Реферат Технології соціальної роботи з літніми людьми

-->> Постійне зростання частки літніх у всьому населенні стає впливовою соціально-демографічної тенденцією практично всіх розвинених країн.

Такий процес обумовлений двома причинами. По-перше, успіхи охорони здоров'я, взяття під контроль ряду небезпечних захворювань, підвищення рівня і якості життя ведуть до збільшення середньої очікуваної тривалості життя людей.

З іншого боку, процес стійкого зниження народжуваності, нижче рівня простого заміщення поколінь, зменшення числа дітей, народжених однією жінкою, за весь її репродуктивний період, призводить до того, що рівень природної смертності в нашій країні перевищив рівень народжуваності. На зміну кожному поколінню приходить наступне покоління меншій чисельності; частка дітей і підлітків у суспільстві неухильно знижується, що викликає відповідне зростання частки осіб старшого віку.

Людство старіє, і це стає серйозною проблемою, рішення якої повинно вироблятися на глобальному рівні [15, с.3].

Актуальність дослідження роботи з літніми людьми соціальної сфері зумовлена ​​такими обставинами:

- по-перше, зростанням в сучасних умовах ролі установ соціального обслуговування по організації соціальної підтримки літніх людей;

- друге, соціальний працівник - це людина, яка безпосередньо контактує з клієнтом, він знає його проблеми і намагається йому допомогти;

- по-третє, необхідність виявлення літніх людей, упізнання їх проблем та вжито найбільш ефективних способів по їх усуненню.

Об'єктом дослідження є технологія соціальної роботи з літніми людьми.

Предметом є процес надання різної допомоги реабілітаційними центрами, соціальними службами, а також соціальними працівниками.

Метою роботи є виявлення соціальних проблем літніх людей, а також впровадження нових технологій соціальної роботи з даною категорією громадян.

Завдання соціальних працівників і близьких людей зводиться до надання літній людині в міру можливості, зі знанням і розумінням геронтопсихології матеріальної та моральної підтримки і поваги.

Ритм старіння істотно залежить від способу життя літніх людей (як правило, пенсіонерів), їх положення в сім'ї, рівня життя, умов праці, соціальних і психологічних факторів.

Для того щоб працювати з літніми людьми, потрібно знати їх соціальне становище (у минулому і сьогоденні), особливості психіки, матеріальні і духовні потреби, і в цій роботі спиратися на науку, дані соціологічних, соціально-психологічних та інших видів досліджень.

ГЛАВА 1. СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПОХИЛОГО ВІКУ

1.1. Соціальний статус людини в старості

Зміна соціального статусу людини в старості, викликане насамперед припиненням або обмеженням трудової діяльності, трансформацією ціннісних орієнтирів, самого способу життя і спілкування, а також виникненням різних утруднень як в соціально-побутовій, так і в психологічній адаптації до нових умов, диктує необхідність вироблення і реалізації специфічних підходів, форм і методів соціальної роботи з літніми людьми.

Так, за даними ООН, в 1950 році у світі проживало приблизно 200 мільйонів людей у ​​віці 60 років і старше, до 1975 року їх кількість зросла до 550 мільйона. За прогнозами, до 2025 чисельність людей старше 60 років досягне 1 мільярд 100 мільйони чоловік. У порівнянні з 1950 року їх чисельність зросте більш ніж у 5 разів, тоді як населення планети збільшиться тільки в 3 рази. [1]

Важливість повсякденної уваги до рішення соціальних проблем цієї категорії громадян зростає і у зв'язку із збільшенням питомої ваги людей похилого віку в структурі населення Росії, яке спостерігається в останнє десятиліття не тільки в нашій країні, але і у всьому світі. Досить сказати, що в даний час пенсії і посібники в Російській Федерації отримують 35,5 мільйона чоловік. І якщо в 1957 році на 1000 осіб населення припадало 89 пенсіонерів, то у 1993 році - 239 чоловік. А на потреби соціального забезпечення в 1995 році, наприклад, витрачалося менше 5% національного доходу країни, в 1990 році вже 13,5%. В 1993 році на виплату пенсій було витрачено 9,7 трильйона рублів, або, по суті, кожен четвертий рубль від фонду заробітної плати чинив і надходить до Пенсійного фонду РФ.

Тенденція зростання чисельності людей похилого віку вимагає корінної зміни соціальної політики у відношенні цієї, найбільш соціально незахищеної категорії суспільства.

Особи у віці 70 і більше років складають 28,3% всього населення старше працездатного віку, а їх чисельність в складі населення з 1979 року помітно зросла, особливо в городах.1

В організації соціальної роботи з літніми людьми необхідно враховувати всю специфіку їхнього соціального статусу не тільки в цілому, але й кожної людини в окремо, їх потреби, потреби, біологічні і соціальні можливості, визначені регіональні й інші особливості життєдіяльності.

Слід відзначити, що до проблеми старості і її визначення, вчені і практики підходили і підходять з різних точок зору біологічної, фізіологічної, психологічної, функціональної, хронологічної, соціологічної та інших. А звідси і специфіка рішення проблем суспільного і соціального стану, ролі і місця в родині, а організації соціального забезпечення і обслуговування, соціальної реабілітації, соціального піклування над людьми похилого віку і так далі. Не можна забувати і про те, що процес старіння в окремих груп населення й індивідів відбувається далеко неоднаково.

Таким чином, характеризуючи категорію людей похилого віку як соціальну або вірніше, як соціально-демографічну, необхідно приймати до уваги вікові особливості усередині змий групи людей.

Як відомо, на практиці людьми похилого віку звичайно вважають людей, що вийшли на пенсію. Однак - це мірило не може бути універсальним, тому що пенсійний вік в різних країнах різний. Разом з тим, жінки, як правило, йдуть на пенсію раніше чоловіків. Так, в нашій країні, вони мають право отримувати пенсію по старості з 55 років, тоді як чоловіки - з 60 років. До того ж Закону В«Про пенсійне забезпеченні в РРФСР В»передбачені відмінності у пенсійному віці і для різних соціально-професійних груп. Тим не менше в переважній більшості країн світу до людям похилого віку відносять громадян у віці 60 років і старше.1

Практика свідчить про те, що літні - це дуже різні люди. Серед них є здорові і хворі; проживають у сім'ях і самотні; задоволені відходом на пенсію і життям і нещасливі, зневірені в житті; малоактивні домосіди і життєрадісні, оптимістично настроєні люди, що займаються спортом, що ведуть активний спосіб життя і так далі.

Тому для того, щоб успішно працювати з людьми похилого віку, соціальному працівникові потрібно знати їх соціально-економічне станови...