Муніципальне освітнійустанова
Орічевская середнязагальноосвітня школа № 2
Біологічні ритми людини
Виконала: Целіщева Юлія
учениця 10 "а" кл.
Керівник: Целіщева
Олена Федорівна
педагог-психолог
Учитель: Суворова Галина
Леонідівна
смт. Оріч,2009 г
Зміст
Введення
1. Теоретична частина
1.1 Історичні відомості
1.2 Індивідуальні біоритми
1.3 Внутрішньоклітинні біоритми
1.4 Тижневі біоритми
1.5 Місячні біоритми
1.6 Хрономедицина
2. Дослідницька частина
2.1 Тест на визначення типу працездатності
2.2 Біорітмотест
2.3 Штрих-тест
3. Результати досліджень
3.1 Результат визначення типу працездатності
3.2 Результат біорітмотеста
3.3 Результат штрих-тесту
Висновки
Рекомендації
Література
Додатка
Введення
Вивченнямритмів активності і пасивності, що протікають в нашому організмі, займаєтьсяособлива наука - Біоритмологія. Згідно цій науці, більшість процесів,відбуваються в нашому організмі, синхронізовані з періодичнимисонячно-місячно-земними, а також космічними впливами.
Будьжива система, в тому числі і людина, постійно знаходиться в стані обмінуінформацією, енергією і речовиною з навколишнім середовищем. Якщо з яких-небудьпричин цей обмін (на будь-якому рівні - інформаційному, енергетичному іматеріальному) порушується, то це негативно позначається на розвитку іжиттєдіяльності організму.
Томулюдині важливо враховувати свої індивідуальні біоритми при розробці таобгрунтуванні різних режимів діяльності, так як виявлено, що вони можутьвпливати на працездатність.
Мета дослідження : вивчити особливості індивідуальних біоритмів дляоптимізації працездатності.
Завдання дослідження :
1)вивчититеоретичний матеріал по темі;
2)освоїти правила,техніку проведення і обробки результатів тестових методик;
3)проаналізуватиотримані результати досліджень;
4)розробитирекомендації по оптимізації працездатності.
Предмет дослідження: стан і ритм працездатності
Об'єкт дослідження : підліток
Методидослідження: штріхтест; самооценочная тест-опитувальник працездатності; біорітмотест
Етапи дослідження:
I-й етап - пошуково-теоретичний (Аналіз літератури, вивчення проблеми);
II-й етап - дослідно-експериментальний (дослідження за методиками);
III-й етап - заключний-узагальнюючий (систематизація матеріалу, узагальнення результатів, формулювання висновків ірекомендацій);
IV-й етап - презентаційний (підготовкапрезентації та захист проектної роботи).
1. Теоретична частина
1.1 Історичнівідомості
Перші точні відомості прозміни, що відбуваються протягом доби, місяця і року в організмі самоголюдини були описані задовго до нашої ери. У китайській рукописній "Книзізмін "вже досить докладно описані зміни, що відбуваються ворганізмі людини протягом доби, місяця, року і навіть 12 літніх періодів. За300 років до нашої ери грецькі лікарі виявили, що пульс людини протягомдня значно змінюється.
Відомий шведський вченийКарл Лінней оригінальним і витонченим способом переконав всіх, хто сумнівався віснування біоритмів у живій природі. Він створив "живі годинник",складаються з різних кольорів, вірніше з квітів з різними добовими біоритмами.Ці "квітковий годинник", що викликали захоплення сучасників, працювали зприйнятною точністю (точність ходу цих "живих годин" становила 1годину). З 4 до 6 годин ранку розкривали свої бутони цирконії, в 7:00 приходивчерга дзвіночків, в 8:00 відкривалися нігтики ... останніми о 21 годиніпоказували час бутони горицвіту, які з дивовижною точністюрозпускалися саме в 9 годин вечора.
У 1797 році Сегуен іЛавуазьє прийшли до висновку, що у випадку зниження амплітуди добових коливаньтемператури тіла людини або зникнення (тобто збереження постійноїтемператури протягом доби) є підстави стверджувати про порушення здоров'яцієї людини. Приблизно в цей же час Христофор Гуфеланд висловив здогад,що в організмі людини існують "внутрішній годинник", хід якихвизначається обертанням Землі навколо своєї осі.
У 1887 році російськийлікар Г.А. Федоров у своїй дисертаційній роботі "Про вплив часу дня нажиттєву місткість легенів і на силу вдиху і видиху "вперше давкількісну характеристику одного з найважливіших проявів життєдіяльностіорганізму - дихання протягом доби.
У 1893 році підкерівництвом найбільшого невропатолога і психіатра Россі В.М. Бехтерева булавивчена швидкість деяких психічних процесів здорових людей протягомдоби. Було виявлено, що швидкість цих реакцій максимальна з 9 до 10 годин іС14 до 17 годин, а мінімальна з 13 до 14 і з 19 до 20 години.
Сьогодніможна з повною впевненістю стверджувати, що всім живим організмам, включаючи ілюдини, властивий цілком певний ритм обміну речовин, активностіфізіологічних процесів і поведінкових реакцій протягом доби, місяця, врізний час року і навіть протягом більш тривалих інтервалів.
1.2 Індивідуальнібіоритми
Факторинавколишнього середовища мають сигнальне значення, завдяки їм розвиваютьсявипереджаючі реакції пристосування, виробляються адаптивні добові,сезонні, річні ритми. Все в організмі (кожен орган, клітина, склад крові,температура тіла і т.д.) має свій власний ритм, що вимірюється в секундах,годинах, днях, тижнях і навіть роках.
Вченіз'ясували що, високий підйом працездатності людини спостерігається з 8 до12годин і з 17до 19 години. У ці години активізуються всі функції організму, в точас як з 2 до 3 годин та з 13 до 15 години вони значно знижуються. Цеможна простежити за спеціальними методиками.
Відомо,що люди з добре вираженими біоритмами швидше адаптуються до мінливихумов середовища.
Вивченням ритмівактивності і пасивності, що протікають в організмі людини, займається особливанаука - биоритмология. Згідно цій науці, більшістьпроцесів, що відбуваються в організмі, синхронізовані з періодичнимисонячно-місячно-земними, а так само космічними впливами. Будь-яка жива система, втому числі і людина, постійно знаходиться в стані обміну інформацією,енергією і речовиною з навколишнім середовищем. Якщо з якихось причин цейобмін (на будь-якому рівні - інформаційному, енергетичному і матеріальному)порушується, то це негативне позначається на розвитку і життєдіяльностіорганізму.
1.3 Внутрішньоклітинні біоритми
Біоритмирозглядаються з клітинного рівня. Кожна клітина являє собоюсамостійну функціональну одиницю. Активність організму як цілогоскладається з активності та взаємодії окремих клітин. Вмістом клітиниє протоплазма, у якій постійно йдуть два протилежних процесу:анаболізм і катаболізм.
Анаболізм - Це біологічний процес, при якому прості речовини з'єднуються міжсобою і утворюють складніші, що приводить до побудови нової протоплазми,зростанню і нагромадженню енергії.
Катаболізм - Це протилежний анаболізму процес розщеплення складних речовин на більшпрості, при цьому раніше накопичена енергія звільняється і проводитьсязовнішня чи внутрішня робота.
Анаболізмведе до нарощування протоплазми, а катаболізм, навпаки - до зменшення і їїдеструктуризації. Але ці два процеси, поєднуючись, взаємно підсилюють один одного.Так, процеси розпаду клітинних структур стимулюють їх наступний синтез, ачим більше складних структур накопичується в протоплазмі, тим активніше можейти подальше розщеплення з вивільн...
