Тема: Аналіз методик готовності дітей до школи
План
Введення
1. Орієнтаційний тест шкільної зрілості Керна - Йирасека
2. Програма Х. Бройер і М.Войффена
3. Методики «³зерунокВ» Л.І. Цеханська, В«Графічний диктантВ» Д.Б. Ельконіна, В«Малювання по точкам В»А.Л. Венгера
4. Методика визначення готовності до шкільного навчання М.Н. Костикова
5. Методика діагностики психологічної готовності до шкільного навчання Н.І. Гуткиной
Висновок
Література
Введення
Шкільне навчання - один із найсерйозніших етапів у житті дитини. Тому цілком зрозуміла та заклопотаність, яку проявляють і дорослі, і діти під час майбутнього необхідності вступу в школу. Частина батьків, вихователів, та й самих дітей сприймає цей момент як своєрідний іспит дитини за весь дошкільний період життя. Така оцінка події, мабуть, не позбавлена ​​сенсу, бо для навчання в школі дитині знадобиться все те, що він набув за період дошкільного дитинства. Багатьом першокласникам зовсім не просто виконувати шкільні вимоги, для цього їм необхідно значну напругу. Тому важливо заздалегідь, ще до початку шкільного навчання з'ясувати, наскільки психічні можливості дитини відповідають вимогам школи. Якщо така відповідність є, то дитина готова до шкільного навчання, тобто він готовий до подолання виникаючих у вченні труднощів. Різні вимоги, що пред'являються навчанням до психіці дитини, визначають структуру психологічної готовності; основними її компонентами є розумова і особистісна готовність. Розумова готовність припускає достатню зрілість пізнавальних процесів (сприйняття, пам'яті, мислення, уяви, мови), володіння знаннями, уміннями і навичками за програмою навчання і виховання в дитячому садку, сформованість загальних інтелектуальних умінь. Особистісна готовність припускає зрілість мотивів навчальної діяльності, розвинене пізнавальне ставлення до зовнішнього світу, певний рівень самосвідомості, комунікативну зрілість як сформованість засобів, навичок і бажання спілкуватися, достатній рівень емоційного і вольового розвитку психіки дитини. В даний час існує велика кількість діагностичних програм, які можна з певною часткою умовності розділити на три групи: 1) програми, діагностують рівні розвитку окремих психічних функцій, використовуваних у навчальній діяльності; 2) програми, діагностують сформованість передумов опанування учбової діяльності; 3) змішані програми, діагностуючі і окремі психічні функції, і передумови навчальної діяльності.
В своїй контрольній роботі я хочу проаналізувати методики готовності дітей до школі.
1. Програма Х. Бройер і М.Войффена
До першої групи можна в першу чергу віднести Орієнтаційний тест шкільної зрілості Керна-Йирасека. Він спрямований на діагностику зорового сприйняття, сенсомоторної координації, рівня розвитку тонкої моторики руки. Його класичний варіант складається з трьох завдань. Перше - малювання по пам'яті чоловічої фігури; друге - змальовування письмових літер; третє - змальовування групи точок. Методика стандартизована; результат виконання кожного завдання оцінюється по 5-бальною системою (1 - найвищий бал, 5 - нижчий бал). Підсумкова оцінка виходить шляхом складання оцінок всіх трьох завдань. Розвиток дітей, що отримали в підсумку від 3 до 6 балів, розглядається як високе, вище середнього; від 7 до 11 як нормальне, середнє; від 12 до 15 нижче норми. Я. Їрасек досліджував зв'язок успішності виконання цього тесту й успішності в школі. Виявилося, що діти, добре впоралися з тестом, як правило, добре вчаться в школі. Але поганий результат в тесті ще не означає, що дитина не може добре вчитися. Тому І. Їрасек пропонує свій тест для виявлення шкільної зрілості, але його показники не можна використовувати як основу для висновку про шкільної незрілості (Неготовності до школи). Частково це пояснюється недостатністю інформації про психічному розвитку дитини, яку надає цей тест. Так, він не оцінює такі важливі аспекти психічного розвитку, як інтелектуальне й мовленнєвий розвиток. По цій причині пізніше Їрасек ввів в тест вербальну частину, дозволяє оцінювати інформованість, тямущість, уміння міркувати, знання деяких суспільних норм.
2. Методики «³зерунокВ» Л.І. Цеханська, В«Графічний диктантВ» Д.Б. Ельконіна, В«Малювання по крапкахВ» А.Л. Венгера
Інший приклад функціонального підходу до діагностики шкільної зрілості являє програма Х. Бройер і М. Войффен (1986). Вона цілком сконцентрована на оцінці мовного розвитку дітей. Ця програма складається з двох методик: 'Перевірка здатності до диференціації і В«Короткий метод перевірки рівня розвитку усного мовлення В». Перша з цих методик діагностує розвиток різних типів диференціації (зорової, фонематичний, речедвигательной, мелодійної і ритмічною), що є передумовами розвитку усного та писемного мовлення. Друга методика дозволяє оцінити артикуляцію, словниковий запас, мовленнєву пам'ять і розуміння мови. Програма діагностики мовного розвитку Х. Бройер і М. Войффен орієнтована на виділення тих дітей, які потребують корекції мовного розвитку. Тому вона проводиться двічі: перший раз приблизно за рік до надходження дитини в школу, другий раз - незадовго до надходження. Після перший діагностування виявляються діти, які потребують цілеспрямованої розвиваючої роботи. Друге діагностування призначене встановити, наскільки успішним було використання корекційно-розвивальних програм. Недоліком цієї програми, як і програми Керна-Йирасека, є її однобічний характер. Хоча мовна функція надзвичайно важлива для успішного шкільного навчання, все ж її діагностика недостатня для прогнозу навчальної діяльності школяра. Діагностичні методи, що визначають сформованість психологічних передумов до навчання, грунтуються на сформульованих Д. Б. Ельконіна положеннях про те, що в перехідному віці (від дошкільного до молодшого шкільного) слід оцінювати як сформованість новоутворень попереднього вікового етапу (розвиток ігрової діяльності, наочно-образного мислення), так і поява симптомів, що характеризують настання нового перехідного періоду навчальної мотивації, розвитку самоконтролю та ін Предметом діагностики є вже не окремі психічні функції сприйняття, моторика, мова), а окремі елементи навчальної діяльності.
Серед методик, диагностирующих сформованість передумов опанування учбової діяльності, потрібно відзначити «³зерунокВ» Л.І. Цеханська (1988), В«Графічний диктантВ» Д.Б. Ельконіна (1988), В«Малювання по точках В»А.Л. Венгера (1981). Всі ці методики спрямовані на вивчення сформованості в дитини вміння свідомо підкоряти свої дії правилам, визначальним спосіб дії. Таке вміння є найважливішим серед навчальних умінь і навичок. «³зерунокВ» і В«Графічний диктантВ» оцінюють також уміння уважно слухати вказівки дорослого, а В«Малювання по крапкахВ» і В«Графічний диктант В»- орієнтуватися на зорово сприймалася зразок. Матеріалом методики «³зерунокВ» служать геометричні фігурки, розташовані в три ряду. Верхній ряд складається з трикутників, нижній - з квадратів, середній - з гуртків. Квадрати знаходяться точно під трикутниками, гуртки - в проміжку між ними. Перед дитиною ставиться завдання малювати візерунок, слідуючи правилу: з'єднувати трикутники і квадрати через гуртки. При цьому він повинен слухати усні вказівки експериментатора, що визначають, які фігурки і в якому порядку слід з'єднувати. Норми до методики не вказані.
Методика В«Графічний диктант В» проводиться так: дитині видають зошита в клітку, на якому з лівої сторони ставляться три крапки одна під одною (Відстань між ними по вертикалі - сім клітин). З цих точок починається малювання візерунка під диктовку експериментатора, який по...
