МІНІСТЕРСТВО АГЕНСТВО ДО ОСВІТИ
ВСЕРОСІЙСЬКИЙ ЗАОЧНИЙ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ
Контрольна робота
з дисципліни В«Інноваційний менеджмент В»
на тему В«Методи прогнозування, їх класифікація, характеристика, область застосування В»
Виконала Турапова Ю.О.
2011
ЗМІСТ
Введення
1. МЕТОДИ ПРОГНОЗУВАННЯ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ, ХАРАКТЕРИСТИКА, ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ
1.1 Завдання і види прогнозування нововведень
1.2 Методи прогнозування, їх класифікація
1.3 Методи експертних оцінок, область застосування
1.4 Методи моделювання
2. Розрахункова частина
Висновок
Список літератури
Введення
Процес прогнозування достатньо актуальний в даний час. Широка сфера його застосування. Прогнозування широко використовується в економіці, а саме в управлінні. У менеджменті поняття "планування" і "прогнозування" тісно переплетені. Вони не ідентичні і не підміняють один одного. Плани і прогнози розрізняються між собою тимчасовими межами, ступенем деталізації містяться в них показників, ступенем точності і вірогідності їх досягнення, адресність і, нарешті, правовою основою. Прогнози, як правило, носять індикативний характер, а плани володіють силою директивного характеру. Не підміна і зіставлення плану і прогнозу, а їх правильне поєднання - такий шлях планомірного регулювання економіки в умовах ринкової економіки та переходу до неї.
У промисловості методи прогнозування також грають першорядну роль. Використовуючи екстраполяцію і тенденцію, можна робити попередні висновки щодо різних процесів, явищ, реакцій, операцій. [4]
Певну нішу прогнозування займає і у військових дисциплінах. Використовуючи методи прогнозування, можна визначити (оцінити) радіоактивну обстановку місцевості і т. д.
Існує багато методів прогнозування. Продиференціювавши їх загальне число, необхідно вибрати оптимальний з них для використання в кожній конкретній ситуації.
Аналіз методів прогнозування, вивчення цих методів, використання їх у різних сферах діяльності є заходом раціоналізаторського характеру. Ступінь достовірності прогнозів можна потім порівняти з дійсно реальними показниками, і, зробивши висновки, приступити до наступного прогнозу вже з існуючими даними, тобто наявною тенденцією. Спираючись на отримані дані, можна в тимчасовому аспекті переходити на більш високий щабель. [8]
Актуальність теми обумовлена ​​тим, що дуже важливо на сучасному етапі врахувати всі чинники і зменшити ризик інноваційного проекту. Для цього застосовуються всілякі методи прогнозування.
Мета цієї роботи - дати характеристику методів прогнозування, розглянути їх класифікацію, область застосування.
Для досягнення даної мети були поставлені наступні завдання:
1. Розглянути задачі і види прогнозування розвитку нововведень.
2. Вивчити основні методи прогнозування.
3. Розкрити класифікація методів прогнозування та область їх застосування.
Контрольна робота складається з двох частин: теоретичної та практичної. У першій частині розглянуті теоретичні аспекти прогнозування, представлена ​​характеристика методів прогнозування. У практичній частині наведено рішення поставленої завдання: визначена сума дисконтованих ефектів на основі даних про результатах інвестиційного проекту.
1. МЕТОДИ ПРОГНОЗУВАННЯ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ, ХАРАКТЕРИСТИКА, ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ
1.1 Завдання і види прогнозування нововведень
Прогноз - Конкретне передбачення, судження про стан якогось явища в майбутньому на основі спеціально наукового дослідження. Класифікація прогнозів здійснюється, як правило, за двома ознаками-тимчасовому і функціональному. За тимчасового ознакою розрізняють прогнози: коротко-, середньо-, довгострокові та сверхдолгосрочние. Функціональна класифікація прогнозів припускає їх поділ на дослідницькі, програмні і ресурсні.
Прогнозування - Процес розробки прогнозів. В залежності від виду прогнозу розрізняють нормативне, пошукове, оперативне.
Прогнозна модель - модель об'єкта прогнозування, дослідження якої дозволяє отримати інформацію про можливі стани об'єктах в майбутньому і (або) шляхах і термінах їх здійснення. [3]
Щоб отримати інформацію про майбутнє, потрібно вивчити закони розвитку народного господарства, визначити причини, рушійні сили його розвитку - це основне завдання планування та прогнозування. В якості основних рушійних сил розвитку виробництва виступають соціальні потреби, технічні можливості та економічна доцільність. У відповідності з цим можна вказати на три основні завдання планування і прогнозування: встановлення цілей розвитку господарства; вишукування оптимальних шляхів і засобів їх досягнення; визначення ресурсів, необхідних для досягнення поставлених цілей.
Вибір цілей є результатом аналізу соціально-політичних завдань, які необхідно вирішити в суспільстві і які відображають об'єктивний характер дії економічних законів. [6]
Вибору цілей передує розробка альтернатив цілей, побудова ієрархічної системи або В«Дерева цілейВ», ранжування цілей, вибір провідних ланок. Вихідними передумовами вибору цілей є, з одного боку, реальна можливість рішення даної альтернативи, а з іншого - її оптимальність по критерію ефективності.
Шляхи та засоби досягнення цілей визначаються на основі аналізу розвитку народного господарства і науково-технічного прогресу. При цьому в процесі прогнозування відбувається обмеження області альтернативних варіантів шляхів і засобів досягнення поставлених цілей, тобто визначається область оптимальних рішень. У процесі розробки плану (ухвалення рішення) визначається єдине рішення, оптимальне по прийнятому вектору критеріїв. [3]
В залежності від того, яка задача вирішується в першу чергу, розрізняють два види прогнозування: дослідницьке (або пошукове) і нормативне. Формування прогнозу об'єктивно існуючих тенденцій розвитку на основі аналізу історичних тенденцій називається дослідницьким або пошуковим прогнозуванням. Цей вид прогнозування заснований на використанні принципу інерційності розвитку, при якому орієнтація прогнозу в часі відбувається за схемою В«від справжнього - до майбутньогоВ». Дослідницький прогноз - це картина стану об'єкту прогнозу в певний момент майбутнього, одержана в результаті розгляду процесу розвитку як рухи за інерцією від теперішнього часу до горизонту прогнозу. Прогнозування тенденцій розвитку об'єкта прогнозу, які повинні забезпечувати досягнення у встановлений момент майбутнього певних соціально-політичних, економічних та оборонних цілей, називається нормативним. У цьому випадку орієнтація прогнозу в часі відбувається за схемою В«від майбутнього - до справжньогоВ».
Неузгодженість нормативних і дослідницьких оцінок об'єкту прогнозу в кожний момент часу майбутнього є слідством суперечності "потреби - можливостіВ». Комплексний прогноз будується на основі композиції дослідницького і нормативного прогнозів. [7]
Вибір цілей і засобів для їх досягнення неодмінно повинен поєднуватися з визначенням потреби в ресурсах. При визначенні цієї потреби слід розглядати планові та прогнозні матриці ресурсів (фінансових, трудових, матеріальних і енергетичних), а також матриці виробничих потужностей і ресурсів часу. Оцінці підлягають як потрібні ресурси, так і ймовірні обмеження на їх величину в діапазоні часу попередження плану або прогнозу. Матриці ресурсів прогнозу є найважливішими вихідними даними при складанні балансів народного господарства при перспективному плануванні. [8]
Рушійні сили розвитку не діють ізольовано, вони взаємопов'язані і взаємозумовлені і можуть бути представлені у вигляді зв'язного трикутника графа:
<...
