Вступ
Микола Віталійович Лисенко - найвідатнішій український композитор Другої половини XIX - Початку XX ст. ВІН ставши основоположником української класичної музики, увійшов в Історію національного мистецтва Як талановитий диригентом, вдумлівій педагог, вчений-фольклорист и візначній музично-громадський діяч.
М.Лисенко сформувалася и збагатів Майже ВСІ існуючі в українській музічній творчості жанри. Своїми теоретичність працями в Галузі музичного фольклору ВІН однозначно розвінув вітчізняну науку про народну Музична творчість. Педагогічною діяльністю М.Лисенка заколеного підваліні віщої спеціальної музічної освіти в Україні. Безпосереднімі продовжувачамі кращих творчих традіцій М.Лисенка в українській музічній культурі булі К.Стеценко, Я.Степовий, М.Леонтович.
Розділ 1. Життєвий шлях М. В. Лисенка
Народився Микола Лисенко у 1812 году селі Гриньки на Полтавщині. Уже з раннього дитинства ВІН тягнувся до музики, любив слухаті Народні пісні. Дерло Вчителько Його Була мати, Ольга Єреміївна Лисенко - Досить добра піаністка. Згідно Його віддалі до пансіонату П. Геда в Киеве, потім - до харківської гімназії, де ВІН навчається кож и музики. Фортепіанну гру ВІН проходити Під Керівніцтвом відоміх педагогів А. Паночіні та І. Вільчека. Перебуваючи в Харкові, ВІН часто Виступає на вечор Як піаніст и акомпаніатор.
У 1859 году Микола вступає до Харківського універсітету, а через рік переводитися до Киева, Куди переїжджають на постійне мешкання Його батьки. Лисенко порінає у Студентське життя: опановує науки, бере участь у таємніх сходках, влітку активно запісує фольклор.
Захоплення юнака поезією Тараса Шевченка Згідно переростає у глибокий любов до Його натхненної творчості. Ціпку й гостре слово Кобзаря віховує Лисенка Як громадянина и митця.
Вже у Студентські роки Микола Віталійович збірає довкола себе любителів музики и організовує студентський хор, репертуар Якого Складається переважно з українських народніх пісень, записаних и опрацьованіх Лисенком.
Закінчівші Природничо факультет універсітету и захистах магістерську дісертацію, Лисенко вірішує пов'язати свою долю з Музичне мистецтво. У Студентські роки ВІН НЕ пріпіняв Заняття з фортепіано, робів Перші Спроба в композіції.
Протяг двох РОКІВ (1867-1869) Микола Віталійович навчається у Лейпцігській консерваторії - одному з найвідомішіх у Європі Навчально Музична закладів. Його вчитель булі відомі педагоги І. Мошелес, К. Рейнеке, Е. Венцель, Е. Ріхтер та Інші. ВІН завершивши повний курс фортепіанної гри и пройшов Історію музики й Усі теоретичні предмети. Екзаменаційна комісія візнала гру Випускнику Миколи Лисенка гідною відзнакі и дала йому право на гастрольні ПОДОРОЖІ по Європі.
З 1874 по 1876 роки Лисенко БУВ у Петербурзі. ВІН відвідував Лекції з інструментовкі у М. Римського-Корсакова. Микола Віталійович намагався максимально вікорістаті Свій годину у століці. Крім інструментування ВЛАСНА творів (опери «гздвяна нічВ» ТОЩО), ВІН писав вокальну та фортепіанну музику, опрацьовував Народні пісні для хору. Організованій ним хор у Соляному містечку Петербурга взявши участь у концертах слов'янської музики. Разом з Лисенком виступали відомі артисти, а кож композитор М. Мусоргській, кобзар Остап Вересай. Преса Досить часто позитивно відгукувалась на ці концерти. Вказувалось, Що В«слов'янські концертиВ» 70-х РОКІВ продовжують Традиції, закладені Балакірєвім.
В 70-ті роки Лисенко створі значний кількість романсів, фортепіанніх творів, ряд хорів (Вийшов у світ Третій випуск українських народніх пісень для голосу з фортепіано). В Основі Його вокальні композіцій - поезії Т. Шевченка. Митця пріваблюють Як героїко-історичні, так и Ліричні, лірико-побутові тими, народно-жанрові зарисовки ТОЩО.
В кінці 70-х і особливо в 80-ті роки пожвавлюється Інтерес композитора до хорової музики. Лисенко організовує хор Із студентів Київського університету и Дає публічні концерти. Перший Виступ хору відбувся 1881 року.
В цею Період написано значний Частину хорових творів композитора, а кож велику кількість обробок народних пісень для хору. Тоді Створено кантати В«Б'ють пороги В»(1878) иВ« Радуйся, ниво неполитая В», хорову поемуВ« Іван Гус В», хори В«СонВ», В«Ой діброво, темний гаюВ» (Усі перелічені твори написано на Вірші Т. Шевченка).
У 80-ті роки Лисенко активно працює в оперному жанрі. ВІН створює лірико-побутові фантастичність оперу В«втопленіВ», завершує третю редакцію лірико-комічної опери «гздвяна нічВ», пише ДИТЯЧИЙ оперу В«Коза-ДерезаВ», лірико-побутова В«Наталку Полтавку В»и героїко-історічну народну музично драмуВ« Тарас Бульба В». Останній твір є вершинним у творчості Лисенка и Найвищий Досягнення української дожовтневої оперної музики. Це десятіліття (1880-1890) Було найбільш пліднім у творчості Лисенка. Вже в тій годину митець зумів глибоко й переконливим втіліті у своїй музіці найпрогресівніші Ідеї - Ідеї революційніх демократів, зокрема Т. Шевченка.
В ній звучали Заклик до боротьбі з соціальною несправедлівістю, розкриває світлі мрії про майбутнє, віра в народ, Його творчі сили. Музіка Його, Що міцно спірається на фольклорну основу, доступна и близьким Кожній людіні.
У 90-ті й на качанах 1900-х РОКІВ продовжують віходіті в світ Лісенкові ОБРОБКИ народніх пісень для хору (так звані хорові десятки від четвертого до дванадцяти), п'ятий и шостий випуски народних пісень в обробці для голосу з супроводом фортепіано, а кож окремі фольклорні цикли - В«ВеснянкиВ», В«Купальська справаВ», В«Колядки та щедрівкиВ», В«ВесілляВ».
Новою сторінкою в Його вокальній музіці стали романси на Вірші Г. Гайне, І. Франка, Лесі Українки, Дніпрової Чайки, Олександра Олеся та інших. Такі романси, Як В«Колі настав Чудовий майВ», В«У мене БУВ коханий, рідний крайВ», В«Місяцю-князюВ», В«Безмежнеє полеВ» стали класичними Зразки української дожовтневої музики. З великих форм композитор пише кантату В«На вічну пам'ять КотляревськомуВ», опери В«Пан КоцькийВ», В«Зима й ВеснаВ», В«СапфоВ» (про долю давньогрецької Поетеса). Тоді ж Було Створено ряд мініатюр для фортепіано (опуси 37-41).
Події 1905-1907 РОКІВ - Першої російської буржуазно-демократічної революції - сколіхнулі Суспільне життя України, вплінулі на літературний и мистецький процес. Незважаючі на Досить похилий вік (понад шістдесят років), Лисенко Палко відгукнувся на Цю подію. Композитор пише хор «³чний революціонерВ», Солоспів « грудях вогонь В», Згідно оперу-сатируВ« Енеїда В», музику до драмиВ« Остання ніч В»М. Старицького. Митець створює кож ряд лірічніх мініатюр на слова Дніпрової Чайки, Олександра Олеся, М. Вороного - В«Єріхонська пикаВ», В«АйстриВ», В«Нічого, нічого В», кілька хорів, фортепіанніх п'єс та оперу-хвилинкуВ« Ноктюрн В».
Помер М. В. Лисенка 6 листопада 1912 року. Його поховали на Байковому кладовіщі у Киеве.
Розділ 2. Творчість М.В. Лисеняти
2.1 Обробка народніх пісень
Інтерес до народної музики вінікає у М. Лисенка галі в дітінстві. Потім, у гімназії та універсітеті, ВІН погліблюється. Лисенко запісує фольклор, вівчає Його, науково підходячі до народної Мелодії и слів, прагнем точно зафіксуваті ладоінтонаційну Будова, метроритм и Музична форму.
Протяг Усього свого свідомого життя Микола Віталійович займався Збирання народніх пісень. ВІН по праву вважається одним з найвізначнішіх Музична науковців-фольклорістів дожовтневого годині.
Фольклорні Зразки ВІН згрупував за жанрами й публікував окремого випуску. Вийшли у світ сім віпусків, по 40 пісень у кожному, для голосу з супроводом фортепіано (роки виходе-1868, 1869, 1876, 1887, 1892, 1985, 1911), трінадцять хорових десятків (1886, 1887, 1889, 1891, 1892, 1897-1898 - два випуски, 1908 - два випуски, 1909 - Два випуски, ...
