Федеральне агентство з освіти Російської Федерації
Державне освітня установа
вищого професійної освіти
В«Уральський державний педагогічний університет В»
Інститут педагогіки і психології дитинства
Кафедра педагогіки і психології
актуалізації Можливості проблемного навчання
В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
Випускна кваліфікаційна робота
Виконавець:
Вєтошкіна Е.В.,
студентка 5 курсу
очного відділення
Допущена до захисту
Керівник:
В«____В» ___________ д.п.н.,
професор,
Зав.каф.__________/Є.В. Коротаєва Коротаєва О.В.
Єкатеринбург 200 8
ЗМІСТ
ВСТУП
ГЛАВА I. Теоретичні (психолого-педагогічні) основи проблемного
навчання
I.1. Історичні аспекти проблемного навчання
I.2. Дидактичне обгрунтування методів проблемного навчання
I.3. Проблемна ситуація - основна ланка проблемного навчання
РОЗДІЛ II. Методи і прийоми організації проблемного навчання в
початковій школі
II.1. Застосування проблемного навчання в практиці для молодших
класів середньої загальноосвітньої школи
II.2. Класифікація проблемних ситуацій, шляхи і способи їх
<p> створення
II.3. Технологія проблемного навчання
РОЗДІЛ III. Опис дослідницької роботи по застосуванню
проблемного навчання
III.1. Дослідно-дослідна діяльність по застосуванню
проблемного навчання в початковій школі
III.2. Порівняльна характеристика результатів дослідження
III.3. Аналіз ефективності застосування проблемного навчання у
початковій школі
ВИСНОВОК
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК
ВСТУП
Життя людини постійно ставить перед ним гострі й невідкладні завдання і проблеми. Виникнення таких проблем, труднощів, означає, що в оточуючій нас дійсності є ще багато невідомого, прихованого.
Отже, потрібно все більш глибоке пізнання світу, відкриття в ньому все нових і нових процесів, властивостей і взаємин людей і речей. Тому, які б нові віяння, народжені вимогами часу, ні проникали в школу, як би не мінялися програми та підручники, формування культури інтелектуальної діяльності учнів завжди було і залишається однією з основних загальноосвітніх і виховних завдань.
Успіх інтелектуального розвитку школяра досягається головним чином на уроці, коли вчитель залишається один на один зі своїми вихованцями. І від його вміння В«і наповнити посудину, і запалити факел В», від його вміння організувати систематичну пізнавальну діяльність залежить ступінь інтересу учнів до навчання, рівень знань, готовність до постійного самоосвіти, тобто їх інтелектуальний розвиток, що переконливо доводить сучасна психологія і педагогіка.
Більшість учених визнають, що розвиток творчих здібностей школярів та інтелектуальних умінь неможливо без проблемного навчання.
Значний внесок у розкриття проблеми інтелектуального розвитку, проблемного та розвиваючого навчання внесли Н. А. Менчинська, П. Я. Гальперін, Н. Ф. Тализіна, Т. В. Кудрявцев, Ю. К. Бабанський, І. Я. Лернер, М. І. Махмутов, А. М. Матюшкін, І. С. Якиманська та ін
За результатами аналізів численних досліджень, проведених в педагогіці, можна переконатися, що більшість педагогів-практиків правильно розуміє значення проблемного навчання, його функції. Однак чіткого уявлення про конкретні шляхи здійснення проблемного навчання та про його основній ланці - проблемних ситуаціях - вчителі не мають. Тому ми і вибрали для своєї дослідницької роботи дану тему.
Мета роботи: теоретично обгрунтувати та практично підтвердити ефективність застосування проблемного навчання у початковій школі.
Об'єктом дослідження даної роботи виступає проблемне навчання в початковій школі як педагогічний процес.
Предмет дослідження - проблемна ситуація в навчанні як чинник актуалізації можливостей проблемного навчання в початковій школі.
Гіпотеза дослідження: проблемна ситуація стає чинником, що реалізує можливості проблемного навчання, якщо:
- вона створюється систематично,
- враховує індивідуальні особливості учнів,
- веде до розвитку мотивації до навчання і пізнавальних інтересів молодших школярів.
При вивченні поставленої проблеми виникли наступні завдання:
1. Вивчити дидактичне обгрунтування методів проблемного навчання.
2. Провести психолого-педагогічний аналіз сутності проблемного навчання як основного елементу сучасної системи освіти і виховання в початковій школі.
3. Виявити особливості створення проблемних ситуацій на уроці.
4. Проаналізувати технологію проблемного навчання.
5. Виявити ефективність створення системи проблемних ситуацій у навчанні молодших школярів.
6. Виявити ефективність створення системи проблемних ситуацій у навчанні молодших школярів.
Методи дослідження визначалися в Відповідно до метою та завданнями роботи. Аналіз психолого-педагогічної літератури, організація цілеспрямованої дослідно-пошукової роботи, що включає в себе спостереження, анкетування, вивчення та аналіз діяльності учнів, проведення уроків.
База дослідження: МОУ ліцей № 3 м. Єкатеринбурга, 3 В«УВ» клас, кл.рук. Дедюхіна Олена Альбертівна.
Структура дослідницької роботи включає: вступ, три розділи, висновок, бібліографічний список і додатки.
РОЗДІЛ I . Теоретичні (психолого-педагогічні) основи проблемного навчання
I .1 Історичні аспекти проблемного навчання
Мислення необхідне людині насамперед для того, щоб всі більш глибоко відображати безперервно змінюються умови життя діяльності. В силу своєї постійної мінливості ці умови неминуче виявляються новими, а все нове необхідно є спочатку невідомим. Таким чином, в процесі пошуків і відкриття істотно нового людина має справу з невідомим. Тим самим визначається основне завдання і одночасно і найголовніша трудність будь-якого мислення. Як взагалі можна пізнавати невідоме, якщо ми про нього ще нічого не знаємо? Вже філософи Стародавньої Греції всерйоз усвідомлювали цю вихідну і загальну трудність розумової діяльності. Вони висловили її у формі наступного парадоксу мислення: якщо я (вже) знаю, чт про я шукаю, то що ж мені ще шукати, а якщо я (ще) не знаю, чт про я шукаю, то як я можу шукати [31]? Такий парадокс частково правильно виражає найважливіше протиріччя всякого мислення - протиріччя між початковими і кінцевими стадіями розумового процесу.
В Як одна з головних психічних реальностей при дослідженні творчих процесів мислення була відкрита проблемна ситуація , яка, як зазначають психологи, є початковим моментом мислення, джерелом творчого мислення [32]. Саме проблемна ситуація допомагає викликати певну пізнавальну потребу в учнів, дати необхідну спрямованість їх думки і тим самим створити внутрішні умови для засвоєння нового матеріалу [3].
Інакше кажучи, виникає, часто зовсім несподівано, щось неясне, невідоме, тривожне. Наприклад, льотчик веде літак і раптом помічає якийсь сторонній, невиразний шум у моторі. Відразу ж в діяльність льотчика включається мислення, необхідне для того, щоб розкрити суть розпочатих несподіваних змін, проблемна ситуація стає усвідомлюваною [40].
Проблемне навчання грунтується на теоретичних положеннях американського філософа, психолога і педагога Дж. Дьюї, який заснував у 1894 р. в Чикаго дослідну школу, в якій навчальний план був замінений ігровою та трудовою діяльністю [53]. Занят...
