Зміст
Введення
Глава 1. Теоретичні основи алгоритмізації процесу навчання молодших школярів
1.1. Сутність програмованого навчання
1.2. Алгоритмізація навчання
1.3. Алгоритм і його основні види
Висновки по I чолі
Література
Введення
Найважливішим завданням педагогічної науки є вдосконалення планування процесу навчання в цілому і підвищення ефективності керування пізнавальною діяльністю учнів.
Пошуки оптимальних шляхів управління навчанням вилилися в створення нової системи навчальної роботи, названої програмованим навчанням, однією із складових якого є алгоритмізація.
В даний час наука і техніка розвиваються настільки швидко, що своєчасне узагальнення потоку наукової інформації без застосування кібернетичних засобів представляє значну трудність.
Не менш складним є повідомлення учням знань, так як їх обсяг з року в рік збільшується, тоді як терміни і методи навчання залишаються незмінними. У зв'язку з цим все більше число викладачів приходить до висновку про недостатність традиційних способів навчання та необхідності їх вдосконалення на основі новітніх досягнень науки і техніки.
У школах вже з'явилися комп'ютери, але цього недостатньо. Найкращий варіант оснастити подібним обладнанням кожен кабінет і включити елементи роботи на комп'ютері в навчальні програми з усіх предметів. Але для цього необхідна технічна база. В даний час в початкових класах можливо використовувати тільки елементи програмованого і алгоритмізованого навчання. Тому тема даної роботи є актуальною сьогодні.
Розробкою програмування та алгоритмізації в навчанні займалися такі вчені, як П. Я. Гальперін, Л. Н. Ланда, Н. Ф. Тализіна. У своїх роботах і дослідженнях вони доводили ефективність програмованого навчання і алгоритмізації.
Мета курсової роботи - теоретичне обгрунтування необхідності алгоритмізації процесу навчання молодших школярів.
Відповідно до мети визначено наступні завдання:
- визначити сутність поняття В«Програмоване навчанняВ» і В«алгоритмізаціяВ»;
- виявити основні види алгоритмів;
- визначити особливості роботи з різними видами алгоритмів.
Глава 1. Теоретичні основи алгоритмізації процесу навчання молодших школярів
1.1. Сутність програмованого навчання
У психолого-педагогічних дослідженнях звичайне, або традиційне навчання вважається погано керованим. На думку більшості вітчизняних вчених і педагогів, основними недоліками традиційного навчання виступають наступні:
1. Усереднений загальний темп вивчення матеріалу.
2. Єдиний усереднений обсяг знань, засвоюваних учнями.
3. Непомірно велика питома вага знань, одержуваних учнями в готовому вигляді через вчителя без опори на самостійну роботу з придбання цих знань.
4. Майже повне незнання вчителем ходу засвоєння учнями повідомлюваних знань (немає внутрішньої зворотного зв'язку і слабка зовнішня зворотний зв'язок).
5. Недостатнє стимулювання пізнавальної активності учнів, опора в основному на вчителя.
6. Переважання словесних методів викладу знання, що створюють об'єктивні передумови розсіювання уваги.
7. Утрудненість самостійної роботи учнів з підручником через недостатню розчленованості навчального матеріалу, сухості мови, майже повної відсутності емоційного впливу.
Виникнення програмованого навчання пов'язане зі спробою усунути ці та інші недоліки звичайного навчання.
Програмоване навчання - це система послідовних дій (операцій), виконання яких веде до заздалегідь запланованого результату. [6,37].
Значну роль у формуванні програмованого навчання зіграв відомий психолог Б.Ф.Скіннер, який в 1954 закликав педагогічну громадськість підвищити ефективність викладання за рахунок управління процесом навчання, побудови його в повному Відповідно до психологічними знаннями про нього.
Основним постулатом теорії Б.Ф.Скіннера служить теза про те, що результат попередньої дії (Вірніше - його психологічний ефект) впливає на подальшу поведінку [6,87]. Отже, самим поведінкою можна керувати шляхом підбору певних винагород (підкріплень) вірних дій, стимулюючи, таким чином, подальша поведінка в очікуваному руслі.
В якості центрального поняття для побудови програмованого навчання виступає категорія управління. Як відзначає Н.Ф. Тализіна, В«справжня проблема полягає в тому, щоб на всіх щаблях освіти навчання було з хорошим управлінням, включаючи і початкову школу і навіть дошкільні установи В»[8, с. 54].
Б.Ф.Скіннер і його послідовники виявили закони, за якими формується поведінка, і на їх основі сформулювали закони научения:
1. Закон ефекту підкріплення: якщо зв'язок між стимулом і реакцією супроводжується станом задоволення, то міцність зв'язків наростає, і навпаки. Звідси висновок: у процесі навчання потрібно більше позитивних емоцій.
2. Закон вправ: чим частіше проявляється зв'язок між стимулом і реакцією, тим вона міцніша (всі дані отримані експериментальним шляхом).
3. Закон готовності: на кожній зв'язку між стимулом і реакцією лежить відбиток нервової системи в її індивідуальному, специфічному стані. [6,45].
В основу технології програмованого навчання Б. Ф. Скіннер поклав два вимоги:
1) піти від контролю і перейти до самоконтролю;
2) перевести педагогічну систему на самонавчання учнів.
В основі концепції програмованого навчання лежать загальні і приватні дидактичні принципи послідовності, доступності, систематичності, самостійності. Ці принципи реалізуються в ході виконання головного елемента програмованого навчання - навчальної програми, представляє собою упорядковану послідовність завдань. Для програмування ванного навчання істотно наявність В«дидактичної машиниВ» (або програмованого підручника). У цьому навчанні в певній мірі реалізується індивідуальний підхід як облік характеру освоєння навчаються програми. Однак головним ос-шається те, що процес засвоєння, вироблення уміння управляється програмою.
Програмоване навчання в кінці 60-х - початку 70-х рр.. отримало новий розвиток в роботах Л.Н. Ланди, який запропонував алгорітмізіровать цей процес.
Алгоритм є правило (зворотне твердження неправомірно), що наказує послідовність елементарних дій (операцій), які в силу їх простоти однозначно розуміються, виконуються всіма; це система вказівок (приписів) про ці дії, про те, які з них і як треба робити Алгоритмічний процес - це система дій (операції з об'єктом, він є не що інше, як послідовне і впорядковане виділення в тому чи іншому об'єкті певних його елементів. Однією з переваг алгоритмізації навчання є можливість формалізації і модельного представленні цього процесу.
Переваги управління, програмування в освітньому процесі найбільш повно і теоретично обгрунтовано представлені в навчанні, засновані на психологічній теорії поетапного формування розумових дій П. Я. Гальперіна. [4,65].
У теорії П. Я. Гальперіна процес формування розумові дій проходить 5 етапів:
1. Попереднє ознайомлення з дією, з умовами його виконання.
2. Формування дії в матеріальному вигляді з розгортанням всіх вхідних у нього операцій.
3. Формування дії у зовнішній мови.
4. Формування дії під внутрішнього мовлення.
5. Перехід дії в глибокі згорнуті процеси мислення [4,76].
Спільно з Н.Ф. Тализіна П.Я.Гальперін реалізував цю теорію на практиці в процесі навчання. Вихідними тео-ськімі постулатами послужили наступні положення, розроблені у вітчизняній психології Л. С. Виготським, С. Л. Рубінштейном, А. Н. Леонтьєвим:
- всяке внутрішнє психічне є перетворене, інтер-різірованное зовнішнє; спочатку психічна функція виступає як инте...
