В XV столітті за часів царя Івана III в Москву вперше стали запрошувати кваліфікованих німецьких фахівців: зброярів, медиків, ювелірів, В«рудознатциВ».
Німецькі найманці перебували на військовій службі, служили перекладачами Посольського наказу, виконували дипломатичні доручення.
Під другій половині XVI століття в результаті насильницького переселення з захоплених Іваном Грозним в ході Лівонської війни Нарви і Дерпта в Москві з'явилася значна кількість німецьких переселенців, які займалися торгівлею, ремеслами і борошномельним справою.
Іноземці селилися відособлено на правому березі річки Яузи. Так, в 1570-і рр.. виникла Німецька слобода. Вже тоді мешканці Німецької слободи мали особливі привілеї, так, цар Іван Грозний дозволив їм займатися виробництвом і продажем вина, що було монополією скарбниці. На початку XVII століття Німецька слобода була розорена військами Лжедмитрія, згоріла, і іноземці стали селитися серед російських городян.
Тоді царським указом від 4 жовтня 1652 всі вихідці із зарубіжних країн, не прийняли православ'я, були знову виселені на місце колишньої Німецької слободи і нове поселення стало називатися новонемецкой слобода. Кордонами поселення служили річка Яуза зі сходу, струмки Вільховець і Чечера з заходу, на північ землі йшли до Покровської дороги і межували з землями сіл Єлохові і Покровського. Населення слободи було багатонаціональним, його основу становили уродженці з князівств Німеччини, Австрійської імперії і Прибалтики, а також голландці та гамбургци.
До того часу в Москві утворилася значна німецька колонія. Німецькі купці стали створювати тут свої торгові фірми і просувати російські товари в країни Західної Європи. 1630-х рр.. голландці та німці отримують дозвіл на будівництво перших мануфактур для виробництва зброї, оскільки зброя і військове спорядження в той час закуповувалася за кордоном.
Значну роль грали німецькі підприємці з сфері пошуку руд, видобутку та обробки металів.
Вони налагодили виробництво скла на державній скляному заводі в селі Ізмайлово, заснували в 1683-1684 рр.. суконну мануфактуру. Купці торгували винами, цукром, сукном, зброєю і предметами розкоші, а вивозили з Росії хутра, щогловий ліс, ікру, смолу.
В петровський час іноземні купці починають набувати російське підданство і отримувати ті ж права, що у місцевих купців. Прийняття православ'я дозволяло німцям, які знаходяться на державній службі отримати дворянство і право володіння землею і селянами.
В 1701-1702 рр.. в Німецькій слободі налічувалося близько 340 дворів німців і голландців.
В слободі селилися іноземні офіцери, які служили в російській армії, торговці, ремісники.
Тут Петро I знайшов своїх перших вчителів у військовому і морському справі, в числі яких були П. Гордон і Ф. Я. Лефорт.
При ньому тут в 1697-1698 рр.. був збудований Лефортовський палац.
Список літератури
Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту .openmoscow.ru/
