Хоменко А. С.
За останні століття людство буквально приголомшено лавиною відкриттів в самих різних галузях наукових вишукувань. На тлі цього все збільшується інформаційного потоку мало хто з учених згадує про двох вельми примітних факти:
- Чому в структурі видатних творів мистецтва, у тому числі в творах музичних і поетичних, присутній пропорція золоте перетин?
- Чому рослини здатні реагувати на музику: від класичної музики вони посилено ростуть і плодоносять, а від рок-музики, навпаки, марніють і навіть гинуть?
Ці факти знаходяться як би поза межами досяжності всіх можливих світоглядних схем, якими користуються сучасні вчені і філософи. І, тим не менш, вони існують і потребують свого осмислення. Спробуємо підійти до цим дивовижним фактами на підставі традиційних християнських уявлень про світ і людину.
Найважливіше положення християнської антропології, засноване на утриманні першої книги Біблії, - уявлення про людину як про спосіб і подобі Божому. З цими уявленнями святоотеческая думка пов'язує і здатність людини творити в різних областях духовного і матеріального життя. Останнє важливо для розуміння проблеми музичної творчості. Якщо людина як образ Божий здатний творити подібно до свого Першообразу - Творцю Всесвіту, - то структура створеного людиною твори мистецтва з неминучістю буде містити в собі ті ж елементи, які ми можемо зустріти в створеної Богом природи. Одним з таких спільних елементів, мабуть, є і пропорція золотий перетин. Її наявність в будові тіл різних видів тварин і рослин, як стверджує сучасна біологія, зовсім не є наслідком пристосування до умов проживання. У той же час ця пропорція, як, втім, і інші естетичні закономірності, поширена в природі досить широко, що вказує на її глибокий онтологічний сенс, на те, що наш створений світ тримається на нетварной підставі - те іпостасно Логос, через Який все в нашому світі В«почало бутиВ» (Ін. 1, 3).
Що ж стосується присутності
золотої пропорції в творах мистецтва, то, як вже говорилося, витоки цього явища пов'язані з тим, що людина є образ Божий і, внаслідок цього, здатний якимсь чином В«повторюватиВ» образ дії Творця світобудови, - відтворювати в своїй творчості ті В«логоснимВ» принципи міроустроенія, у відповідності з якими був створений наш світ. Адже, розгортаючись під временнПЊм аспекті, пропорція золотий перетин свідчить не про наслідування геометричним формам навколишнього людини природи, але про щось набагато більш глибокому, про те, що людина є образ Божий.
Такий спосіб пояснення дозволяє легко вирішити й іншу загадку музики - її здатність чинити вплив на живі істоти, зокрема, - на рослини.
Це вплив, через слабкості впливає на рослини фактора (коливання повітряного середовища), має не енергетичний, але, судячи з усього, інформативний характер. Воно свідчить про відносності смислового змісту музичного твору з тим змістом, на якому грунтується життя нашого світу і який "виникає" від іпостасно Логосу. Така співвідносність вказує на те, що людина є образом Божим і в своєму творчості здатний відтворювати певні властивості свого Прототипу - Вседержителя світу.
У озвучених такий В«логосним орієнтованоїВ» музикою рослин В«прискорювався обмін речовин, і процеси синтезу (анаболізму) переважали над розпадом В». Подібної реакція рослин була в основному на класичну музику XVII - XIX століть, для якої, як уже говорилося, характерна і пропорція золотий перетин як певна ознака її В«логоснимВ» орієнтації.
Однак існує і протилежний тип реакції живих істот на музику. Так, широко відомі факти гноблення життєдіяльності рослин і навіть їх загибелі при звучанні важкого року.
Очевидно, тут має місце щось явно протилежне тому прояву образу Божого в людині, яке виражене в сфері класичної музики. Щоб краще зрозуміти сутність цього явища, слід торкнутися ще один аспект християнської святоотецької думки, розкритий, зокрема, в творіннях відомого християнського подвижника IV століття св. Макарія Єгипетського.
За словами св. Макарія, природа людини В«удобопріемлема і для добра, і для зла, і для Божої благодаті, і для сопротівной сили В». При цьому погляди преподобного Макарія в чому перегукуються з уявленнями стоїків про ставлення сили до їх джерела. В«За цим вченням, дія сили не можна відокремити від джерела сили, тому що сила діє тільки у зв'язку зі своїм джерелом. Звідси дія сили і її джерело можуть бути отождествляеми. Подібно до того як дія В«сили гріховностіВ» в людині невіддільне від джерела останньої - сатани <...> є воцарінням в душі самого сатани, так і дію Логосу невіддільне від Самого Логоса, є вселенням в душу Самого Логоса В».
В цих словах виражаються традиційні християнські уявлення про те, що образ Божий в людині В«припускає живий зв'язок людини з БогомВ» і що внаслідок цьому зв'язку в людині як в образі Божому В«таємниче зосереджені всі Божественні сили і енергії, що відкриваються в світі В».
В Водночас подібне положення речей може якимсь чином перекручуватися, звертатися в свою пряму протилежність, і зв'язок з Творцем і Вседержителем світу може заміщатися зв'язком з якимсь протилежним В«антілогоснимВ» початком. Це початок не має позитивного духовного потенціалу, але лише здатне «³дриватиВ» все живе від тих В«логосним коренівВ», на яких воно В«тримаєтьсяВ». Як свідчить християнська святоотецьких традиція, образ Божий в людині В«Тобто фактор динамічний, що допускає прирощення і применшення, що має більшу або меншу точність і повноту В». І спрямованість цієї зміни людської особистості, відображена у його музичній творчості, може бути виявлене цілком об'єктивними оціночними методами.
Так, дослідниками відзначено, що В«в творах композиторів ХХ століття золота пропорція зустрічається значно рідше, ніж у їхніх колег минулих століть В», що свідчить про зміну орієнтації внутрішнього стану сучасного людини в напрямку В«антілогосногоВ» полюса. Іншим об'єктивним показником даної переорієнтації може, мабуть, служити ступінь відхилення обертонів в голосі співака від правильного математичного співвідношення з основним тоном - так званий квазігармоніческій ефект. Саме у рок-виконавців, як показують нещодавно проведені дослідження, таке відхилення досягає найбільшого значення, засвідчуючи про дисгармоничности В«антілогосногоВ» почала. Суб'єктивно такий голос сприймається як заряджений негативними емоціями - агресивністю, злом, невдоволенням, занепокоєнням і особливо гнівом.
Примітно те, що існує можливість досить плавного переходу від В«логоснимВ» форм музики до В«антілогоснимВ». Так, можлива різна ступінь як позитивною, так і негативної реакції рослин на музику, а також відсутність будь-якої реакції. Характерно і те, що історично В«еволюціяВ» музики йде в бік В«АнтілогосногоВ» полюса. Витоки цього явища осмислені в християнській антропології в рамках уявлень про занепалий стані людської природи. В«ЛогоснимВ» орієнтація творить людського духу - це добро занепалого людини, це прояв образу Божого в людині в характерній для його занепалого стану підпорядкованості демонічному впливу. Тому й можливий плавний перехід від В«Пропащого добраВ» до зла. Більш того, як свідчить православна традиція, реалізація творчих устремлінь людини, яка відбувається в рамках його занепалої природи, закономірно призводить до розвитку та поглиблення стану гріхопадіння, а отже - і до більшої підпорядкованості людини В«антілогосномуВ», демонічному початку.
Цей закон неминуче повинен проявлятися і в характері творчості людини, хоча він не завжди достатньо добре помітний. Адже людина дивиться на все в нашому занепалий Світ будучи його органічним елементом, несучи в собі всі наслідки гріхопадіння, серед яких В«перебуває і сліпота розуму, недопускающая бачити глибину і темряву падіння В». Однак спостерігаючи історичний шлях, пророблений людством в різних сферах - будь то наука, філософія, мистецтво або ж область соціального улаштування - у будь-якого здатного до самостійного мислення людини виникає відчуття невідповідності досягнутих результатів цілям. Скрізь можна відчути звучання В«луни падінняВ», відчути за зовнішнім блиском елементи внутрішньої деградації і згасання.
Вихід з занепалого стану, у відповідності з традиційними християнськими уявленнями, досягається шляхом стяжання людиною благодаті. Однак це вже тема для окремої розмови.
Список літератури
Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту .portal-slovo.ru
