МІНІСТЕРСТВО АГЕНТСТВО по культурі і кінематографії
МІНІСТЕРСТВО Державних освітніх установ
ВИЩОЇ Професіональних ОСВІТИ
В«САМАРСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ В»
Роль уяви у творчості музиканта-виконавця і диригента
Підготував:
Шевирін Сергій Олександрович
студент групи М-52
заочного відділення
Науковий керівник:
доцент
Жданов З Іванович
Самара 2008
ЗМІСТ
Введення
Глава I. Уява і його роль в діяльності музиканта-виконавця, диригента
В§ 1. Уява і його механізми
В§ 2. Види уяви
В§ 3. Зв'язок музичного уяви з життєвим досвідом слухача
В§ 4. Розвиток музичного уяви
Глава II. Аналіз розуміння уяви та її ролі в діяльності музиканта-виконавця і диригента
В§ 1. Характеристика об'єкта дослідження
В§ 2. Аналіз та інтерпретація даних
Висновок
Список літератури
ВСТУП
В останні роки проблема уяви привертає до себе пильну увагу представників самих різних областей наукового знання. Чим настійніше потреба в творчій ініціативі, тим гостріше необхідність у науковій теорії творчості, вивченні його природи та форм прояви, його джерел, стимулів і умов. Про уяві як основі, ядрі творчості говорять як про впливовому факторі не тільки художнього творчості, але й сучасного наукового знання. Уява перетворюється в об'єкт і засіб наукового пізнання.
Художнє уяву втілено, по-перше, безпосередньо в художніх творах. (В.Ф. Одоєвський вважав художні твори єдиними матеріалами для розуміння життя художника і особливостей його особистості). Дійсно, художні твори - це творча біографія автора. Будучи невіддільними від усієї його життєдіяльності, вони, однак, не зводиться до неї. По-друге, у спогадах художників про своє власній творчості, їх висловлюваннях і судженнях про ті або інших сторонах творчого процесу. Їх, однак, недостатньо для пізнання механізму художньої уяви на рівні загальних закономірностей творчого процесу. Адже виникає практично нерозв'язна проблема інтерпретації подібних висловлювань - вони можуть використовуватися для підтвердження будь-якої теорії.
Уява справедливо називають В«Королівською дорогою в підсвідомістьВ», а також В«центральною ланкою творчого процесу В», а звідси воно є головним об'єктом формування і розвитку творчих здібностей [6, 156]. Воно лежить в основі натхнення - як з'єднання в одну точку всіх здібностей. Уява інтегрує в собі емоційне і раціональне начало, воно поєднує всі пізнавальні процеси, зорово-образне сприйняття реальності з відтворенням і трансформацією її в пам'яті, побудовою моделі потрібного майбутнього. Уява необхідно під всіх видах і фазах творчості.
Музичний твір існує в трьох іпостасях, а саме: у вигляді записаних композитором нот; живого звучання, створюваного виконавцем на основі цих нот, взаємодії художніх образів музики з життєвим досвідом слухача. У всіх цих видах діяльності-створенні музики, її виконання і сприйнятті обов'язково присутні образи уяви, без роботи яких неможлива повноцінна музична діяльність.
Створюючи музичний твір, композитор конструює уявними звуками, продумує логіку їх розгортання, відбирає інтонації, що передають почуття і думки в момент створення музики.
Коли виконавець починає працювати з текстом, наданим йому композитором, то основним засобом в передачі музичного образу є його технічна майстерність, за допомогою якого він знаходить потрібний темп, ритм, динаміку, агогику, тембр. Успіх виконавця пов'язаний з тим, наскільки добре він відчуває і розуміє цілісний образ музичного твори.
Слухач зможе зрозуміти те, що хотів висловити композитор і диригент-виконавець, якщо в його внутрішніх уявленнях звуки музики зможуть викликати ті життєві ситуації, образи і асоціації, які відповідають духу музичного твору. Часто людина з більш багатим життєвим досвідом багато пережив і побачив, навіть не маючи особливого музичного досвіду, відгукується на музику більш глибоко, ніж людина з музичної підготовкою, але мало пережив.
Для художньої творчості, продукти якого спрямовані на пробудження уяви думок і почуттів споживачів В«Духовної їжіВ», знання походження і структури цього процесу особливо необхідно. Звідси і вибір даної теми: це спроба розглянути функціонування механізм розвитку уяви у музиканта-виконавця.
Мета дослідження: виявлення найбільш продуктивних методів розвитку уяви.
Об'єкт дослідження: уяву.
Предмет дослідження : методи його розвитку.
Завдання дослідження :
1. Розглянути поняття уяви;
2. Охарактеризувати функції і механізми даного процесу;
3. Дати класифікацію уяви;
4. Виявити зв'язок музичного уяви з життєвим досвідом
слухача;
5. Проаналізувати методи розвитку музичного уяви.
РОЗДІЛ I . УЯВУ ТА ЙОГО РОЛЬ У ДІЯЛЬНОСТІ МУЗИКАНТА-виконавець і диригент
В§ 1. Уява і його механізми
Уява - психічна властивість людини. Виникло і розвивалося уяву у процесі праці. Перш ніж зробити яку-небудь річ, людина уявляє, що саме треба зробити, як він буде робити, як буде виглядати річ. Це і відрізняє людську діяльність від поведінки тварин.
В«Фізіологічний процес уяви - є процес утворення нових сполучень з уже сформованих нервових тимчасових зв'язків у корі головного мозку. У процесі уяви позначається взаємозв'язок першої і другої сигнальної системи, так як образи уяви викликаються мовними сигналами, словами, чутними і видимими, усвідомлюються ці образи також в мовній формі В»[4,39].
Поряд із сприйняттям, пам'яттю і мисленням, уява відіграє важливу роль в діяльності людини. У процесі відображення навколишнього світу людина поряд зі сприйняттям того, що діє на нього в даний момент, або зоровим уявленням того, що впливало на нього раніше, створює нові образи. Уява - це психічний процес створення нового у формі образу, подання або ідеї. Процес уяви притаманний тільки людині і є необхідною умовою її трудової діяльності.
Уява завжди спрямована на практичну діяльність людини. Людина, перш ніж що-небудь зробити, уявляє, що треба робити і як він буде робити. Таким чином, він вже заздалегідь створює образ матеріальної речі, яка будемо виготовлятися в його подальшій практичній діяльності. Ця здатність людини заздалегідь представляти кінцевий підсумок своєї праці, як процес створення матеріальної речі, різко відрізняє людську діяльність від В«діяльностіВ» тварин, іноді дуже майстерною.
Фізіологічну основу уяви складає утворення нових сполучень з тих тимчасових зв'язків, які вже сформувалися в минулому досвіді. При цьому проста актуалізація, наявних тимчасових зв'язків ще не веде до створення нового. Створення нового припускає таке поєднання, яке утворюється з тимчасових зв'язків, раніше не вступали в поєднання один з одним. При цьому важливе значення має друга сигнальна система, слово. Процес уяви являє собою спільну роботу обох сигнальних систем. Всі наочні образи нерозривно пов'язані з ним. Як правило, слово служить джерелом появи образів уяви, контролює шлях становлення їх, є засобом їх утримання, закріплення, їх зміни. В психології розрізняють довільне або мимовільне уяву . Перше проявляється, наприклад, в ході цілеспрямованого вирішення наукових, технічних і художніх проблем при наявності усвідомленої і відрефлексувати пошукової домінанти, друге - в сновидіннях, так званих змінених станах свідомості і т. д.
Уява - це своєрідний відхід від дійсності. Людина уявляє те, чого він ще не бачив, чого немає в дійсності, але джерело уяви завжди в об...
