САНКТ - Петербурзький ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТПРОФСПІЛОК
Факультет конфліктології
Кафедра соціальної психології
Курсова робота
Тема: В«Проблемиіндивідуальної перцепції В»
Виконавстудент
6групи I курсу факультету культури
АгафоновГеоргій Юрійович
Науковийкерівник
ГордієнкоНаталія Миколаївна
Санкт - Петербург 2011
План
Введення
I глава. Побудова сприйняття. Відчуття
I.1Види відчуттів. (Аналізатори, рецептори)
I.1.1 Види рецепторів. Функції
I.1.1Види аналізаторів. Будову аналізаторів
I.3 Синтез сприйняття на основі відчуттів
IIглава. Види порушень перцепції
II.1 Зміна порога чутливості
II.2Психосенсорні розлади
II.3Ілюзії
II.4Галюцинації
Висновок
Списоклітератури
Додатка
Введення
Актуальність:основні дослідники - науковці, раніше дослідили дану проблематику ГіппенрейторЮ.Б. [6], Рубенштейн С.Л. [7], Гіляровський В.А. [4,11], ШиффманХ.Р. [12], Кандинський В.Х. [13],- Метою роботи багатьох цих учених було з'ясування рівня впливу відчуттів насприйняття і психічні стани людини.
Мета:вивчити проблеми індивідуальної перцепції.
Завдання:
1.Вивчитиобраний матеріалу по темі курсової.
2.Проаналізуватиотриману інформацію.
3.Вивчитиструктурних елементів фізіологічно формують сприйняття.
4.Вивчитиможливі види порушень сприйняття і їх класифікацію.
5.Зробитивідповідні та актуальні висновки
Предмет:перцепція людини.
Об'єкти:тексти відомих психологів і філософів, що займалися даною проблемою.
Найчастішелюди не зраджують особливого значення такому поняттю, як В«СприйняттяВ». Цілкомможливо, що лише від того, що мало кому знайома важливість функції, виконуваноїцим психічним процесом. В першу чергу перцепція (лат. perceptio) - створення образу об'єкта або казусу з йогоособливостями, що характеризується як В«тут і заразВ», як наслідоквпливу актуальних агентів впливу. Перцепція носить абсолютноіндивідуальний характер, так як є сукупністю всіх відчуттів,одержуваних нашим організмом, за рахунок органів чуття. Таким чином, перцепцієює суб'єктивне сприйняття світу на основі сукупності всіх відчуттів,обмежених індивідуальним больовим порогом, який, в свою чергуотчерчиваем кордон можливого до сприйняття, щоб не знищити мозковуструктуру інтенсивністю дії. Саме в цьому і полягає важливістьелемента психіки - перцепції, зіставляти всі об'єкти навколишнього середовища,дають будь - яку інформацію для сприйняття: консолідація і синтез особистогорозуміння зовнішнього і внутрішнього середовищ організму.
Які ж проблеми можуть виникнути в ядрової процесі нашого предметногомислення?
Вході курсової роботи моє завдання розглянути якомога більше можливійлітератури для аналізу і висунення гіпотез, надання практичних данихі донесення сенсу теоретичних парадигм відомих діячів наукового знання. Впершу чергу обов'язкові до розгляду підручники, що містять статті тамонографії на дану тему, такі як: (список літератури).
I глава. Побудова сприйняття. Відчуття
Спочаткупотрібно розібратися, яким же чином відбувається створення сприйняття, яксинкретичной структури, що складається з таких елементарних структурно - функціональниходиниць, званих відчуттями. В«Сприйняття (перцептивний процес) - процеспобудови образу об'єкта чи події, актуально присутнього в навколишньомусередовищі, в слідстві впливу фізичної енергії (світлової, звукової та ін) наоргани чуття В»[6, с. 681], - таким чином стає зрозумілим, що існуєвідмінність відчуття від сприйняття, в контексті предметного пізнання, де відчуття- Филогенетично передує сприйняттю, але в процесі онтогенезу сталоабсолютно недіфференціруемий по відношенню до сприйняття і взаімообратних з ним.
Отже,щоб розібратися, з поняттям перцепції і її можливими порушеннями, варто дативизначення такому основоположному поняттю, як «³дчуттяВ». По суті відчуття,не віддільна в психіці від сприйняття, - примітивний, тобто доступний будь-якомуувазі психіки, процес, що представляє собою здатність сприймати і відображатипсихікою будь-який вплив (реагувати на подразник) зовнішнього середовища, за рахунокнаявності органів, здатних сприймати роздратування. Таким чином, відчуттявиникають при безпосередньому впливі на органи чуття (або іншіструктури, які виконують такі ж функції у інших видів тварин, але не урослин), а вони володіють модальністю, де модальність - В«формавідображення подразника в певній сенсорній системі (зорової, слуховий,тактильної і т.д.) В»[13]. Їх можливість (відчуттів), єнаслідком наявності таких складних сенсорних структур, як аналізатори, вЗокрема рецепторів і нервової системи (НС) в цілому. Таким чином ціструктури чітко диференційовані функціонально (кожен аналізатор сприймаєроздратування тільки свого типу, хоча існують полімодальні рецептори) і морфологічно (засвоєю будовою).
Висновок:розглядаючи такий процес як Перцепція, потрібно вивчить прояви йогоелементів, структур, що складають його основу і дериватом яких він є.
I.1 Види відчуттів (Аналізатори, рецептори)
« якості основних видіввідчуттів розрізняють шкірні відчуття - дотику та тиск, дотик,температурні відчуття і больові, смакові і нюхові відчуття, зорові,слухові, відчуття положення і руху (статичні і кинестетические) іорганічні відчуття (голод, спрага, статеві відчуття, больові, відчуттявнутрішніх органів і т.д. ) В»[7, c.184].
I.1.1 Види рецепторів. Функції
Дотримуючилогіку міркувань, потрібно розглянути кожний з видів відчуттів, якобмежену, окрему одиницю сприйняття. Але і відчуття має свої корені, точнішебуде сказати, що відчуття має свою фізіологічну основу, порушенняякої якраз таки і буде детермінувати всілякі аберації сприйняттяв цілому. По суті відчуттями є роздратування, перетворені іінтегровані в сприйняття по засобам структур аналізаторів. Зокрематакими В«сприймаютьВ» структурами є спеціалізовані периферичнівідділи аналізаторів - рецептори. Саме рецептори сприймають і перетворюютьподразник в доступний для розшифровки НС, зокрема центрального відділу НС,зони якій відповідають за сприйняття, нервовий імпульс. В«Рецептори - спеціалізованіклітини, еволюційно пристосовані до сприйняття із зовнішньої або внутрішньоїсередовища організму того чи іншого подразника і перетворенню його з фізичноїабо хімічної форми у форму нервового збудження В». [1, c.218.].
Відповідносвоєї спеціалізації рецептори класифікується морфологічно і функціонально. Двінайбільші функціонально - морфологічні групи: екстерорецептори іінтерорецептори. Їх принципова відмінність полягає в місці локалізації татипі прийнятих і проведених сигналів. Так до екстерорецепторов відносяться:слухові зорові, дотикові, смакові. Їх поділяють на контактні,одержують інформацію при безпосередньому контакті з подразником (наприкладдотикові), і дистантних, раздражающиеся на деякій відстані відджерела (зорові, слухові і нюхові). Насправді за законамилогічної фізики всі рецептори дратуються від фізичного контакту. Такдистантних зорові рецептори дратуються від В«контактуВ» з відбитими відпредмета фотонами світла. До інтерорецептори відносять вісцерорецептори, вестибуло- І пропріорецептори, що відповідають за контроль внутрішніх органів та опорно - руховийапарат.
Такж є категоризація на види в залежності від модальності сприйманогороздратування: механорецептори, хеморецептори, фоторецептори, терморецептори,ноцицептивних.
В· Механорецептори. До них відносятьсяслухові, гравітаційні, вестибулярні, тактильні, опорно - руховірецептори і барорецептори серцево - судинної системи.
В· Хеморецептори. Рецепторисмаку, нюху, судинні та Гістогенетичний.
В· Фоторецептори.
