План
Введення
Глава 1. Проблема музичного мислення в психолого-педагогічній науці
1.1 Музичне мислення як феномен психології
1.2 Проблема музичного мислення в історії музичної освіти
1.3 Особливості музичного мислення учнів молодшого шкільного віку
Глава 2. Розвиток музичного мислення учнів ДМШ на уроках сольфеджіо
2.1 Виявлення рівнів музичного мислення учнів 7-9 років
2.2 Педагогічні умови розвитку музичного мислення дітей на уроках сольфеджіо
2.3 Система роботи педагога з розвитку музичного мислення
2.4. Динаміка розвитку музичного мислення на уроках сольфеджіо
Висновок
Бібліографія
Введення
Зміни, що відбуваються в соціально-культурному житті країни, адекватно відображаються в педагогічній теорії і практиці. Нова функція освіти, обумовлена ​​культурою, покликана сприяти розвитку творчої особистості (Абульханова-Славська, В. С. Біблер, Н.Є. Щеркова та ін)
У багатьох наукових дослідженнях простежується думка про використання мистецтва у вихованні творчої особистості. Роботи Б.В. Асафьева, Н.Л. Гродзенская, В.Н. Шацької та ін заклали основи для розробки нової галузі наукового знання - Музичної психології. В останні роки з'явилася низка публікацій з музичної психології (праці В.М. Петрушина, А.В. Ражнікова, Н.В.Сусловой, Т.С. Тарасова, Г.М. Ципіна та ін), в яких розглядаються окремі грані музичного мислення. Велику цінність представляють роботи, виконані на стику музичної психології та музикознавства (В.В. Медушевская, Є.В. Назайкинский, М.С. Торчеус та ін.)
У той же час реально існуюча логіка розвитку творчих здібностей учнів ДМШ вступає в протиріччя з методикою розвитку музичного мислення учнів, зокрема на уроках сольфеджіо. Це дозволило визначити тему дослідження як В«Розвиток музичного мислення в учнів молодших класів в умовах музичної школи В».
Мета дослідження полягає в теоретичному обгрунтуванні та експериментальній перевірці музичного мислення учнів ДМШ на уроках сольфеджіо.
Об'єкт дослідження - процес музичного виховання учнів 7-9 років на уроках сольфеджіо в ДМШ.
Предмет дослідження - педагогічні умови розвитку музичного мислення дітей на уроках сольфеджіо.
В якості гіпотези дослідження виступають наступні припущення.
Розвиток музичного мислення учнів ДМШ на уроках сольфеджіо буде ефективним, якщо:
- виявлено особливості музичного мислення дітей молодшого шкільного віку;
- визначено показники і рівні розвитку музичного мислення учнів;
- розроблені системи роботи педагога з розвитку музичного мислення.
Мета, предмет, об'єкт і гіпотеза дослідження зумовили постановку основних задач :
1. Розкрити теоретичні основи музичного мислення учнів.
2. Провести історико-теоретичний аналіз звернення до проблеми музичного мислення.
3. Розробити показники музичного мислення, виявити рівні і динаміку розвитку музичного мислення на уроках сольфеджіо.
4. Розробити та апробувати технологію розвитку музичного мислення дітей на уроках сольфеджіо.
Методологічною основою дослідження є гуманістична спрямованість у педагогіці, що спирається на системний, діяльнісний, особистісно-орієнтований та цілісний підходи до особистості.
Для вирішення поставлених завдань в роботі використовувалися методи дослідження:
- аналіз філософської, мистецтвознавчої та психолого-педагогічної літератури;
- спостереження за учнями на уроках сольфеджіо;
- педагогічний експеримент.
Експериментальна база дослідження - Дитяча музична школа. Загальне число респондентів - 10.
Практична значимість дослідження :
- запропонована діагностика музичного мислення може знайти застосування в ДМШ і ДШМ;
- матеріали роботи можуть бути основою для проведення курсів, педагогічних рад, методичних об'єднань з проблеми розвитку музичного мислення в школі.
Структура дипломної роботи являє запровадження, 2 глави (7 В§), висновок і бібліографію (74 джерела).
Глава 1. Проблема музичного мислення в психолого-педагогічній науці
1.1 Музичне мислення як феномен психології
Музичне мислення являє собою реальну психічну діяльність, за допомогою якої особистість прилучається до висот музичного мистецтва, осягає сенс ув'язнених у ньому духовних цінностей. При цьому можна виділити ряд самостійних проблем:
1. Музичне мислення як процес розуміння музичного твору особистістю.
2. Музичне мислення як спосіб мислення людини при його зіткненні з музикою як видом мистецтва.
3. Музичне мислення як один із способів спілкування людини з Миром, Всесвіту через музику (61, с. 15).
Музичне мислення - це процес моделювання відносин людини до реальної дійсності в интонируемого звукових образах. Воно виникає в процесі і як результат активного, естетично забарвленого взаємодії зі звуковий реальністю. Естетично пофарбованим може бути ставлення до всього навколишнього світу (природа, побут). Однак, для формування музичного мислення, першорядну роль грає звукова реальність, вже несе в собі естетичну організацію. Це - музичне мистецтво.
Мистецтво в цілому - це складна система. Між тим, конкретному людині воно є через конкретні музичні твори, і особистість освоює їх за допомогою конкретних, суспільно вироблених способів практичної музичної діяльності. Тому практика музичної діяльності теж важлива.
Два фактори - музичний твір і практична музична діяльність - і визначають, у кінцевому рахунку, основні риси музичного мислення особистості. Музичний твір відіграє роль багаторівневої інформаційної структури, а практичне музикування виступає як конкретний механізм обробки цієї інформації. Інформаційний зміст твору і є тими новими даними, які обробляє музичне мислення на основі минулого досвіду особистості.
Оскільки зміст музичного твору не зводиться до чисто акустичної грі звуковими формами, а завжди є узагальненим вираженням людських почуттів і роздумів, остільки музичне мислення спирається не тільки на власне музичний, але й весь психологічний досвід особистості. Образи навколишньої дійсності, пережиті колізії самовизначення свого В«ЯВ» цінності і норми поведінки найближчого соціального оточення, освоєння способи суспільної діяльності - всі ці компоненти особистісного досвіду органічно присутні в процесі музичного мислення поряд із досвідом музичним.
В результаті зіставлення нових даних з наявним досвідом виникає якесь новоутворення, яке в психології та філософії називається новим знанням. Воно зазвичай володіє тим або іншим ступенем абстрактності, абстрагованості (7, с.23).
Результатом музичного мислення також може стати знання абстрактного характеру, що відбиває закономірності звукової реальності. Але це не головне. Якщо мати на увазі зіставлення В«духовної інформаціїВ» музичного твору з особистісним психологічним досвідом, то сама можливість абстрактного знання представляється проблематичною.
У самому справі, умоглядне знання про почуття або ідеї, знанням цього почуття, ідеї не є. Знання почуття виникає лише тоді, коли воно прожито, відчуте (можна багато читати про кохання, але так і не впізнати її, не полюбивши дійсно). А вистраждана ідея, прожите почуття завжди конкретні, психологічно гранично реальні.
Дослідники стверджують, що і в інших областях мислення, наприклад, в математиці, шахах - знання лише тоді стає надбанням особистості, коли процес його отримання В«прожитийВ», відчути емоційно. Але мова йде про процесі, а результат є однаково абстрактним, які не мають конкретного відносини до духовного світу особистості. У результаті ж музи...
