МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. В. Н. КАРАЗІНА
БІОЛОГІЧНИЙФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРАГенетики і цитології
Курсоваробота
поцитогенетиці на тему:
В«Синдроми,обумовлені трисомией аутосом В»
Харків 2010
Зміст
ВСТУП
ГЛАВА 1. Хромосомних мутацій. ТИПИ І ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯХромосомні мутації
1.1 Чисельні та структурних хромосомних мутації
1.2 Структурні хромосомні мутації. Причини їх виникнення.
1.3 Чисельні хромосомних мутацій. Причини їх виникнення.
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА синдромом Дауна.
2.1 Клініко-цитогенетичні характеристики синдромуДауна
2.2 Приклад розгорнутої клінічної характеристики синдромуДауна.
РОЗДІЛ 3. Цитогенетичний ХАРАКТЕРИСТИКА ТА КЛІНІЧНІПРОЯВИ синдрому Патау
ГЛАВА 4. Цитогенетичний ХАРАКТЕРИСТИКА ТА КЛІНІЧНІПРОЯВИ синдрому Едвардса.
ВИСНОВКИ
СПИСОК використанням літератури
ДОДАТОК
Введення
Спадковізахворювання - захворювання обумовлені змінами (мутаціями), переважнохромосомними або генними. Відповідно чому умовно виділяють хромосомні івласне спадкові (генні) хвороби. Відомо близько 3 тис.спадкових хвороб і синдромів, багато хто є причиною високої дитячоїсмертності. У профілактиці спадкових хвороб важливу роль відіграємедико-генетичне консультування.
Спадкові хворобивідомі людству, мабуть, з часів Гіппократа, проте їх вивченняпочалося лише в 20 столітті після перевідкриття законів Менделя. Протягом першихдесятиліть 20 століття відбувалося накопичення та аналіз фактичних даних поспадкоємства патологічних ознак. Подальше розуміння природиспадкових хвороб пов'язано з успіхами у вивченні механізму реалізаціїгенетичної інформації.
У міру розвитку медициниможливість виявлення спадкових захворювань збільшується. Цей фактор вказуєна зростаюче значення медичної генетики і генетики людини. Заходи, вжиті приранньому виявленні спадкових хвороб, можуть запобігти їх розвиток.
У даній роботірозглядаються чисельні хромосомні мутації, а саме - трисомії аутосом, наприкладі синдромів Дауна, Патау, Едвардса.
Метою даної роботиє: вивчення цитогенетичних та клінічних особливостей і проявівсиндромів, обумовлених трисомией аутосом (синдроми Дауна, Патау, Едвардса).
ГЛАВА 1.Хромосомних мутацій. ТИПИ І ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ хромосомних мутацій
1.1 Чисельні та структурних хромосомних мутації
Розрізняють два основнихтипу хромосомних мутацій: чисельні хромосомні мутації і структурніхромосомні мутації. У свою чергу чисельні мутації поділяються на ан-еуплоідіі,коли мутації виражаються у втраті або появі додаткової однієї абодекількох хромосом, і поліплоїдії, коли збільшується число гаплоїднийнаборівхромосом. Втрату однієї з хромосом називають моносомія, а виникненнядодаткового гомолога у будь-якої пари хромосом - трисомией. Структурніхромосомні мутації представлені транслокації (реципрокного і робертсоновской-ми), делеції, инсерция, інверсіями (парацентрической і періцентріческімі),кільцями і ізохромосоми.
1.2 Структурні хромосомні мутації. Причини їх виникнення
Структурні мутаціїхромосом можуть виникати тільки в результаті розриву хромосом з наступнимвозз'єднанням, що супроводжується порушенням вихідної конфігурації хромосом.Такі мутації можуть бути збалансованими чи незбалансованими [4]. Призбалансованих хромосомних мутацій немає втрати або надлишку генетичногоматеріалу, тому вони не мають фенотипічних проявів, окрім тих випадків,коли в результаті розриву хромосоми в місці розриву виявляється функціональноважливий ген. У той же час у носіїв збалансованих хромосомних мутаційможуть утворюватися незбалансовані по хромосомному набору гамети і якнаслідок цього у плода, що виникло від запліднення такої гаметой,хромосомний набір виявиться також незбалансованим. При незбалансованомухромосомному наборі у плода розвиваються важкі клінічні проявипатології, як правило, у вигляді комплексу вроджених вад розвитку [7].
Структурні мутаціїхромосом представлені делеціями, мікроделеціоннимі синдромами, дуплікації,транслокації, инсерция, інверсіями, ізо-та кільцевими хромосомами.
1.3Чисельні хромосомних мутацій. Причини їх виникнення
моносомія. Відсутність будь аутосоми є вабсолютній більшості випадків несумісним з нормальним розвитком і призводитьдо ранніх спонтанних абортів. Дуже рідкісний виняток - моносомія по хромосомі21. Моносомія може бути результатом нерозходження хромосом, внаслідокякого з'являються нулісомние гамети, або втрати хромосоми під час їїруху до полюса клітини в анафазі.
анеуплоідіі по статевимхромосомам. Моносомія застатевими хромосомами призводить до утворення організму з каріотипом ХО,клінічним проявом якого служить синдром Тернера. У 80% випадківмоносомія по хромосомі X є результатом порушення мейозу у батька(Нерозходження хромосом Х і У і як наслідок - утворення нулісомних гамет).Більшість Х0-зигот гинуть в ранньому ембріогенезі.
Поліплоїдія. Поліплоїдні клітини містятьпотроєний або учетверенной гаплоїдний набір хромосом. У людини Триплоїдвиявляється іноді у спонтанних абортусів, відомо також кілька випадківживонародження, але хворі гинули протягом 1-го місяця життя. Триплоїд можебути обумовлена ​​порушенням мейотіческого розбіжності всього набору хромосом вмейозі жіночих (відсутність першого мейотичного поділу ооцита) або чоловічихстатевих клітин. У результаті або яйцеклітина, або сперматозоїд виявляютьсядиплоїдними. В якості механізму Триплоїд розглядають також можливістьзапліднення яйцеклітинами двома сперматозоїдами. У тому випадку, колиТриплоїд обумовлена ​​батьківським диплоїдним набором хромосом, виникаєміхуровий переродження плаценти, так званий міхурово занесення [4].
Трнсоміі. Трисомией називають появу в каріотипідодаткової хромосоми. Найвідомішим прикладом трисомії є хворобаДауна, яку часто називають трисомией по хромосомі 21. Результатом трисоміїпо хромосомі 13 є синдром Патау, а по хромосомі 18 - синдром Едвардса.Всі названі трисомії - аутосомні. Інші трисомік по аутосомамнежиттєздатні, гинуть внутрішньоутробно і, мабуть, губляться у виглядіспонтанних абортів. Життєздатними є індивідууми з додатковимистатевими хромосомами. Більш того, клінічні прояви додатковиххромосом X або У можуть бути досить незначними.
Зазвичай трисомії виникаютьчерез порушення розходження гомологічних хромосом у анафазі мейозу I. В результатів одну дочірню клітину потрапляють обидві гомологічні хромосоми, а в другудочірню клітину не потрапляє ні одна з хромосом бивалента (таку клітинуназивають нулісомной). Іноді, однак, трисомія може бути результатом порушеннярозбіжності сестринських хроматид в мейозі II. У цьому випадку в одну гаметупотрапляють дві абсолютно однакові хромосоми, що в разі її заплідненнянормальним спермієм дасть трісомную зиготу. Цей тип хромосомних мутацій,ведуть до трисомії, називають нерозходження хромосом. Відмінності в исходахпорушення розходження хромосом в мейозі I і II ілюструє рис. 1.1.Аутосомні трисомії виникають через нерозходження хромосом, що спостерігаєтьсяпереважно в оогенезу, але й в сперматогенезі нерасхождение аутосом такожможе бути. Нерозходження хромосом може відбуватися і на ранніх стадіяхдроблення заплідненої яйцеклітини. У цьому випадку в організмі присутнійклон мутантних клітин, який може захоплювати більшу або меншу частинуорганів і тканин і іноді давати клінічні прояви, схожі з тими,які спостерігають при звичайній трисомії [3].
Причини нерасхожденіяхромосом залишаються неясними. Відомий факт зв'язку між нерозходження хромосом(Особливо хромосоми 21) та віком матері досі не має однозначногоінтерпретації. Деякі дослідники вважають, що це може бути пов'язано зізначним проміжком часу між кон'югацією хромосом і освітоюхіазм, які відбуваються у плода жіночої статі, тобто досить рано і зрозбіжністю хромосом в діакінеза, що спостерігаєть...
