Реферат
Тема:
В«Формоутворення в жанрі хорового концерту В»
План
Введення
Про закономірності формоутворення в партесних концертах
Формоутворення в классіцістском хоровому концерті
Висновок
Література
Введення
На протязі еволюції жанру хорового концерту зберігалася його функція і основні атрибутивні ознаки. Дослідник жанру хорового концерту в контексті сучасної музики Г. Батичко до таких ознак відносить: особливу концептуальність жанру, його репрезентативність, а також діалогічність фактури і високий рівень композиційної свободи. Співвідношення ж цих ознак всередині системи жанру і їх якість змінювалося, варіювався залежно від стильової приналежності того чи іншого зразка.
Найбільш суттєві зміни в структурі жанру були пов'язані з особливостями музичної мови і способами організації музичного цілого.
Метою даної роботи стало виявлення як загальних, так і різних закономірностей в області формоутворення (як однієї зі сторін організації музичного цілого) двох типових різновидів жанру.
Вибір цього аспекту дослідження дав можливість простежити за конкретним виразом еволюційного процесу, пов'язаного зі зміною стилістичних напрямів в рамках однієї жанрової структури, знайти загальну спрямованість змін і виявити фактори, що обумовлюють ці зміни.
Про закономірності формоутворення в партесних концертах
Жанр хорового концерту в цілому досить глибоко досліджений в музикознавстві. Йому присвячені такі фундаментальні праці як В«Хоровий концерт на Україні в 17-18 стВ» Н. Герасимової-Персидської, її ж книга В«Партесний концерт в історії музичної культуриВ», В«Російський хоровий концерт другої половини 18 століття. Проблеми еволюції стилю В»М. Рицаревой.
Важливе місце займає хоровий концерт в дослідженнях з історії російської музики А. Преображенського В«Культова музика в РосіїВ», М. Фіндейзена В«Нариси з історії музики в Росії з найдавніших часів до кінця 20 століття В», Ю.КелдишаВ« Російська музика 18 століття В», С. Скребкова В«Російська хорова музика 17-початку 18 столітьВ».
У всіх роботах хоровий концерт постає як значний жанр професійної музики, в якому відбувалося формування всіх основних закономірностей музичного стилю кожної з епох. Дослідники звертали увагу на інтонаційно-тематичні процеси, особливості побудови музичної тканини хорових концертів, наявність наступності з попередніми епохами і характер заломлення традицій, а також на перспективні риси, що проявилися потім в наслідку.
В цілому, в зазначених роботах розглядається один з етапів розвитку жанру, тоді як певний інтерес представляє і динаміка його еволюції. Обравши в якості аспекту даної роботи окремі закономірності формоутворення в хорових концертах, виявилося можливим встановити загальні тенденції, властиві жанру в цілому, а також певні відмінності, зумовлені стилістичної приналежністю кожного із зразків.
Таким чином, робота складається з двох розділів, присвячених відповідно партесного і классіцістского хоровому концерту.
Перший етап функціонування жанру хорового концерту в російській професійному музичному творчості представлений так званим, партесним концертом, який отримав своє назву в зв'язку з тим, що співався по В«партесомВ» (хоровим партіям). Сучасним дослідникам партесного концерту довелося виступати і в ролі реставраторів, зводячи ці партії в хорову партитуру, відновлюючи бракуючі фрагменти і цілі партії. Найбільш фундаментальна праця, присвячений цьому етапу становлення та розвитку жанру, належить Н. Герасимової-Персидської. В якості однією з закономірностей жанру партесного концерту автор називає розчленованість словесного і музичного рядів. Очевидно, це твердження підкреслює наявність в них поділу на сегменти, структурно щодо завершення і відокремлені від подібних собі. Крім цього, специфіка цього жанру припускала двуххорний склад виконавців, що було пов'язано з поділом на хори, а отже, деякою самостійністю їх музичного матеріалу.
Основним членовані фактором у музичній формі партесних концертів стали зміни групи слів, повторюваних усередині кожного розділу довільну кількість разів. Ці зміни майже кожен раз супроводжуються цезурою, а також змінами розміру, темпу, типу фактури (tutti або ансамбль) окремо. Тривалість (кількість тактів) таких побудов різна, як і частота появи нових слів. Можна лише відзначити, що експозиційні розділи в деяких концертах відрізняються від подальшого викладу меншою сменяемостью слів, як би їх концентрованістю. Це, очевидно, пов'язано з потребою акцентувати основний сенс початкових слів, втілюють всі подальше утримання. Крім того, Н. Герасимова-Персидська відзначає також велику насиченість текстом заключних розділів, завдяки якій реалізується В«спрямованість до укладенню як до логічного центру висловлювання (...), висхідна до принципів побудови цілого в риториці В».
цезури між змінами тексту в музичному матеріалі мають ритмічне і гармонійне вираз. Це паузи або зупинки на більш тривалих ритмічних длительностях, супроводжувані каденціонних оборотами в основний, рідше побічних тональностях.
Ці Каданс, в основному, однотипні. Вони підкреслюють вичерпаність розвитку музичного матеріалу, закінчення одного з етапів руху. Гармонійна логіка їх слідування визначається зміною гармонійних функцій (Т-S-Д-Т), що утворює один з рівнів членування. Завершення функціонального кола, як правило, є недосконалим, що стає імпульсом до подальшого розвитку.
Зіставлення фактурно різнорідних епізодів як прояв діалогічності членує музичну тканину концертів більш часто, ніж зміна слів і функціонально-гармонійні фактори, але іноді єдиний тип фактури об'єднує і різні словесні звороти в один розділ. Таким чином, цей прийом розчленування музичного потоку на тимчасові відрізки або діє паралельно з іншими, співпадаючи з членуванням слів, ритмічними зупинками, або долає розчленованість, що досягається цими факторами, сприяючи об'єднанню сусідніх побудов в єдине ціле.
Аналогічне дія неспівпадання словесного і фактурного членування відбувається і в тому випадку, коли одна словесна фраза об'єднує фактурно різнорідну тканину. Частіше всього туттійние фрази узагальнюють, резюмують ансамблеві епізоди, створюючи їх замкнутість. Повторення слів при цьому додає загальному звучанню хору особливу переконливість, а також дозволяє виділити чергову цезуру.
Фактурна неоднорідність матеріалу, що викладається проявляється і у вигляді поступового підключення голосів і резюмує tutti в завершенні такого розділу при єдності словесного звороту. Зокрема, в концерті В«торжества, російська землі В»це відбувається в одному з розділів середній частині, чим досягається посилення динамічності руху форми, своєрідне прискорення плину часу, а також підкреслюється єдність, безперервність даного побудови, незважаючи на фактурний контраст.
Цей членовані фактор є вираженням принципу хорового концертування, як одного з головних жанрових ознак партесного концерту. Він виконує як формоутворювальну роль, так і виразну. Адже переклички темброво різнорідних сегментів форми сприяють відчуттю звукового простору, несуть в собі зміни емоційного стану і в цілому служить засобом вияву художньої функції жанру партесного концерту.
членування всього викладу на найбільші розділи сприяють зміни розмірів, супроводжувані зміною темпів, завдяки яким утворюється більш високий рівень структурної організації музичного тексту. Цей фактор Н. Герасимова-Персидська вважає одним з найважливіших, що відображають В«різну швидкість протікання музичного процесу В». Крім того, це В«чергування контрастних розмірів (С, 3/1, 3/2) - на думку В. Холопової, - створювало риси циклічності, завдяки чому типовим видом концертної композиції стала контрастно-складова ...
