Зміст
Введення
1. Реферування як особлива різновид роботи з інформацією
1.1 З історії реферування
1.2 Поняття про рефераті, його структура
2. Розширений реферат наукової книги
2.1 Розширений реферат наукової книги і його призначення
2.2 Сутність розширеного реферату наукової книги
2.3 Модель розширеного реферату наукової книги та її аналіз
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Реферування - Це складний творчий процес, в основі якого лежить вміння виділити головну інформацію з тексту першоджерела. У спеціальному дослідженні В«Про обов'язки журналістів при накладенні ними творів, призначених для підтримки свободи філософії В»в 1755 р. М.В. Ломоносов пред'явив строгі вимоги до рефератів: В«Хто береться повідомляти публіці зміст нових творів, повинен наперед зважити свої сили, бо він робить працю важкий і вельми складний, якого мета не в тому, щоб передавати речі відомі і істини загальні, але щоб уміти cхватіть нове і суттєве в творах, належить іноді людям самим геніальним. Говорити про них невірно і нерозсудливо - знaчіт піддавати себе презирства і посміх В»[3; С.7].
Будь фахівець повинен мати стійкі навички роботи з текстами. При цьому, звичайно, можна говорити про вміння користуватися всіма інформаційними процесами. Найбільш важливим і важким у розглянутому випадку є процедура, включає одночасно декілька інформаційних процесів, націлена на певний спосіб переробки тексту, що дозволяє без спотворень змісту (Сутності) документа-джерела отримати з нього вторинний документ в стислому (Згорнутому) вигляді. Така діяльність визначається як анотування та реферування, а застосовуваний спосіб - аналітико-синтетична переробка.
Тема даної курсової роботи - розширений реферат наукової книги. Вона актуальна тому, що реферування відіграє важливу роль у науково-дослідній роботі та дозволяє обробляти величезну кількість інформації. Щоб здійснити реферування якого-небудь документа або книги, потрібно володіти певними знаннями і практичними навичками. Для вирішення цієї проблеми застосовуються методи реферування документів.
Метою роботи є процес складання розширеного реферату наукової книги.
У завдання даного дослідження входить розгляд кола питань: розгляд процесу реферування в цілому, складання розширеного реферату наукової книги (на основі наукової монографії)
Курсова робота складається з вступу, огляду літератури, основної частини, висновку і списку використаної літератури.
Огляд літератури Найбільш докладно методика процесу реферування викладена в роботах В.І. Соловйова [3; C. 199-319]. Головна особливість реферату в тому, що він відображає, ідентифікує не взагалі зміст відповідного твору (документа, видання), а лише нове, цінне і корисне зміст (приріст науки, знання), Ця давно усвідомлена функція бібліографії досі не сприйнята бібліографознавство під всіх його модифікаціях. Всупереч історичній закономірності сам феномен реферату (Реферування) виключений з процесу бібліографії і лише збережений в найзагальнішому і, на наш погляд, не зовсім чіткому визначенні: В«Короткий виклад змісту документа або його частини, що включає основні фактичні відомості та висновки, необхідні для початкового ознайомлення з документом і визначення доцільності звернення до нього В»[ГОСТ 7.9-95; С. 5]. Скажімо, на відміну від анотації подальшої диференціації тут не дається. Але вона є в підручнику В«Бібліографічна робота в бібліотеці В»:В« Реферати класифікуються за цільовим призначенням (загальні і спеціалізовані); глибині згортання інформації (інформативний реферат, реферативна анотація, розширений реферат), формою подання (анкетні або позиційні реферати, табличні реферати, реферати телеграфного стилю, схематичні реферати); методу викладу інформації у рефераті (реферат-екстракт, перефразований реферат, синтезований реферат); способу підготовки (Ручний, автоматизований); кількістю охоплених рефератом джерел (Монографічний, зведений); авторському виконанню (автореферат, реферат, складений іншою людиною - референтом) В»[2; С. 22].
Більш докладно процес реферування розглянуто в класичній монографії В«Основи інформатики В». Тут виділяються два основних види рефератів: інформативний (Реферат-конспект) та індикативний (вказівний, або реферат-резюме). Потім класифікація уточнюється за іншими ознаками: за кількістю джерел - монографічний (по одному), оглядовий (по декількох на одну тему); спеціалізований - виклад орієнтовано на фахівців у певній галузі діяльності або на будь-який аспект (обладнання, технологія, методи дослідження); з точки зору укладача - авторські, складені фахівцями (референтами) [16; С. 80-81].
Іншої точки зору дотримується В.П. Леонов, який вважає поділ рефератів на інформативні та індикативні досить спірним [7; C. 32]. В основі типізації рефератів і анотацій, за його думку, лежить В«функціональний критерійВ», згідно з яким анотації по В«громадському призначенням В»підрозділяються на довідкові та рекомендаційні (як ми зазначали вище, досить поширена точка зору), а реферати з функціональним призначенням - на загальні (для фахівців широкого профілю) та спеціалізовані (Для спеціалістів вузького профілю). В«Функціональний критерійВ» доповнюється іншими ознаками, які відіграють допоміжну роль: спосіб характеристики первинного документа, глибина згортання, форма представлення, ступінь механізації, кількість джерел, укладач [7; С. 49]. На жаль, підхід В.П. Леонова також не можна вважати безперечним.
В.І.Соловьев вважає, що реферування неодмінно пов'язане з оцінкою інформації, що міститься в первинному документі. Але вона, на його думку, не носить критичного характеру, властивого, наприклад, рецензії, тому оцінка повинна проводитися при реферування всіх текстів. Ця вимога, будучи підставою для того, щоб говорити про критичній спрямованості процесу реферування, в той же час не дозволяє виділити в якості самостійного типу критичний реферат. Реферування - це завжди певною мірою оцінка змісту першоджерела. Але якщо ця оцінка не відбивається в процесі інформаційного спілкування (управління), тобто не відтворені в рефераті і відповідному виданні, а залишається в прихованому вигляді, то, значить, і не існує для споживачів інформації. Отже, не можна дати цілеспрямованої оцінки і самому процесу реферування, і його результату. Іншими словами, суб'єктивний характер цього процесу ще більше посилюється [13; C. 35].
Найбільш цікавим з точки зору реферування як процесу логічної переробки документальної інформації є метод моделювання. Наприклад, В.І. Соловйов розглядає реферат як інформаційну модель реферованих документа, який являє собою, по суті, і відображення (модель) відповідної об'єктивної дійсності, пізнаної у процесі наукового дослідження [14; C. 217]. В даному випадку потрібно говорити не просто про інформаційну (змістовною, ідеальної, розумової) моделі, а про інформаційно-семіотичної (знаково-логічної), тобто стосовно до виданням - логіко-знаково-конструктивної моделі. У цьому відношенні реферат - це перш за все семіотична модель документального джерела та відповідної, відображеної в цьому документі дійсності. Саме в такій формі реферат і функціонує в системі соціального спілкування. Зміст реферативної моделі повинно бути адекватно змісту оригіналу. Однак ця адекватність носить різний характер.
Реферат може відображати всі основні ступені семіотичної редукції - синтаксичну, семантичну та прагматичну [3; C. 45-48]. Так, семантична адекватність реферату досяжна лише для соціальної інформації в сфері точних наук, документальних джерел теоретичного характеру. Для соціальної інформації у сфері художньої літератури, мистецтв, публіцистики, технічної діяльності і т.п. одного семантичного критерію явно недостатньо. Не випадково в бібліографічних виданнях по літературознавства...
