Перше згадка в літописі топоніма Арбат сходить до 1493 році, коли тут, від залишеної в дерев'яній церкві Миколи Чудотворця на Пісках свічки почався страшний пожежа, від якого вигоріла майже вся Москва.
В 1932 кам'яну церкву, що стояв на цьому місці знесли, побудувавши багатоповерховий житловий будинок.
Точне походження назва вулиці невідомо - жодна з версій не має переконливого переваги.
Найбільш поширені версії походження слова Арбат: - від російського В«горбатийВ» - вулиця має кілька вигинів, обумовлених швидше за все нерівностями місцевості; однак імовірність такої трансформації сумнівна; - від арабського В«арбадВ» (В«РабадВ») - В«передмістяВ»; дійсно, Арбат служив передмістям, що прилягали до стінам Білого міста, але - причому тут араби?!; - від тюркського В«гарбаВ» - віз, можливо, тут знаходилися возових справ майстри, вихідці зі Сходу. Такі вози до цих пір надзвичайно популярні і колесять по курних просторах Середньої Азії, але від Москви це далеко. Арбатом називалася не тільки вулиця, але й вся місцевість від стін Кремля до сучасного Садового кільця.
З XVI століття на Арбаті і в його провулках жили і працювали ремісники, про що свідчать В«говорятьВ» назви провулків. Плотніков провулок заселяли теслі, Срібний - майстри срібних справ, Грошовий - працівники Государева грошового двору. Забудова Арбата після пожежі 1812 року невеликими одно-і двоповерховими особняками з бельетаж і мезоніном, що потопають у садах виявило нове - аристократичне обличчя Арбата. В кінці XIX століття на Арбаті з'являється все більше дохідних будинків, готелів з ресторанами, лавками і магазинами.
Арбат заселяють фабриканти, банкіри, юристи, вчені, професори та викладачі різних навчальних закладів, художники, а також чиновники всіх мастей.
За гідно оцінила принади цього тихого району, без промислових підприємств і транспортних магістралей, радянська партійна, вій
ськова і господарська еліта - То тут, то там трапляються заховані в глибині зелених дворів цегляні будинки, побудовані в 1970-1980 роки для працівників ЦК КПРС і Радміну. ​​
Період захоплення конструктивізмом 1920-30-х рр.. знайшов своє сумне відображення в зовнішності Арбата - нові будинки в стилі конструктивізму, на місці знесених історичних, крім відомого пролетарського аскетизму в формах і деталях, мали сумовиту сіру забарвлення, яка збереглася й дотепер.
В 1974 році почалося розробка проекту перетворення Арбата в пішохідну вулицю.
Перша стадія реконструкції Арбата була завершена до 1985 року.
Фасади будинків пофарбували різнокольоровими фарбами - рожевої, жовтої, блакитної, зеленої.
В 1986 рр.. на Арбаті була створена пішохідна зона, з великою кількістю маленьких магазинів, кафе і ресторанів, з жвавою торгівлею сувенірами прямо на вулиці - те, що ми маємо сьогодні.
Перша пішохідна вулиця в Москві, Старий Арбат - в останні два десятиліття стала одним з популярних місць серед російських і іноземних туристів.
Список літератури
Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту .openmoscow.ru/
