Зміст
1. Введення
2. Предмет економічної демографії, економічна демографія в системі демографічних наук, основні розділи економічної демографії.
3. Демографічний фактор економічного розвитку, формування сучасного теоретичного підходу.
4. Особливості застосування математичних, статистичних та економічних методів аналізу та інтерпретації їх результатів в економічній демографії.
5. Висновок.
6. Література.
1 Введення
На рубежі 20 і 21 вв. провідна роль людського чинника в економічному розвитку та національному багатстві стає все більш очевидною. За оцінками Світового банку, складеним на основі даних по 192 країнам світу, в середині 1990-х рр.. 64% світового багатства становив людський капітал, 21% - фізичний капітал, 15% - природні ресурси, тоді як за століття до цього співвідношення складових було прямо протилежним (World Bank, 1995). За оцінками вітчизняних авторів, складеним на кінець 20 століття, в таких країнах, як США, Китай, Німеччина, Великобританія, на частку людських ресурсів припадає 75-80% національного багатства, в той час як в Росії (головним чином завдяки найвищій забезпеченості природними ресурсами) - 50% (Нестеров, 2001). Саме від людського фактора залежить забезпечення високих темпів економічного розвитку Росії, переорієнтація її експорту з природних ресурсів на високотехнологічну продукцію.
Людський фактор має багатоаспектний характер. Серед цих аспектів найважливішу роль відіграє демографічна складова, що визначає стійкість розвитку людського фактора.
2 Предмет економічної демографії, економічна демографія в системі демографічних наук, основні розділи економічної демографії.
Об'єктом демографічної науки є чисельність, склад і розп
оділ людської популяції, а також їх зміна, що відбуваються під впливом народжуваності, смертності, брачності, міграційної та соціальної мобільності (Bogue, 1969, p. 1). Саме така В«широкаВ» трактування об'єкта демографічних досліджень (у відміну від 2узкой2, що зводиться до природному руху населення) найбільш точно відповідає розумінню населення як відтворюючої саморазвивающейся сукупності людей (Валентей, 1991, с. 26) і дозволяє дати повне і адекватне пояснення демографічної динаміки і її наслідків (Tabah, 1989, p. 3), в тому числі соціально-економічних. Звідси випливає, що в рамках демографічної науки вивчаються закономірності функціонування населення як демографічного чинника організації суспільства (Валентей, 1997, с. 17).
Розвиваючись, демографічна наука акцентувала увагу на різних аспектів впливу демографічного чинника, що, обумовлювалося зміною соціально-економічних потреб суспільства, формуванням статистичної бази і методів дослідження. Так, у другій половині 17 в. Соціально-економічні потреби і поява В«бюлетенів смертностіВ» викликали пильну увагу до проблем смертності. В кінці 17в. На перший план виходить вивчення динаміки чисельності населення, що було викликано спробами оцінити її економічні наслідки на основі результатів організаційних переписів населення. В середині 19ст. Акцент переноситься на закономірності і соціальну диференціацію окремих демографічних процесів, що стало можливо в результаті впорядкування поточної реєстрації, використання імовірнісних методів, розробки нових методів побудови таблиць смертності.
З другої половини 19в. Демографічні дослідження поділяються на три укріплених напрямки:
В· В«Дескриптивну демографію В»(опис чисельності та складу населення на основі наявних статистичних даних);
В· В«Власне демографію В»(аналіз закономірностей і факторів відтворення населення та його складових), що включає теоретичну демографію і демографічний аналіз;
В· В«Економічну демографію В»(вивчення взаємозв'язку демографічного і соціально - економічного розвитку).
Строго кажучи, економічна демографія спочатку розглядала два види впливу: вплив соціально - економічних умов на демографічні процеси і вплив демографічного чинника на соціально - економічну динаміку, нерідко звані відповідно прямими і зворотними впливами. У теж час розвиток В«власне демографічногоВ» напряму дозволяло все точніше кількісно оцінювати вплив соціально - економічних факторів на демографічні процеси. Ці обставини, а також посилення тенденції до стабілізації демографічних показників у міру підвищення рівня життя призводило до того, що прямі впливу все більшою мірою ставали об'єктом В«власне демографіїВ» і економіки народонаселення, в той час як економічна демографія стала концентруватися на питаннях впливу населення на ті чи економічні явища .
Таким чином, предметом економічної демографії є ​​закономірності впливу демографічного фактора на економічний розвиток.
Кількісний аналіз такого впливу, маючи досить істотне економічне значення, тривале час залишався найменш освітленим у вітчизняній демографічній літературі. Подібна ситуація (зовні парадоксальна для суспільства, яке проголошувало прагнення до всебічного розвитку індивідів і реалізації всіх їх сутнісних сил) була пов'язана з ідеєю про практично автоматичної адаптації демографічних процесів до соціально - економічних змін. Зниження ефективності переважно екстенсивного типу розвитку економіки, уповільнення загальних темпів зростання чисельності населення і загострення регіональної диференціації проблем зайнятості (нестача трудових ресурсів в регіонах з відносно низькою народжуваністю і надлишок в регіонах з відносно високою народжуваністю), особливо посилилися з другої половини 1960-х рр.., зумовили активізацію вивчення демографічних чинників формування трудових ресурсів. В цих умовах економіко - демографічний аналіз довгий час зводився до спробам визначити оптимальний режим відтворення населення, виходячи з фактичної динаміки виробництва або планової динаміки трудових ресурсів, а також оптимізувати співвідношення фондів споживання і нагромадження, виходячи з темпів зростання чисельності населення та особливостей його віково-статевої структури.
Лише у другій половині 1970-х - першій половині 1980-х рр.. намітилася тенденція до деякого розширенню об'єкта вітчизняних економіко-демографічних досліджень, пов'язана з вивченням змін освітнього і кваліфікаційного складу трудових ресурсів і підвищенням ефективності їх використання. Такі дослідження, однак, не були підкріплені точним кількісним аналізом впливу якісних характеристик на економічні показники.
Аж до середини 1990-х рр.. вітчизняні економіко-демографічні розробки грунтувалися головним чином на аналізі впливу економічних процесів і соціально-економічної політики на відтворення населення, зводячи останнім до відтворення трудових ресурсів. Розгляд же фактичного впливу демографічної динаміки на параметри економічного розвитку, виробництва та споживання залишалося поза сферою уваги і мало відповідало світовому рівню.
Сучасна структура економічної демографії враховує особливості впливу, що чиниться демографічним фактором, і включає три основні розділи (напрямки):
В· економіка зростання населення;
В· економіка якості населення;
В· економіка соціально-демографічних структур.
Економіка росту населення (даний термін був, мабуть, введений в наукову літературу Дж. Саймоном (Simon 1977)) є історично першим (Що беруть початок з В«Досвіду про закон народонаселення ...В» Т.Р. Мальтуса (Мальтус, 1993)) і найбільш розробленим на рубежі 20-21 вв. напрямком економічної демографії. Мета цього напряму - з'ясування того, який вплив робить зростання чисельності населення (трудових ресурсів, робочої сили), його темпи і складові, (народжуваність, смертність) на динаміку таких макроекономічних показників як валовий внутрішній продукт, продуктивність праці, розмір заощаджень. У рамках економіки зростання населення можна виділити два типи досліджень. Перший тип - дослідження, побудовані на одноконтурних моделях ...
