важливість В«уміння ізолювати окремі рухи, порівнювати між собою, свідомо керувати ними і пристосовувати до перешкод, долати їх з якомога більшою спритністю В». [2, с. 89]
Координаційні здібності людини виконують у управлінні його рухами важливу функцію, а саме узгодження, упорядкування різноманітних рухових рухів в єдине ціле відповідної поставленого завдання.
Добре розвинені координаційні здібності є необхідними передумовами для успішного навчання фізичним вправам. Вони впливають на темп, вид і спосіб засвоєння спортивної техніки, а також на її подальшу стабілізацію і ситуаційно-адекватне різноманітне застосування. Координаційні здатності ведуть до більше щільності та варіативності процесів управління рухами, до збільшення рухового досвіду.
Тільки сформовані координаційні здібності - необхідна умова підготовки дітей до життя, праці, служби в армії. Вони сприяють ефективному виконанню робочих операцій при постійно зростаючих вимогах в процесі трудової діяльності, підвищують можливості людини в управлінні своїми рухами.
Координаційні здібності забезпечують економне витрачання енергетичних ресурсів дітей, впливають на величину їх використання, так як точно дозоване в часі, просторі і за ступенем наповнення м'язове зусилля і оптимальне використання відповідних фаз розслаблення ведуть до раціонального витрачання сил [35, с12].
Різноманітні варіанти вправ, необхідні для розвитку координаційних здібностей - гарантія того, що можна уникнути монотонності і одноманітності в заняттях, забезпечити радість від участі в спортивної діяльності.
Тому вдосконалення координаційних здібностей крім фізичних якостей в шкільному віці є актуальним завданням процесу виховання. Тим більше, що молодший шкільний вік є найбільш сприятливим у цьому відношенні.
Мета - Виявити найбільш ефективні засоби розвитку координаційних здібностей дітей молодшого шкільного віку на уроках фізичної культури з гімнастичної спрямованістю.
Завдання:
Вивчити науково-методичну літературу з розвитку координаційних здібностей.
Проаналізувати методи розвитку координаційних здібностей у дітей молодшого шкільного віку.
Систематизувати засоби і методи розвитку координаційних здібностей молодших школярів.
Розробити експериментальний комплекс розвитку координаційних здібностей на уроках фізичної культури з гімнастичної спрямованістю для учнів молодших класів.
Обгрунтувати результати експерименту.
Об'єкт - процес фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку.
Предмет - розвиток координаційних здібностей у дітей молодшого шкільного віку.
Гіпотеза. Передбачається, що застосування різних засобів, таких як фізичні вправи і гімнастичні вправи з динамічним характером на уроках фізичної культури можуть якісно підвищити рівень координаційних здібностей дітей 7-9 років.
Робота складається з 3 розділів, вступу і висновку. У першій главі розглядаються питання розвитку фізичних якостей дітей молодшого шкільного віку, їх анатомо-фізіологічні характеристики, а також особливості розвитку координації рухів у молодших школярів, обгрунтовується значимість виховання координаційних здібностей дітей.
У другому розділі досліджуються координаційні здібності як один з видів рухових здібностей, вивчається поняття В«координаційні здібності В». Приділяється увага видам координаційних здібностей, методам розвитку та оцінки координаційних здібностей.
Третя глава присвячена опису організації дослідження характеру впливу засобів гімнастики на розвиток основних рухових якостей у дітей молодшого шкільного віку і її результатів, в процесі яких розроблений експериментальний комплекс проведення уроків фізичної культури з гімнастичної спрямованістю для учнів молодших класів. Основні висновки повідомляються в ув'язненні. Робота спирається на дослідження вітчизняних і зарубіжних авторів, повний список яких становить 65 найменувань.
...
