Випускна кваліфікаційна робота
з дисципліни "Методика викладання математики"
на тему: "Активізація розумової діяльності учнів на уроках математики в початковій школі "
План
Введення
Глава I. Активізація розумової діяльності учнів молодшого шкільного віку
1.1 Поняття "активна діяльність" в психолого-педагогічній літературі
1.2 Особливості психологічних пізнавальних процесів молодшого школяра
Глава II. Засоби активізації пізнавальної діяльності на уроках математики
2.1 Дидактичні ігри
2.2 Уроки - мандрівки.
2.3 Математичні уроки казки
2.4 Веселі завдання у віршах
2.5 Математичні загадки
2.6 Казкові задачі
2.7 Математичні казки.
2.8 Завдання цікавого характеру
2.9 Головоломки
2.10 Кросворди
2.11 Логічні завдання
2.12. Аналіз завдань для активізації розумової діяльності учнів у вариативном підручнику математики Петерсон Л.Г
Глава III. Дослідно-експериментальна робота з вивчення використання цікавості в навчальній діяльності.
3.1 Констатуючий етап
3.2 Формуючий етап
Висновок
Література
Додаток
Введення
Актуальність обраної теми пояснюється тим, що сучасному суспільству потрібні люди, здатні самостійно вирішувати виникаючі перед ними питання, а так само творчо підходити до своєї роботи, тобто не тільки пасивно сприймати відбуваються в суспільстві зміни, а й самим брати в них активну участь. Все це вимагає зміни змісту освіти, функції навчання. І головне місце відводиться початкової ланки, так як саме в молодшому шкільному віці бере свій початок розвиток потреб, здібностей, нахилів, інтересів учнів.
До надходження в школу провідним видом діяльності дитини була гра. З початком систематичного навчання в школі на зміну приходить навчальна діяльність. Але все ж гра не втрачає своєї актуальності, вона стає не тільки засобом, але й однією з форм навчання молодших школярів, сприяє формуванню навчальної діяльності, активізує пізнавальну діяльність учнів початкових класів. Використання ігрових моментів в початковій школі тісно пов'язане з вирішенням ряду питань:
місце цікавості на уроці;
доцільність її використання;
функції цікавості;
методика проведення;
систематизація ігор, які вимагають дозволу.
У взаємодії педагогів з дітьми гра займає неабияке значення. На це вказували такі видатні педагоги як К.Д. Ушинський, Н.К. Крупська, А.С. Макаренко та ін Психологічні механізми ІГРОВИЙ діяльності, її вплив на розвиток дитини, можливості її використання в педагогічних цілях привернули увагу цілого ряду педагогів і психологів: Я.С. Виготського, Д.Б. Ельконіна, Н.С. Лукіна та ін
Активізація пізнавальної діяльності молодших школярів. Цьому питанню присвячені роботи В.В. Давидова, Ю.К. Бабанського та ін У роботі вчителів початкових класів можна виявити ряд недоліків, які заважають ефективному застосуванню гри в навчання молодших школярів. Вони зводяться до наступного:
використання ігрових моментів, не відповідають віковим і
індивідуальним особливостям дітей;
методично неграмотне проведення ігор у процесі навчання молодших
школярів;
відсутність наочного і роздаткового матеріалу, використання якого
давало б найбільший ефект при організації ігор.
Виходячи з вищевикладеного, я сформулювала проблему нашого дослідження таким чином:
"Які умови необхідні, щоб гра найбільш ефективно використовувалася в процесі формування навчальної діяльності, виховання стійкого інтересу до вченню? "
Рішення даної проблеми становить мету нашого дослідження.
Об'єктом дослідження є активізація пізнавальної діяльності молодших школярів.
Предметом дослідження є психолого-педагогічні умови ефективного використання ігрового і цікавого матеріалу для активізації розумової діяльності у навчанні молодших школярів.
Завдання дослідження :
Проаналізувати психолого-педагогічну і методичну літературу по темі дослідження.
Розкрити психолого-педагогічні особливості використання гри з дітьми молодшого шкільно віку.
Дослідно-експериментальним шляхом досліджувати педагогічні умови ефективності використання гри та ігрових моментів в навчальному процесі для активізації розумової діяльності учнів на уроках математики.
Узагальнити конкретний практичний досвід учителів початкових класів із застосування ігрового і цікавого матеріалу.
Розробити методичні рекомендації з ефективного підбору та використанню ігрового матеріалу. Апробувати цей матеріал з дітьми на уроках.
Глава I. Активізація розумової діяльності учнів молодшого шкільного віку
1.1 Поняття "активна діяльність" в психолого-педагогічній літературі
Навчальна діяльність є специфічної, провідною діяльністю молодшого школяра. У ній дитина опановує окремими способами навчальних дій, у нього розвиваються пізнавальні інтереси, формується соціальна активність.
Навчальна діяльність - це особливий вид діяльності, відмінний від інших. Дитина під керівництвом вчителя вчиться оперувати науковими поняттями. Результатом навчальної діяльності є зміна самого учня, його розвиток, придбання нових способів дій з науковими поняттями.
Вдосконаленню навчальної діяльності сприяє чітке визначення її структурних компонентів. За своєю структурою навчальна діяльність повторює і відтворює будову всякої людської діяльності. Вона включає в себе 3 ланки:
мотиваційно-орієнтовний;
центрально-робоче;
контрольно-оціночне.
Відповідно до навчальної діяльності виділяють наступні основні компоненти:
мотиви і навчальні завдання;
навчальні дії;
дії контролю і оцінки.
Існує різноманіття діяльностей, у які включається дитина. Гра - складова частина діяльності. Отже, можна говорити про різноманіття ігор.
У шкільній практиці найбільше поширення набули дидактичні ігри . Це сталося тому, що головне завдання школи - навчання дітей і їх розвиток, а дидактичні ігри в більшою мірою сприяють цьому. Щоб оволодіти якимись діяльностями, незалежно від того, в якому вигляді вони транслюються, потрібно вже володіти іншими діяльностями, які виступають в якості передумов вчення. Так утворюється складна ланцюг залежностей одних діяльностей від інших. Оволодіння навчальної діяльністю тісно пов'язане з розвитком дитини. Але розвиток є там, де потрібно прояв активності і самостійності. Ш.А. Амонашвілі писав, що віз гри на уроці неможливо захопити дитину в світ знань та моральних переживань, зробити його активним учнем і творцем уроку. Гра в повній мірі відповідає активній природі молодшого школяра. Знання стають зрозумілі дитині в тому випадку, якщо засвоєння їх відбувається активно. У зв'язку з цим нами дослідно-експериментальним шляхом були виділені наступні умови підвищення ефективності використання гри на уроках математики, які сприяють активізації пізнавальної діяльності молодших школярів:
1. Облік вікових особливостей.
2. Використання матеріалу різного ступеня труднощі.
3. Використання різноманітних физминуток.
4. Побудова нетрадиційних уроків.
5. Використання сюжетних ігор.
6. Використання простий і ємною наочності.
7. Застосування ігор-змагань.
8. Використання нестандартних занять.
9. Застосування задач у віршах.
Дотримання даних умов дозволить не тільки урізноманітнити роботу на уроці, але і зробити використання ігрових моментів найбільш ефективними, що надає важливе вплив на формування навчальної діяльності молодших школярів і активізує їх розумов...
