Курсова робота
Зміст та структура документознавства Як науки
Зміст
ВСТУП
1. трактування документознавства Як наукової дісціпліні: історіографічній аспект
2. Традиційне документознавство: структура
3. Структура сучасного документознавства (Н. Кушнаренко, М. Слободяник, С. Кулешов, Г. Швецова-Водка)
ВИСНОВКИ
Список використаних джерел
Вступ
Питання Щодо визначення документознавства та Його Місця у сістемі наук належать до числа найбільш діскусійніх та актуальних для сучасної бібліотечної освіти. За Останні рокі минувши шлях від включення документознавства у число обов'язкових загально професійніх дисциплін до заміні Його документологією. Останнє Рішення пояснюється необхідністю відмежуватіся от так званого В«традіційного документознавстваВ», котре сформувалася в Надра архівознавства. У тій же година Термін В«документознавствоВ» Вже затвердівся у ЯКОСТІ позначені наукового та освітнього навпростець, заснованого на шірокій трактовці документа (ЯК будь-якого матеріального носія з записаного на ньому соціальною інформацією).
такоже слід зазначіті, Що документознавство належить до розряду молодих наук, воно галі остаточно НЕ сформувалася Як наукова дісціпліна. Слід Додати Що документознавство, кож, НЕ має чітко сформованої структури.
Ця проблема є актуальною, ТОМУ ЩО Набуль вісвітлення у працях багатьох зарубіжніх та вітчізняніх науковців и дослідніків. Серед них, Поль Отле, С. Г. Кулешов, Г. М. Швецова-Водка, Н. С. Ларьків, В. В. Бездрабко та Багато інших. У працях П. Отле вікладені фундаментальні основи документознавства. Основні етапи Щодо роз В¬ витку документознавства та Його Історії розкрито у працях І.
. О. Белоусової, Г. М. Швецової-Водки, В. В. Бездрабко та С. Г. Кулешова. Предмет и об'єкт сучасного документознавства в Україні вівчався І. Б. Матяш. Думки Щодо структури документознавства Було викладу у працях Г. М. Швецової-Водки, Н. М. Кушнаренко, С. Г. Кулешова та М. С. Слободяника.
Об'єктом Дослідження є документознавство Як наука.
Предметом Дослідження є Зміст та структура документознавства Як науки.
Мета Дослідження - Дослідіті Зміст та структуру документознавства Як науки.
На Основі об'єкта, предмета та мети Дослідження Було сформульовано наступні завдання:
- розглянуті трактування документознавства Як наукової дісціпліні: історіографічній аспект;
- розглянуті традиційне документознавство та Його структуру;
- розглянуті структуру сучасного документознавства.
У процесі написання курсової роботи булі вікорістані наступні методи:
- На теоретичність рівні: аналіз та синтез, інформаційний, історичний, термінологічній, структурний підході, дедукція та індукція та Інші;
- На емпірічному рівні: огляд літератури.
Методологічну основу Дослідження складають емпірічні та теоретичні методи пізнання, а саме: інформаційний, історичний, структурний, термінологічній, системний, структурно-діяльнісній підході, абстрагування, аналіз та синтез, індукція та дедукція, сходження від абстрактного до конкретного та ін.
Курсова робота Складається Зі вступити, одного розділу, вісновків та списку використаних джерел. Основний текст містіть 28 Сторінок, список використаних джерел налічує 15 найменувань.
1. Трактування документознавства Як наукової дісціпліні: історіографічній аспект
Зародження документознавства Було пов'язано з так званні В«практичнимВ», чи прикладним документознавство, тобто з виникненням самої сфери праці з документами Як спеціфічної Галузі людської діяльності и здобутком її певної самостійності. На дерло порах Це проявляється в поясненні и створенні правил роботи з різнімі документами и Вимоги до самих документів на практіці, у керівнічому процесі, у прікладній сфері. Подібні правила стали складатіся галі в держави давно Відразу, Греції та Рімі. Тоді ж вінікла потреба в документній сістематізації, та з'явилися Перші Такі Розробка - опис документів та їх збірок, каталоги [6, с.14].
Документознавство є Наукова дісціпліною, сформованою на базі архівознавства. Воно вінікло Як результат усвідомлення архівістамі Значення добро організованої документації для Гарньє архівного фонду й ОТРИМАНО самостійне значення. Ще у 1914 году археолог-архівіст Ф. А. Ніневія позначають, Що запропонованих проведення реформи діловодства булі прийнято історікамі добро того, Що смороду В«очікувалі для себе кращих часів - полегшення и пріскорення в їх кропіткій та часто невдячній праці в архівах В». Історічність документознавства візначається методами досліджень и розробок и характером самого досліджуваного об'єкта - Документа, Як об'єкта, Що еволюціонує, розвівається по Своїм законам, виявлення та пізнання якіх є єдінім шляхом віроблення раціональних Вимоги до сучасного документа [12, с.5].
Документознавство, Як ої Інші молоді Наукові дісціпліні, маючи широкий практичний вихід у різніх галузях людської діяльності, підійшло до стану, коли необхідність узагальнення и розроблення власної теоретичної базуватися стала нагальною потребою и неодмінною умів подалі розвітку.
Ситуація, Що склалася, вімагає чіткого дісціплінарного та міждісціплінарного розмежування, уточнення зв'язків и підпорядкованості, визначення пріорітетів и Побудова Моделі наукової дісціпліні, Яки На межі двох століть потребує чіткого окресленості свого Місця Серед інших відоміх наукових дисциплін.
Ознакою зрілості будь-якої наукової дісціпліні вважається Наявність парадигми - В«візнані Наукові Досягнення, які Протяг Певного годині дають Науковій спільноті модель постановки проблем и їхніх рішень В». Парадигма вбирає Чотири компоненти: типового Зразки Дослідження; уявлення про предмет, Який вівчається; теорій; методів и процедур Дослідження.
базових компонентом є уявлення про предмет, Який вівчає конкретна наукова дісціпліна - В« Документознавство В»вівчає документ.
Постановка питання про Формування Нової наукової дісціпліні належиться К. Г. Мітяєву, Який Вперше увів до наукового обігу середини XX Століття Термін В«документознавствоВ» и давши визначення Його В«як наукової дісціпліні, Що вівчає в історічному розвітку способом, окремі акти и системи документування Явища об'єктивної дійсності и створенні у результаті документування окремі документи, їхні комплекси и системи.
визначаючих документознавство Як наукову дісціпліну, Що вівчає Різні документи и внесок, які з'являються в Означення процесі, К. Г. Мітяєв справедливо відзначає, Що документи, Способи и системи документування вівчають Різні науки и Наукові дісціпліні у відповідності Зі Своїми спеціфічнімі Завдання. І. А. Нілова погоджується з К. Г. Мітяєвім ЩО, Дійсно, документ Як спеціфічній матеріальній об'єкт соціального походження, маючи Основним елементом структури інформаційну складового, опосередковано Може віступаті Як об'єкт будь-якої дісціпліні. Означена властівість документа Як такого и призвели до галузевих підходів и применения претензій на право теоретичних підходів и теорій з точку зору історічної науки, джерелознавства, юріспруденції, архівознавства, діловодства, економікі, статистики, інформатики ТОЩО.
Документознавство Розглядає документ Як такий (узагальнення предмет), не аналізуючі Його з точки зору Засоба для Вирішення конкретних Завдання.
Роботи К.Г. Мітяєва становляит великий науковий Інтерес Як продуктивно погляд на нову наукову дісціпліну, в подалі нікім НЕ заперечення. Однак І. А. Нілова вважає, Що у Всіх працях вченого можна віділіті лейтмотив двоякості об'єкта документознавства: історія та технологія діловодства (обмежен сфера документування), з одного боку, и технічні документи з іншого [8, с.27 - 28].
Документознавство Як наукова дісціпліна має науково-методологічни...
