психотехніки Концертмейстер ХОРА
ЗМІСТ
ВСТУП
Розділ I. Когнітивна психологія і психотехніка. Концертмейстерського проблематика в наукових дослідженнях (літературний огляд)
Розділ II. Когнітивні структури концертмейстера хору
II.1 Простір сцени і простір свідомості піаніста-концертмейстера хору
II.2 Дві провідні функції (Спеціалізації) концертмейстера хору
II.3 Текст хорового твору в відтворенні концертмейстера хору. Структурні рівні ансамблевого взаємодії
Висновки до розділу II
Розділ III. Психотехніка концертмейстера хору: три типи нотного тексту та методичні досліди освоєння
Висновки до розділу III
Розділ IV. Психотехніка концертмейстера хору: мова диригента як візуальна складова тексту виучуваного твору
IV.1 диригентсько патерни в візуальної модальності концертмейстера хору
IV.2 раппорта в художній інтеракції В«диригент - концертмейстер хоруВ»
IV. 3 Зовнішність диригента - хормейстера: Андрій Сиротенко, художній керівник і головний хормейстер Академічного камерного хору ім. В.С. Палкіна Харківської обласної філармонії
Висновки до розділу IV
ВИСНОВОК
СЛОВНИК ТЕРМІНІВ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
В«Техніка - вид розкриття потаємне В»
М. Хайдеггер.
Актуальність теми. Інтерес до теми В«Психотехніка концертмейстера хору В»стимульований трирічним співпрацею автора в ролі концертмейстера з хоровим колективом харківської філармонії під управлінням диригента-хормейстера Андрія Сиротенка. Актуальність теми обумовлена ​​очевидним протиріччям в ситуації, що склалася на сьогоднішній день, - суперечністю між підвищеною інформаційною складністю професії та відсутністю науково-методичної рефлексії з її освоєння.
Серед концертмейстерського спеціалізацій діяльність концертмейстера хору є найбільш трудомісткою і спеціалізованої. Концертмейстер хору працює з солістами, колективом і його групами; він має справу з хоровою партитурою, де кількість рядків деколи доходить до восьми і більше, при цьому голоси внаслідок включення транспонирует голосу (тенора) перехрещуються, а нотні штилі рясніють вільними змінами вокального та інструментального вигляду; концертмейстер працює з клавірної версією оркестрової партії, яку деколи неможливо охопити десятьма пальцями піаніста; він, нарешті, підпорядкований не стільки ансамблевим установкам і своїм художнім знахідкам, скільки волі третіх особи - диригента-хормейстера, мануальний мова якого концертмейстер повинен розуміти як свій власний.
Один з розробників НЛП (Нейролінгвістичного програмування) Еріксон говорив про свою діяльність: В«Мені знадобилося багато часу для того, щоб цього навчиться. Але коли я цього навчився, то став працювати набагато краще В»[13; c. 212]. Згідно з дослідженням психолога Джорджа Міллера (в 1950-х рр..) По процесу засвоєння людиною інформації, максимальний обсяг інформації, з якою людина може працювати - сім плюс мінус два біти, то Тобто людина може тримати в полі зору від п'яти до дев'яти об'єктів [13; c. 131]. Скільки ж їх у свідомості концертмейстера хору! Досягнувши В«ліміту завантаження каналівВ», піаніст просто не зможе В«переваритиВ» інформацію, не роблячи помилок. Сприймаючи надскладний текст як якийсь звуковий хаос, він зробить величезне число зайвих В«зигзагівВ», бажаючи, але не вміючи пов'язувати їх в більш великі гештальти, а звукова В«картинкаВ» придбає тьмяні фарби і розмиті обриси. Що ми робимо, щоб цього уникнути? Сучасні англійські новатори в області НЛП Т. Джеймс і Д. Шепард порівнюють подібного роду ситуацію з навичками водіння машини. Наведемо текстову витримку:
В«Спочатку ваші інформаційні канали були переобтяжені, адже вам доводилося стежити за п'ятьма - дев'ятьма об'єктами одночасно. Але поступово ви навчилися групувати дії в блоки, такі як В«перемикання передачіВ», В«сигнал про наміриВ» і т. д. Потім ці блоки збільшилися - ви навчилися паркуватися, повертати, вибирати вільні траси. І нарешті ви довели до автоматизму такі комплекси дій, як В«доїхати до місця роботиВ». У міру того, як навички стають все більш несвідомими, ми можемо концентруватися на масштабних цілях. Той же самий процес відбувається при навчанні будь-якій фізичній або ментальному навичці ... ось чому вам потрібно спочатку освоїти всі необхідні техніки В» [там же, c. 131].
Ситуація концертмейстера хору з інформаційного розкиду завдань аналогічна описаній. Ось чому дана робота може бути здійснена на стику музикознавства та психології, зокрема психотехніки як В«психологічної технікиВ», що стала сьогодні, по думці М. Карасьової, єдиним В«метамовоюВ» або В«дієвим інструментом в різних сферах культури і освіти В»[19; c. 301].
Мета даної роботи - виявлення когнітивних структур концертмейстера хору та формування базових навичок його психотехніки у вигляді В«ЩоВ» і В«якВ», що представляють собою багаторівневе системне утворення, з відповідними прийомами, спрямованими на успішність діяльності.
Матеріал дослідження організований по двох областях. Першу область складають методичні наукові праці з концертмейстерського майстерності, читання хорових партитур, хорове диригування; а також праці з когнітивному музикознавства та психології, зокрема, НЛП. Друга область - власне музичний матеріал. Він відібраний на базі діяльності академічного камерного хору харківської філармонії під керівництвом А. Сиротенко, в тому числі діяльності концертмейстера хору - автора даного магістерського дослідження.
Методи дослідження включають феноменологічний метод, метод інтроспекції (самоспостереження) і структурно-функціональний метод (область концертмейстерської діяльності розглядається цілком як система з чітко виділюваними структурними елементами в охопленні її найважливіших явищ); а також методи музикознавчих наук - аналізу музичних творів, гармонії, поліфонії, теорії інтерпретації. Робота спирається на принцип єдності теорії і практики, що визначає її наукову та методичну спрямованість.
Структура роботи. Робота складається з Введення, чотирьох розділів основної частини, висновків, Списку літератури і нотного додатку.
Наукова новизна. Робота є продовженням і збагаченням існуючих в області дослідження концертмейстерського майстерності вітчизняних та зарубіжних традицій на новому, відповідно двадцять першого століттю, рівні, пов'язаному з синтезом музичної науки і когнітивної психології (НЛП і психотехніки) і з тематизації специфіки концермейстера хору. В роботі сформульовані специфічні функції концермейстера хору (піаніст, тобто інструменталіст, з можливістю деякого часткового способу в концертну функцію; ансамбліст; акомпаніатор-капельмейстер, що допомагає групам хору розучувати партії; учасник художньої інтеракції Диригент - Інструментальний голос) і розроблена чотирирівнева текстова модель, яка освоюється концермейстером згідно чотирьом різним методикам та психотехнічних стратегіям.
У дослідженні знайшли відображення сучасний художній репертуар хору харківської філармонії та характеристика його головного хормейстера О. Сиротенко, в інтерактивному художньому взаємодії з яким знаходиться концертмейстер.
Апробація роботи. Результати магістерського дослідження дістали відображення у доповіді В«Три типу нотного тексту в практиці концертмейстера хору В»на конференції ХНУІ ім. Котляревського, а також у публікаціях статті у збірнику В«Магістерські читання - 2011 В», в тезах докдадаВ« Три типу нотного тексту в практиці концертмейстера хору і спроби методичного осмислення В»у збірникуВ« Формування творчоi особістостi в Iнформацiйний просторi сучасноi культури В»[Харків: ХССМШ-й; 2011.-с 132-135].
Р...
