Домашня контрольна робота для студентів заочної форми навчання та екстернату спеціальності 2302
ФГТУ СПО В«Комсомольський - на - Амурі коледж інформаційних технологій та сервісуВ»
2010
Класифікація, категоризація засобів розміщення.
Готель є складовою частиною індустрії гостинності, яка в свою чергу відноситься до більш великої індустрії - туризм. Готель може бути визначена як комерційне підприємство, основне завдання якого є надання туристам послуг по розміщенню і харчуванню, а також надання в оренду конференц-залів. Класифікувати готелю досить складно через їх великого різноманітності.
Рівень комфорту - це найголовніший і вирішальний чинник, що впливає на визначення класу готелю. У кожній окремій державі до розуміння рівня комфорту як критерію класифікації підходять по-різному. Саме ця обставина, а також ряд факторів, обумовлених культурно-історичними і національними традиціями держав, перешкоджає запровадженню в світі єдиної класифікації готелів.
В ряді публікацій (в тому числі офіційних) процес визначення рівня якості іменується класифікацією. Однак класифікація за рівнями якості може бути зроблена лише у відношенні однорідних об'єктів з кінцевим числом кваліфікаційних показників. Різнорідність підприємств індустрії засобів розміщення дуже велика і деякі з об'єктів можуть мати лише кілька схожих таких показників. Тому ранжування за рівнем якості викликає необхідність виділити класи і попередньо визначити приналежність об'єкта до того чи іншого класу засобів розміщення, тобто знову ж класифікувати. Щоб уникнути подібної підміни понять вважається доцільне застосовувати для позначення розподілу засобів розміщення згідно з рівнями якості послуг термін В«категоризаціяВ».
Проблема категоризації засобів розміщення є однією з найважливіших з точки зору управління якістю. На сьогоднішній день в світі, в тому числі і в Європі, немає єдиної системи категориза
ції.
За даними Міжнародної асоціації готелів і ресторанів (МАГР), в даний час офіційна система категоризації засобів розміщення прийнята тільки в 64 країнах світу, в 11 з них вона знаходиться в стадії розробки, в 58 країнах готелі не мають єдиної категоризації. До числа останніх відносяться такі країни масового туризму, як Великобританія, США і Японія.
Це обумовлено тим, що розробка системи категоризації засобів розміщення відноситься до числа найбільш складних проблем туристської галузі та готельного господарства. Дійсно, згідно з розрахунками, кількість параметрів, що характеризують якість різних засобів розміщення, складає не одну сотню.
В міжнародній практиці існує кілька напрямків для вирішення категоризації засобів розміщення.
В одному з напрямків, до якого відносяться, наприклад, Австрія, Франція, Росія, віддається перевагу так званим статичним ознаками, або технічному якості, тобто твердо встановленому процентному співвідношенню номерів з ванною і санвузлом, наявності таких приміщень, як, наприклад, критий басейн, сауна, і т. д., визначеному співвідношенню між місткістю готелю і чисельністю обслуговуючого персоналу і т. д.
В іншому напрямку домінуючими є В«динамічніВ» чинники, тобто функціональне якість. Його прибічники вважають, що жорсткі співвідношення в засобах розміщення без належного рівня обслуговування не забезпечують правильної оцінки фактичної якості послуг засобу розміщення. До цього напряму відноситься система категоризації засобів розміщення в Швейцарії, а також деяких готельних ланцюгів.
Застосовуються і змішані підходи при визначенні категорії засобів розміщення, наприклад, в Великобританії, на Філіппінах.
В Нині у світі діє близько 30 різних національних систем категоризації засобів розміщення, насамперед готелів. Система В«зірокВ» від 1 до 5 зірок; система букв - A, B, C, D; система В«коронВ» або В«ключівВ», В«лунВ», В«яблукВ», В«ДіамантівВ», і т. д. Їх можна об'єднати в дві основні групи: 1) В«Європейський типВ», в основу якого покладена французька національна система; 2) бальна оцінка, основу якої складає індійська національна система (Переважає в країнах Азії і Африки).
Готельні засоби розміщення класифікуються залежно від розташування, набору послуг та рівня обслуговування, а також за призначенням. Класифікація засобів розміщення по розташуванню виглядає наступним чином: готелі в центрі міста (Висотні будівлі в центрі міста з закритою стоянкою для машин); готелі в аеропортах та околицях міста (зазвичай будівлі середньої і малої поверховості з відкритої стоянкою); придорожні готелі; курортні готелі (розташовуються за містом, є великий спектр рекреаційних послуг); гірські готелі (розташований в мальовничій місцевості, як правило, на тур.маршруте); плавучі засоби, обладнані під готель.
2) зарубіжні системи рейтингів.
Далі розглянемо системи рейтингів засобів розміщення, прийняті в деяких зарубіжних країнах.
Франція. Норми і процедура категоризації засобів розміщення визначаються Постановою міністра праці, малого підприємництва та туризму від 14 лютого 1986 р. з доповненнями згідно з Постановою міністра туризму від 10 квітня 1991 р. За даною постановою всі одиниці поділяються на 6 категорій (від 1 до 4 зірок В«люксВ», некатегорійні). Розмір готелю практично не впливає на категорію (мінімальне кількість номерів коливається від 7 до 10), так як споживач отримує окремий номер, і тільки його обладнання та набір послуг є критерієм оцінки. Слід зазначити, що в країні переважають готелі середнього рівня (Одна зірка - 40, 6%; 2 зірки - 32, 2%, 3 зірки - 18, 3%; 4 зірки - 5, 3%; 4 зірки люкс - 3, 6% загального числа категорійних готелів).
Туристські резиденції, а також кемпінги та ділянки під Караванінг мають 4 категорії (1-4 зірки). Крім того, у Франції прийнята категоризація ресторанів (1-5 зірок В«ЛюксВ»).
Іспанія. Мінімальні технічні вимоги, що визначають категорійність готелів, апарт-готелів і мотелів, диктуються спеціальним королівським указом. Готелі та апарт-готелі діляться на 5 категорій (від 1 до 5 зірок), мотелі мають тільки одну категорію. З 1983 введена додаткова категорія В«готелі високого рівня обслуговування В».
Кемпінги і Караванінг мають 4 категорії: 1-3 зірки і 3 зірки В«люксВ». Вимоги до кожної із зазначених категорій, а також умови відкриття та експлуатації цих засобів розміщення визначаються Постановою кабінету міністрів Іспанії
В кожній з 17 автономій Іспанії розроблена власна процедура, згідно якої і визначається порядок присвоєння розряду того чи іншого засобу розміщення.
Португалія. Законодавство в цій країні регулює правила ведення готельного та спорідненого йому бізнесу та мінімальні норми, які мають бути дотримані в кожному з встановлюваних законом класі і категорії засобів розміщення.
Засоби розміщення розділені на 8 класів: 1) готелі, 2) пансіони, пусадос - малі готелі, що знаходяться під контролем держави і мають своє специфічне управління, 4) малі готелі, 5) мотелі, 6) апарт-готелі, 7) туристські села, 8) будинку для приїжджих. До іншим засобам розміщення ставляться туристські апартаменти, розміщення у місцевих жителів (туризм в сім'ях), кемпінги.
Всі питання, пов'язані з відкриттям, класифікацією, категоризацією і контролем за функціонуванням засобів розміщення (включаючи приватні кімнати й квартири, які призначаються для туристських цілей), вирішуються головним управлінням з туризму.
Швейцарія. Швейцарська асоціація власників готелів (SSH) розробила власну категоризацію готелів, де категорії позначаються В«зіркамиВ». Сертифікація проходить раз на 5 років
Вимоги до готелів і персоналу змінюються виходячи з категорії і основного призначення підприємства. Залежно від основного призначення в Швейцарії діляться на: готелі для відпочинку (F), бізнес-готелі (G), конгрессниє готелю (S), готелі бальнеологічних курортів (K), розміщення зі сніда...
