Знайти іпроаналізувати аналогією поведінки людини і тварин
поведінку тваринний інтелектуальна людина
Наперший погляд, важко виявити аналогії поведінки людини і тварини. Алепри детальному вивченні цього питання усе, таки можна знайти ряд аналогій. Хочадеякі здібності, якими володіють люди, виявити у тварин дужеважко. Так вважалося, що тільки людина здатна створювати і використовуватизнаряддя, однак вже добре відомо, що цією здатністю володіють багато видівтварин. Використання знарядь можна визначити, як використання тих чи іншихпредметів навколишнього середовища в якості функціонального продовження небудьчастини тіла для досягнення мети. Так, наприклад, може послужити експеримент,проведений в 1917 німецькими дослідниками. У ньому перед кліткою, в якій сидів шимпанзе, пожили банан.Банан лежав на такій відстані, що його не можна було дістати, просто витягнувши зклітини руку. У клітці валялося кілька палиць. Після невеликого замішаннямавпа схопила одну з них, просунула крізь прути решітки і підтяглабажаний плід на відстань, з якої вже могла дістати його рукою. Але вартозазначити, що вживання зовнішніх об'єктів вважається гарматним використаннямлише в тому, випадку якщо об'єкт є продовженням якої частини тіла. Такж вважають, що примати здатні на такі ж емоційні переживання,як і люди, але проблема полягає в тому, що емоції тварин важкодиференціювати, так як у них виявляються одні й ті ж фізіологічніреакції на різні види емоційності. Звичайно, в повсякденному житті мичасто можемо спостерігати різні емоційні прояви наших домашніхтварин. Так виразно спостерігаються емоційні вирази собак, кішок. Частковоможна говорити і про самосвідомість у тварин. Про цей факт можесвідчити одна історія. Розповідають, щосамка шимпанзе Уошо, що прославилася ще в 60-ті роки минулого століття тим, що зумілавивчити більше 130 знаків жестової мови глухонімих, любила постояти переддзеркалом. Коли одного разу її застали за цим заняттям і, показавши на відображення,запитали, що це, вона впевнено відповіла: В«Я, УошоВ». Звичайно, самі по собітакі історії навряд чи в чомусь можуть переконати вчених, які не звикли покладатися нанепроверяемим інформацію, від кого б вона не виходила. Тим не менш, завдякиспеціальному вивченню цього питання, сьогодні можна вже вважати твердовстановленим, що, звичайні шимпанзе ікарликові, дивлячись у дзеркало, часто і справді розуміють, що бачать тамсаме себе. Вперше існування у них такої здатності довів американськийдослідник Дж. Геллап, який поставив для цього серію відносно простихекспериментів. Існує теорія про те,що навіть дельфіни мають самосвідомість. Ще однією здатністю, якоїволодіють і люди і тварини є мова. У всіх тварин є голоси, і часом доситьрізноманітні. Чи здатні вони спілкуватися один з одним за допомогою цих голосів,передавати один одному будь-яку інформацію? Якщо так то, що можуть звірі В«сказатиВ»один одному? Що вони думають про себе, про навколишній світ, про нас, людей? Та йчи думають вони в тому сенсі, як ми розуміємо це слово? Всі ці питанняопинилися в центрі уваги сучасної біологічної науки і одного знайцікавіших її розділів - біоакустики, що вивчає звуковий мову тварин.Термін В«мову тваринВ» біологи довгий час писали в лапках, підкреслюючи тимсамим умовність і В«неофіційністьВ» цього терміна. Однак після відомихробіт Дж. Хакслі, Л. Коха, Дж. Ліллі, Р. Бюснеля, В.Р. Протасова,В.Д. Іллічова, Л.А. Фірсова, Л.В. Крушинський та багатьох іншихвітчизняних та зарубіжних дослідників ми не соромимося писати В«мовутварин В»уже без лапок, визнаючи правомірність цього поняття, дляпозначення здатності звірів, спілкуватися один з одним. Мова тварин - складнепоняття і не обмежується тільки звуковим каналом зв'язку. Так, важливу роль вобміні інформацією між тваринами грає мова поз і рухів тіла. Вискалена зубнапащу, здиблена шерсть, випущені пазурі - досить виразнісвідоцтва наміри тваринного битися. Ритуальний шлюбний танець журавля - складнасистема поз і рухів тіла, передавальна партнерові інформацію зовсім іншого роду. Едвард Толмен, американський психолог, розробник ідеї молярного біхевіоризму,вважав поведінку тварин цілеспрямованим. З точки зору молярногобіхевіоризму, поведінковий акт як такий має свої, властиві тільки йомухарактерні особливості, які можна описати незалежно від конкретнихфізіологічних процесів, що забезпечують дану поведінку. Основною його ідеєюбуло те, що тварина навчається, пізнаючи підпору фактор, а не простонавчається тому, що отримує підкріплення. А це свідчить про розумовіздібностях тварин. Так само часто проводяться і шукаються аналогії в іграхтварин і людини. Так як питання про можливості зіставлення ігордитинчат тварин та ігор дітей представляє, великий теоретичний іпрактичний інтерес, для дитячої психології. Хоча ще немає однозначної і повного визначеннягри, все ж можна говорити про те, що всі форми гри у будь-яких представниківтваринного світу докорінно відрізняються від В«серйозноїВ» діяльності, але в тойВодночас у них простежується явну схожість з конкретними, цілком серйознимиситуаціями і не просто схожість, а імітація. ігрової поведінки притаманний високийпозитивно-емоційний компонент - тваринам явно подобається грати. Так само іу дітей. Дитина не стане грати у випадку, якщо не відчуває до даної гріінтересу. Завершуючи можна тільки підмітити, що аналогії поведінки людини ітварин, численні.
