Введення
Багатий ірізноманітний рослинний світ Республіки Білорусь. Тільки судинних рослин,без урахування водоростей, грибів, лишайників і мохоподібних, в білоруській флоріналічується понад 1700 видів [13]. Крім звичайних місцевих видів є серед нихрослини тайги, тундри, лісостепу і степу, приатлантичних районів, гір ішироколистяних лісів Середньої Європи, південно-європейські та середземноморськівиди. Чимало в білоруській флорі і заносних (адвентивних) рослин - прибульцівз південних районів європейської частини СРСР, з Сибіру, ​​Східної Азії, ПівнічноїАмерики та інших географічних регіонів. Все це говорить про те, щорослинний покрив нашої республіки, перш ніж знайти свій сучаснийвигляд, пройшов складний багатовіковий, до кінця ще не пізнаний шляхісторичного розвитку. Багато рослини, поширені в колишнігеологічні епохи, перейшли в реліктове стан, переставши відповідатисучасної природній обстановці, і поступово вимирають. Людина, озброєнийпотужною технікою, значно прискорює і підсилює цей процес, істотнозмінюючи природне середовище проживання різних видів рослин і тварин,трансформуючи, порушуючи, а іноді і повністю руйнуючи взаємозв'язку. Століттями ітисячоліттями складалися у біоценозах в ході інтенсивної експлуатаціїлісів, земель, осушення боліт, будівництва доріг, міст, водосховищ іпромислових об'єктів, видобутку корисних копалин і т. п. [11]. Як же в цихумовах захистити і зберегти скарби безмовного і беззахисного зеленого світу?І яким видам рослин в першу чергу загрожує небезпека зникнення?
Але перш,ніж приступити до їх опису, поставимо запитання: навіщо, для чого і чи потрібно взагаліохороняти рослини? Щоб отримати на нього достовірну відповідь, резонно пригадати,що, безсумнівно, краса і привабливість рослинного світу і навіть його найважливішаресурсо-господарська цінність ще далеко не вичерпують роль рослин удовкіллю. Куди важливіше те величезне функціональне значення, якевони мають для забезпечення життєдіяльності та існування всього живого нанашій планеті. І саме усвідомлення людиною найбільшою ролі, яку відіграютьзелені рослини у функціонуванні біосфери, окремих природних екосистем,життя людини і тварин, визначає всі зростаючу увагу людей до охоронирослинного світу.
Багато видіврослин містять речовини, які по вуглеводневому складу близькі до нафти(Наприклад, молочний сік молочаїв, кульбаб та ін.) В даний час вжерозроблені технології отримання з них високоякісного палива. Цепослужило поштовхом до створення так званих В«енергетичних плантаційВ».Виробництво рослинного палива виявилося економічно вигідним: займаючиневеликі площі, В«енергетичні плантаціїВ» дають великий вихід паливногосурогату. Крім того, В«енергетичні плантаціїВ» з багаторічних видів травздатні до щорічного саме поновленню, а саме виробництво рослинногопалива - є екологічно чистим у порівнянні з ядерним та іншимиджерелами отримання енергії. Таким чином, зелені рослини не тількивизначають початкові та основні етапи складних матеріально-енергетичнихобмінних процесів у природних екосистемах, але і можуть служити енергетичноїосновою для створення матеріально-технічної бази людства.
Оцінюючизначення рослин як первинних накопичувачів променистої сонячної енергії,чудовий радянський учений - фізіолог К. А. Тімірязєв ​​назвав їх істиннимПрометеєм, похитившим небесний вогонь. Тут доречно згадати давньогрецькулегенду про благородного Прометея, що викрав у богів вогонь з Олімпу і подарувавйого людям. Невдячні люди зрадили його, а розгнівані боги прикувалиПрометея до скелі, де до нього кожен день прилітав орел і клював оголенупечінка, завдаючи героєві нескінченні страждання. Варто замислитися, чи не такчинимо і ми з нашим зеленим другом?
За час існуваннялюдства наша планета значно В«облисівВ» - знищено більше 50% їїприродного рослинного покриву. На землях, де зовсім недавно шуміли ліси,змінюється клімат, падає рівень грунтових вод, міліють річки, посилюється воднаі вітрова ерозія грунтів, в результаті чого без користі змиваються з поверхнімільйони тонн родючих земель, на утворення яких пішли тисячоліття. Чи невипадково з'явилося дуже влучне вираження В«оскальпірованного земляВ» [7].
Величезна рольналежить рослинам і в підтриманні оптимального вуглекислотні-кисневогобалансу в атмосфері, також необхідного для нормальної життєдіяльностібільшості живуть на Землі організмів. Рослинний покрив в процесіфотосинтезу активно поглинає з повітря вуглекислий газ і таким чиномє одним з стабілізаторів його вмісту в атмосфері.
Свідченнямтого, наскільки тісно пов'язаний людина зі світом рослин, є їх іонізуючагігієнічна роль, яка виражається в здатності більшості з нихзмінювати іонний режим повітря в бік, сприятливу для організму людини.У лісовому повітрі ступінь іонізації кисню в 2-3 рази вище, ніж над лугом абов морському повітрі, і в 5-10 разів вище, ніж в атмосфері міст. Вдиханнянегативно іонізованого повітря сприяє підвищенню активностідихальних ферментів, стимулює діяльність серцево-судинної, дихальноїі кровотворної систем, підсилює біоструми мозку, підвищує вміст кисню вкрові, знижує в організмі рівень цукру і фосфору, покращує самопочуття інастрій, знімає головний біль і втому. Повітря з негативним іоннимскладом є дієвим лікувальним фактором при перевтомі, безсонні,гіпертонії, астмі. У цьому виявляється один з видів біологічного впливурослин на людину [3].
Рослинивідіграють важливу роль у процесах грунтоутворення, регуляції клімату, а такожобумовлюють мікрокліматичних та водний режим природних екосистем, беруть участьв процесах їх біологічного самоочищення від забруднюючих речовин і організмів.Наземні рослини утворюють степи, луки, ліси та інші рослинні співтовариства,створюючи ландшафтне різноманіття Землі і нескінченну різноманітністьекологічних ніш для життя інших організмів. Таким чином, рослиннийпокрив є найважливішою складовою частиною всього природного комплексу, одним знайважливіших елементів ландшафту, не тільки додає певний виглядмісцевості, але і визначає умови життя для багатьох інших організмів. Іншимисловами, рослинний світ служить біологічної основою існування життя наЗемлі і є ресурсним джерелом багатьох корисних для людини цінностей:технічних, харчових, кормових, лікарських, декоративних і багатьох інших,необхідних для різних галузей народного господарства, медицини та селекції. Рослиннийпокрив в кожній місцевості має велике промислове, водоохоронне,грунтозахисне, кліматорегулірующее і культурно - естетичне значення.Отже, підтримання його в оптимальних стані і співвідношенні, зперетвореними землями є одним з вирішальних умов успішного розвиткуекономіки і продуктивних сил того чи іншого регіону.
Академік А.Л. Тахтаджян відзначає, що зникнення з лиця Землі будь - якого видурослин означає необоротну ерозію зародкової плазми біосфери, непоправнувтрату потенційно дуже цінним для людства генетичної інформації.Наскільки цінна для людини ця інформація, свідчить практикавикористання ним генофонду хоча б таких рослинних організмів, як жито,пшениця, рис, картопля і ін, складають основу його харчування, а значить, ііснування. Всі наші сучасні сорти зернових, плодових, ягідних, овочевих,кормових, технічних і декоративних культур або ведуть свій родовід віддикорослих предків, або отримані штучно різними методами (наприклад,гібридизацією), але також на основі природних генних структур. Поки людствонавчилося використовувати у своїй практичній діяльності лише дуже маленькудещицю багатого і різноманітного світу рослин, що налічує понад 400 тисячвидів. Господарсько - корисні властивості переважної більшості дикорослихвидів рослин ще далеко не вивчені, і тому проблема збереження всього їхгенофонду - одне з найважливіших завдань, що стоять перед людством, що знайшлосвоє відображення і у всесвітній стратегії охорони природи, прийнятої XIVГенеральною асамблеєю Міжнародної спілки охорони природи і природних ресурсів(МСОП) в Ашхабаді в 1978 р. [3].
Вченимиреспубліки встанов...
