Зміст
Введення
Глава 1. Пізнавальна діяльність молодших школярів
В§ 1. Розкриття сутності поняття В«пізнавальна діяльністьВ» в психолого-педагогічній літературі
В§ 2. Вікові особливості дитини молодшого шкільного віку.
Глава 2. Активізація пізнавальної діяльності молодших школярів як умови успішності навчання
В§ 1. Дидактичні ігри як засобу активізації пізнавальної діяльності молодших школярів як умови успішності навчання
В§ 2. Активізація пізнавальної діяльності молодших школярів за допомогою використання дидактичних ігор виступає як умова успішності навчання
Глава 3. Експериментальне дослідження
Висновок
Список літератури
Додаток
Введення
Проблеми активізації пізнавальної діяльності школярів на сьогоднішній день набувають все більшої актуальності. Цій темі присвячено безліч досліджень в педагогіці і психології. І це закономірно, тому вчення - провідний вид діяльності школярів, в процесі якого вирішуються головні завдання, поставлені перед школою: підготувати підростаюче покоління до життя, до активної участі в науково-технічному і соціальному процесі. Загальновідомо, що ефективне навчання знаходиться в прямій залежності від рівня активності учнів у цьому процесі. В даний час дидакти, психологи намагаються знайти найбільш ефективні методи навчання для активізації та розвитку в учнів пізнавального інтересу до змісту навчання. У зв'язку з цим багато питань пов'язано з використанням на уроках дидактичних ігор.
У даній роботі робиться спроба розгляду та дослідження активізації пізнавальної діяльності молодших школярів за допомогою використання дидактичних ігор виступає як умова успішності навчання.
Мета дослідження: розгляд активізації пізнавальної діяльності молодших школярів за допомогою використання дидактичних ігор виступає як умова успішності навчання;
Завдання дослідження:
1. Розкрити сутність поняття В«Пізнавальна діяльністьВ» в психолого-педагогічній літературі;
2. Розглянути вікові особливості дитини молодшого шкільного віку;
3. Проаналізувати проблеми ігрової діяльності в сучасній психолого-педагогічній літературі та сучасні уявлення про гру;
4. Виявити сутність дидактичної гри і її місце в навчанні молодших школярів;
5. Піддати розгляду активізацію пізнавальної діяльності молодших школярів за допомогою використання дидактичних ігор виступає як умова успішності навчання;
6. Провести експериментальне дослідження.
Об'єкт дослідження: пізнавальна діяльність молодших школярів;
Предмет дослідження: активізація пізнавальної діяльності молодших школярів як умови успішності навчання;
Гіпотеза дослідження: активізація пізнавальної діяльності молодших школярів за допомогою використання дидактичних ігор виступає як умова успішності навчання;
Методи дослідження: аналіз зарубіжних і вітчизняних літературних джерел та синтез отриманої інформації, виходячи з мети і завдань дослідження; проведення формуючого експериментального дослідження.
Теоретична і практична значимість дослідження:
Представлений в роботі теоретичний матеріал може бути корисний шкільним психологам, вчителям і всім тим, хто працює і має відношення до психологічної служби в системі освіти.
Практична значимість дослідження визначається можливістю використання психологом, учителем або батьками навчально-методичних рекомендацій по доповненню змісту та оновленню методів і прийомів активізації пізнавальної діяльності молодших школярів як умови успішності навчання.
Глава 1. Пізнавальна діяльність молодших школярів
В§ 1. Розкриття сутності поняття В«пізнавальна діяльністьВ» в психолого-педагогічній літературі
Т. Гоббс висунув справедлива вимога про те, що кожне дослідження необхідно починати з визначення дефініцій. Таким чином, спробуємо визначити, що мають на увазі, кажучи про діяльність.
Для початку наведемо різні визначення поняття В«діяльністьВ», що зустрічаються в психолого-педагогічній літературі.
Так Немов Р. С. Визначає діяльність як В«специфічний вид активності людини, спрямований на пізнання і творче перетворення навколишнього світу, включаючи самого себе й умови свого існування В»[18, с.657].
Дослідник Зимова І.А. в свою чергу під діяльністю розуміє В«динамічну систему взаємодій суб'єкта зі світом, у процесі яких відбувається виникнення і втілення в об'єкті психічного образу та реалізація опосередкованих ним відносин суб'єкта в предметної дійсності В»[22, с. 133].
Діяльність це й активна ставлення до навколишньої дійсності, що виражається у впливі на неї.
У діяльності людина створює предмети матеріальної і духовної культури, перетворює свої здібності, зберігає й удосконалює природу, будує суспільство, створює те, що без його активності не існувало б в природі. Творчий характер людської діяльності виявляється в тому, що завдяки їй він виходить за межі своєї природної обмеженості, тобто перевершує свої ж гіпотетично зумовлені можливості. Внаслідок продуктивного, творчого характеру своєї діяльності людина створила знакові системи, знаряддя впливу на себе і природу. Користуючись цими знаряддями він побудував сучасне суспільство, міста, машини з допомогою справив на світ нові продукти споживання, матеріальну і духовну культуру, і в кінцевому рахунку перетворив самого себе. В«Історичний прогрес, що мав місце за останні кілька десятків тисяч років, зобов'язаний своїм походженням саме діяльності, а не вдосконаленню біологічної природі людей В»[18, с. 146].
Так навчальна діяльність включає в себе різноманітні дії: запис лекцій, читання книг, рішення завдань і т.д. У дії теж можна угледіти мета, засіб, результат. Наприклад, мета прополки - створити умови для росту культурних рослин.
Отже, підводячи підсумки вище сказаного можемо зробити висновок про те, що діяльність це внутрішня (Психічна) і зовнішня (фізична) активність людини, регульована свідомою метою.
Діяльність людини дуже різноманітна, ми будемо розглядати більш докладно пізнавальну діяльність людини.
В§ 2. Вікові особливості дитини молодшого шкільного віку
Молодший шкільний вік охоплює період життя від 6 до 11 років (1 - 4 класи) та визначається найважливішим обставиною в житті дитини - його вступом до школи. Даний вік називають В«вершиноюВ» дитинства.
« цей час відбувається інтенсивне біологічне розвиток дитячого організму В»[16, c. 99] (центральної і вегетативної нервових систем, кісткової і м'язової систем, діяльності внутрішніх органів). В даний період зростає рухливість нервових процесів, процеси збудження переважають, і це визначає такі характерні особливості молодших школярів, як підвищену емоційну збудливість і непосидючість. Трансформації викликають великі зміни в психічному житті дитини. У центр психічного розвитку висувається формування довільності (планування, виконання програм дій та здійснення контролю).
Надходження дитини до школи дає початок не тільки перекладу пізнавальних процесів на більш високий рівень розвитку, але і виникненню нових умов для особистісного розвитку дитини.
Психологи відзначають, що провідною в цей час ставати навчальна діяльність, однак ігрова, трудова та інші види діяльностей впливають на становлення його особистості. В«Вчення для нього (дитяти) - значуща діяльність. У школі він набуває не тільки нові знання та вміння, але й певний соціальний статус. Змінюються інтереси, цінності дитини, весь уклад його життя В»[5, с.127]
Надходження в школу - це така подія в житті дитини, в якому обов'язково приходять в суперечність два визначальні мотиву його поведінки: мотив бажання (В«хочуВ») і мотив повинності ("треба"). ...
