МІНІСТЕРСТВО Культура і туризму україни
Національна академія керівніх кадрів культури и мистецтв
Житомирський інститут культури и мистецтв
Кафедра Музичне мистецтво
Дипломна робота
За освітньо-кваліфікаційнім рівнем бакалавр
Самодіяльній хор Як чинник культуротворення
Житомир - 2010
Зміст
Вступ
1. Самодіяльній хорових колектив и спеціфіка Управління ним
1.1 Особливості організації роботи самодіяльного хору: види та функції хорів
1.2. Організація зайняти и методи розучування репертуару
2. Керівник хору Як педагог-організатор та генератор традіцій
2.1 Методи організації роботи керівника самодіяльного хору
2.2 Психолого-педагогічні Особливості розміщення самодіяльного хору: педагогіка співробітніцтва
2.3 хорового розспівування та Його педагогічне значення
2.4 Психолого-педагогічні Особливості розучування репертуару
3. Концертно-виконавча діяльність та її значення
3.1 Концертно-виконавча діяльність Як мотиватор (стимул) учасніків самодіяльного хору до участі у творч процесі
3.2 Концертні виступа, їх види и Особливості
3.3 Організація та концертно-віконавчоа діяльність: на прікладі роботи Жітомірської хорової капели В«ОреяВ»
Висновки
Список використаних джерел та літератури
додатка
Додаток А. Термінологічній словник
-->>
Додаток Б. Oreya
Вступ
Актуальність теми Дослідження
На качанах ХХІ століття спостерігається зростання інтересу до хорової педагогікі, відбувається масова утворення хорових колектівів и настількі ж масово їх знікнення та розпад. У умів відродження української національної культури и освіти пріорітетного Значення набуваються процеси Оновлення художньо-естетичного навчання и виховання особістості. Вагом Місце у цьому процесі посідає Функціонування самодіяльніх хорових колектівів, діяльність якіх спрямована на розвиток, задоволення естетичних потреб, виховання талантів та здійснення професійної підготовкі найбільш обдарованих особистостей.
Проте, комплексні Дослідження цього Явища, проведеного в Академії хорового мистецтва Г.А. Струве, віявіло ряд В«вузьких місцьВ» в процесі Функціонування типового самодіяльного хорового колективу. Стало відомім, Що однією Із основних причин самоліквідації самодіяльніх хорових колектівів являється низько Якість музично-педагогічної и психолого-педагогічної роботи - тихий факторів, які мают НЕ Тільки навчально, альо и виховного значення. З однієї сторони в ряду самодіяльніх колектівів яскраво віражах відсутність чі недостатня Висока Якість навчальної роботи, Яка поклікали підвіщуваті вокально-виконавчий и професійний Рівень хорового колективу. З іншої - недостатня Якість (або взагалі відсутність) роботи психологічного характеру, спрямована на виховання учасніків колективу и Формування особлівої сфери Серед людських відносін, Що актуалізує підняту проблему.
Актуальність теми Дослідження полягає кож у тому, Що людські Відносини всередіні взятого творчого колективу являються однією Із візначніх початків Його нормального Функціонування и творчого розвітку. Відомій американський педагог и хорового Керівник Роберт Шоу сказавши на одній Із педагогічних конференцій: В«... якщо в хорі два співака, що стоять поруч, в одній партії, ненавидять один одного, то унісон між ними однозначно неможливий! Ні унісону в партії - звучання всього хору неможливо вважати повноцінним ... В».
Це твердження, віклікаючі різне ставлені теоретіків хорового мистецтва, проте Хорова и педагогічна практика підтверджує Його істінність.
У педагогічній формулі професора Б.В.Баранова наведено визначення хорової культури нації Як сукупності трьох взаємопов'язаніх складових: хорова творчість (Створення репертуару); хорового виконан (реалізація репертуару); хорова педагогіка (ЯК сукупності методології навчання творчості и Виконання). У роботі самодіяльніх (У сучасній термінології В«некомерційніхВ») хорових колектівів підтверджується істінність цього визначення: Керівництво самодіяльнім хором - важка и відповідальна робота, Яка включає в себе Елементи Всіх трьох перерахованого складових. Репетіційна и концертно-виконавча діяльність Дає НЕ Тільки радість творчості, альо и являється систематичність Важко працею, Яка забирає сили и енергію у шкірного учасника хору. Без чіткого музично-педагогічного підходу Зі Сторони керівника хору, колектив НЕ досягнено помітніх художніх результатів, Може призвести до Його розпаду, Що кож становіть Актуальність піднятої проблеми.
Слід при цьому зауважіті, Що шляхи становлення и розвітку вокального навчання в самодіяльніх хорових колективах Вивчай галі За Радянську часів (Л.Шаміна, 1981). Відсутність узагальненої панорам ґенезі ї еволюції Головна самодіяльніх хорових колектівів зумовлює Актуальність Проблеми ніні. Нагальною потребою Вивчення цього Явища зумовленості кож тім, Що відродження шірокої діяльності самодіяльніх хорових колектівів у сьогодення надасть возможности розпочінаті Формування вокальної культури народу з дитинства. Зниженя вікового цензу для співаків-початківців передбачає внесення змін у процес вокального навчання з метою Оновлення Його змісту та методів навчання.
Мета Дослідження - дослідіті Особливості Формування самодіяльного хору, спеціфіку Управління ним та Місце педагога-організатора у цьому процесі.
Поставлено мета обумовіла визначення Наступний Завдання :
1. охарактеризувати Особливості організації роботи самодіяльного хору, віді та функції хорів.
2. Проаналізуваті спеціфіку Управління самодіяльнім хорового колективом педагогом-організатором.
3. Вісвітліті методи організації роботи керівника самодіяльного хору та методи розучування репертуару.
4. розкрити Значення концертно-віконавчої діяльності самодіяльного хорового колективу.
Об'єкт Дослідження - Особливості організації роботи самодіяльніх хорових колектівів.
Предмет Дослідження - самодіяльній хор Як чинник культуротворення та творчості.
Методологічну базу Дослідження становляит методологічні положення з проблем відродження української національної культури, концептуальні засади парадигми Сучасний містецтвознавчіх процесів в Україні, їх варіатівність та відповідність суспільнім потребам. Науково-дослідна робота грунтується на загальнонаукові методи пізнання та спеціально-наукових методах, які лежати в Основі сучасного теоретичного музікознавства та культурології, а саме: принцип історізму, сістемності, компаративний метод, музично-теоретичного аналіз, узагальнення, порівняння ТОЩО.
теоретичність основою Дослідження стали філософські Теорії Формування культури особістості та сутності художньої творчості (Ю. Афанасьєв, В.Шульгіна), положення Теорії національної Ідеї, концептуальні педагогічні, містецтвознавчі та культурологічні засади (Л.Горенко, С.Садовенко), наукове осмислення закономірностей розвітку народного хорового виконавства (В. Одоєвській, О. Сєров, П. Сокальський, Н. Брюсова), Наукові праці з фольклористики (А. Іваніцькій, В. Харків), вокально-хорового виконавства (А. Єгоров, В. Ємельянов, Н. Калугіна, В. Краснощьоков, А. Кречківській, О. Маруфенко, П. Чесноков, Л. Шаміна, А. Юрлов) тощо.
Наукова та практична значущість бакалаврської роботи полягає в узагальненні явищем, Що вплівають на Розвиток самодіяльного хорового виконавства України XX-ХХІ ст. и віступають чинників національного культуротворення.
практичність Значення роботи візначається можлівістю її застосування в подалі дослідженні самодіяльного хорового мистецтва України, Його Місця и ролі у роз В¬ витку музічної та духовної культури сучасн...
