Комітет загальної та професійної освіти
Ленінградської області
Державна освітня установа вищої
Професійного освіти
Ленінградського державного університету
ім. А.С. Пушкіна
Контрольна робота
по предмету Бібліотекознавство
на тему Інформаційні потреби та інформаційні запити
Магадан, 2007 рік
ЗМІСТ
ВСТУП
1. Сутність інформаційних потреб
2. Співвідношення інформаційних потреб з інформаційними інтересами і запитами
3. Класифікація інформаційних потреб
4. Споживачі бібліографічної інформації та особливості їх інформаційних потреб
ВИСНОВОК
ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Вся бібліографічна діяльність бібліотеки в кінцевому підсумку націлена на задоволення інформаційних потреб читачів. Інформаційна потреба прямо або побічно обумовлює всі організаційні та технологічні аспекти бібліографування документів та бібліографічного обслуговування читачів в бібліотеці. Звідси - постійний інтерес бібліотечно-бібліографічної науки і практики до інформаційним потребам, до методів їх вивчення. Тому, розглядаючи загальні питання бібліографічної діяльності бібліотек, не можна пройти повз вивчення інформаційних потреб як основи й мети цієї діяльності, проблем класифікації споживачів бібліографічної інформації. Особливо це важливо для успішної організації бібліографічного обслуговування.
Відомо, що послугами бібліотек користуються різні групи читачів: вчені, працюють над складними науковими проблемами у всіх областях знань; фахівці виробничої сфери; викладачі різних навчальних закладів; управлінці (Менеджери); комерсанти; підприємці; робітники; службовці; учні і т. д. Цілі їх обігу в бібліотеку також різні. Основними особливостями читачів, які проявляються в стосунках між ними і працівниками бібліотеки, є інформаційні потреби, задоволення яких і є метою бібліотеки. Знання інформаційних потреб необхідно на самих різних ділянках бібліотечної роботи.
1. СУТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТРЕБ
Що ж таке інформаційні потреби? Яке місце вони займають в структурі потреб людини взагалі? Справедливо вважається, що проблема людських потреб є однією з центральних і найбільш складних в науках про людину і суспільство. Як складне і багатогранне явище потреби грають важливу роль у регулюванні взаємовідносин між особистістю і суспільством, виступають у ролі визначального стимулу людської діяльності. Тому про потребах судять по їх проявів у конкретній діяльності людини.
Під впливом зовнішніх соціальних факторів у людини формується потреба в знаннях, без яких неможливо його становлення як особистості. Цю потребу на певному етапі життєвого шляху задовольняють сім'я, В«вулицяВ», школа, вуз. Але згодом, в реальних життєвих умовах придбаних раніше знань виявляється недостатньо. Виникає усвідомлена потреба в додаткових знаннях, відсутність яких ускладнює вирішення конкретних завдань. Інакше кажучи, з'являється потреба в інформації, на основі використання якої можливе формування нового знання. Ця потреба усвідомлюється людиною як неузгодженість між наявними знаннями і знаннями необхідними. Таким чином, інформаційні потреби можна визначити як усвідомлену потребу в інформації, необхідної для отримання відсутніх знань.
При цьому слід мати на увазі, що практично кожна сучасна людина займається не тільки професійної, а й іншими видами діяльності (вчиться, займається громадською роботою, має якесь хобі, захоплюється спортом, пристроєм свого побуту і т. д.). Будь-яка професійна і непрофесійна діяльність породжує свої інформаційні потреби. Тому в однієї людини може бути багато різних, але характером і змістом інформаційних потреб. Якщо професійна діяльність людини носить повторюваний, так званий репродуктивний характер, заснований на отриманій колись інформації і життєвому досвіді, то і необхідність в отриманні нової інформації буде мінімальної. Все це необхідно враховувати при організації бібліографічного обслуговування.
Виникнення інформаційних потреб у тій чи іншій формі зв'язано з діяльністю людини. Саме діяльність є вихідним пунктом виникнення потреб людини взагалі, у тому числі і потреб в інформації, а вони в свою чергу стимулюють нову діяльність. Це фундаментальне положення теорії людських потреб дозволяє нам пояснити багато моментів, пов'язані з формуванням і задоволенням інформаційних потреб.
Як відомо, основними елементами діяльності є: суб'єкт, предмет, мета, засоби і методи.
Через суб'єкта діяльності здійснюється зв'язок усіх її елементів: мета реалізується в предметі через засоби шляхом системи дій та операцій. Однак перш ніж здійснити діяльність, суб'єкт планує й імітує її в своїй свідомості. Тут не можна не згадати вислів К. Маркса про те, що найгірший архітектор відрізняється від найкращою бджоли тим, що перш ніж будувати об'єкт, він вже побудував його у своїй голові. В кінці процесу праці виходить результат, який на початку процесу був уже в уявленні працівника. Отже, свідомість людини виступає як безпосередній механізм управління діяльністю, її спонукальної, регулюючої і контролюючої частиною. Таке свідоме керівництво діяльністю можливо тому, що йому передує етап відображення об'єктивних умов цієї діяльності та В«побудовиВ» її суб'єктивного образу - ідеальної моделі. Важливо відзначити, що модель має інформаційний характер. Інакше кажучи, вона створюється у свідомості людини на основі наявних у нього знань. Тому успішна реалізація діяльності, досягнення мети знаходиться в прямій залежності від одержуваної суб'єктом інформації.
Оскільки створення моделі є обов'язковою умовою свідомої людської діяльності, суб'єкт прагне заповнити брак інформації. Створення цілісної моделі діяльності наштовхується на труднощі і не може далі здійснюватися без орієнтування в інформаційній ситуації.
Яким же чином людина знаходить потрібну йому інформацію? Як відбувається її В«впізнаванняВ»? Очевидно, для В«впізнаванняВ» необхідною, але відсутньої інформації людина повинен мати про неї деякі, хоча б приблизні уявлення, на підставі яких він міг би здійснювати пошук, відбирати та оцінювати різні джерела інформації та наявні в них відомості.
Природно, що ці уявлення будуть тільки в деякій мірі відповідати реальним умовам виниклої інформаційної ситуації, проте вони дозволяють направляти активність суб'єкта на пошук потрібної інформації, сприяють її відбору та оцінки в процесі отримання та споживання.
Всі сказане аж ніяк не знімає провідної ролі діяльності у процесі формування інформаційних потреб, так як саме в діяльності складається певна інформаційна ситуація, усвідомлення якої веде до активізації суб'єкта і виникненню у нього уявлень про необхідної інформації. На це вказує, зокрема, широко розповсюджене в науці думка про те, що правильна постановка задачі є вже половина її вирішення. Дійсно, правильно поставити завдання - це значить створити таку інформаційну ситуацію, яка направляє суб'єкта на інформацію, необхідну для вирішення проблеми, тобто ситуацію, в якій у суб'єкта формуються адекватні уявлення про необхідної інформації.
Таким чином, ми можемо виділити три характерних моменту в структурі інформаційних потреб суб'єкта:
1) почуття нестачі чогось і прагнення заповнити цю нестачу;
2) наявність уявлень, хоча б приблизних, про те, яка інформація необхідна. Перший момент можна позначити як форму існування потреб, другий - як зміст їх;
3) уявлення про необхідної інформації формуються на базі наявного у суб'єкта знання про умови діяльності, тобто на підставі його інформаційного потенціалу.
Інформаційний потенціал впливає насамперед на предметний зміст інформаційних потреб. При цьому спостерігається пряма залежність між багатством інформаційного потенціалу суб'єкта і його спрямованістю на інформацію: чим ширше і глибше інфо...
