Самодіяльні хорові колективи як вид музичного мистецтва та частина духовної культури суспільства
1. Хорові самодіяльні колективи: завдання, функції, специфічні риси
Самодіяльні хорові колективи - це специфічна форма діяльності людей, яка поєднує в собі масове культурний рух і обов'язково мистецтво. Ці дві сторони художньої самодіяльності - громадська та естетична складають її сутність і знаходяться в тісному взаємозв'язку. Якщо розглядати художню самодіяльність лише як масовий рух, віддаючи перевагу кількісними показниками на шкоду якісної стороні, буде втрачена естетична сутність цього культурного руху. І навпаки, захоплення тільки художніми результатами, орієнтація на завдання професійного характеру стирають саму ідею масовості художньої самодіяльності, її демократичний і соціальний зміст.
Основне завдання хорової самодіяльності полягає в ідейно-естетичному вихованні людей, задоволенні їх духовних потреб. Завдяки хорової самодіяльності співаки-аматори знайомляться зі скарбами фольклору, спадщиною національної та світової музичної класики. Хорова самодіяльність готує грамотних слухачів музики, виховує мистецьку вимогливість, смак, і таким чином грає важливу роль в естетичному формуванні особистості. Особливу роль хорова самодіяльність грає там, де відсутні професійні колективи, самодіяльні хори в цьому випадку є єдиними джерелами музично-пісенної культури і реалізують важливі культурно-просвітницькі завдання.
Художня самодіяльність виконує безліч різноманітних функцій: виховну, пізнавальну, художньо-естетичну, комунікативну, функцію відпочинку і розваги і т.д. Різноманіття функцій свідчить про різнобічному характері хорової самодіяльності та великому діапазоні виховних засобів, якими вона володіє. У цьому зв'язку необхідно відзначити активний характер діяльності учасників хорових самодіяльних колективів, безпосередньо беруть участь у творчому процесі створення художнього образу.
Специфічні риси самодіяльного хору. Найбільш характерною специфічною рисою самодіяльного хорового мистецтва є його демократичність та доступність. Ці особливості, випливають з самих організаційних основ хорового аматорства, відкривають широку можливість участі в хоровому колективі людей, охочих співати. Для цього людині необхідно володіти музичним слухом і голосом. А оскільки абсолютно немузичні люди зустрічаються вкрай рідко, то участь любителя в хорі залежить практично від його власного бажання.
Інша важлива особливість хорової самодіяльності - добровільність, яка виражається в особливих взаєминах учасників аматорського хору, де ведучими є морально-етичні проблеми, принцип моральної відповідальності. Тому об'єднання любителів співу в колектив на добровільних засадах вимагає особливих ціннісних орієнтацій співаків.
Суттєвою специфічною рисою організаційної структури хорового колективу виступає часовий фактор (2 - 3 рази на тиждень); заняття хоровим мистецтвом проходять в години дозвілля. Значущою специфічною рисою хорового аматорства виступає також навчально-виховний процес, який будується з урахуванням інтересів і потреб учасників.
Відмінною особливістю сучасної хорової самодіяльності є поєднання масовості залученості людей в цей рух з високим рівнем виконавської майстерності багатьох її учасників. Деякі вітчизняні колективи показують високий, майже професійний рівень, ведуть інтенсивну концертну діяльність. У їх числі: хорова капела БГУ, Лінгвістичного університету, БНТУ, хор В«РанiцаВ», хорова капела Белсовпрофа і інші колективи. Разом з тим основну масу хорової самодіяльності складають невеликі колективи та гуртки, діяльність яких спрямована, перш за все, на естетичне виховання самих учасників. Такі хори володіють невисоким виконавським рівнем, невеликі за складом і своєю концертною діяльністю обслуговують естетичні потреби невеликого кола слухачів (Хори заводів, Палаців та Будинків культури).
2. Види хорової художньої самодіяльності
Художньо-виконавський рівень аматорських колективів залежить від ряду причин: якісного складу хору, стажу його роботи, кваліфікації керівника, матеріально-технічної бази та інших. Умовно виділяється три рівня виконавської майстерності: високий, середній і початковий. В залежності від рівня виконавської майстерності визначають наступні види хорової самодіяльності: хор первинних форм роботи, хор підвищеного типу та наближений до професійного. До них примикають також масове спів і хоровий масив.
Масове спів - характеризується відсутністю кваліфікованого керівника (а іноді і зовсім твір виповнюється без нього), відсутністю постійного складу виконавців, не завжди точним виконанням мелодійної, ритмічної і літературної основи твори. Зустрічається масове спів на заходах відпочинку, в парках і т.д.
Репертуар таких колективів складають переважно радянські масові пісні, народні, воєнні пісні, а також твори сучасних композиторів-піснярів.
Хор первинних форм роботи - Це нещодавно організований колектив, що працює досить систематично, але з перервами. Перед таким хором стоїть завдання культурного обслуговування невеликого кола слухачів шляхом концертних виступів. Хори первинних форм роботи створюються, найчастіше при таких культурно-просвітницьких установах, де важко зробити якісний відбір співаків. Даному колективу характерно: масова залученість; відсутність у співаків знань в області музичної грамоти та вокально-хорових навичок; велика плинність складу учасників; відсутність балансу між жіночою та чоловічою групою голосів; нерідко відсутність кваліфікованого керівника.
Репертуар найчастіше включає в себе двох-трехголосние твори з супроводом, рідко а cappella. В основному це народні і радянські пісні. При довгої і копіткої роботи даний колектив має можливість перейти в хор підвищеного типу.
Хор підвищеного типу частіше все являє собою колектив, створений при таких культурно-просвітницьких установах, які своєю діяльністю обслуговують досить широке коло слухачів. Існує такий колектив впродовж декількох років у сприятливих умовах. Хор підвищеного типу характеризується вже якісним індивідуальним добором співаків, наявністю висококваліфікованого складною системою і об'ємної програмою проведення навчальних занять.
Репертуар такого колективу складається переважно з творів трьох-чотириголосних, часто а cappella, складних з технічного, художньому і вокальному діапазону. При тривалій копіткій роботі такої колектив за рівнем виконавської майстерності, інтенсивності та масштабу концертної діяльності може наблизитися до професійного.
Хор наближений до професійному являє собою колектив, практично нічим не відрізняється від професійного. Такий хор характеризується систематичністю репетиційної та концертно-виконавської діяльності і здатний виконувати твори будь-якого ступеня складності як в жанрі хорової музики а cappellа, так і твори вокально-симфонічної музики, оперні хорові сцени і т.д.
Хоровий масив. В музичну культурне життя міцно увійшла традиція відкривати урочисті заходи виступами хорового масиву, який об'єднує в собі 10 і більше окремих колективів. Чисельність учасників хорового масиву може бути від декількох сотень до 20 - 25 тисяч (свята пісні в Прибалтиці). Хоровий масив являє собою епізодичне явище в музичній практиці, яке створюється для одного разу. Його характеризує відсутність гармонійного балансу між чоловічими та жіночими групами голосів, потужність звучання, виступ найчастіше з супроводом (рідко a cappella).
Хорові самодіяльні колективи відрізняються по самим різними ознаками: соціально-демографічними, статево, національним, жанровим, кількісним складом і іншим. Таке різноманітність хорових самодіяльних колективів відбивається в їхніх назвах, наприклад:
- хори вчителів, текстильників, лікарів (вказується якась конкретна профес...
