Передмова
На сторінках газет та інших популярних видань все частіше зустрічаютьсятерміни: "генетично модифікований організм" (ГМО), "генетичнаінженерія "," генетично модифіковані продукти харчування ".
Всі ці терміни по суті про одне - останні досягнення генетики.Причому ці досягнення не обмежуються просто пізнанням механізмів спадковості,а дозволяють активно в них втручатися, змінювати в бажаному напрямку і в результатістворювати нові сорти рослин, що володіють корисними ознаками, які неможливостворити за допомогою традиційної селекції, отримувати нові більш ефективні лікарськіпрепарати. Все це стало реальністю завдяки розробці технологій, що дозволяютьвиділяти і вивчати спадковий матеріал (ДНК), створювати його нові комбінаціїза допомогою маніпуляцій, здійснюваних поза клітини, і переносити ці нові генетичніконструкції в живі організми.
В даний час трансгенні сорти сільськогосподарських культур,стійкі до гербіцидів, вірусів, комах-шкідників, з поліпшеними якіснимихарактеристиками (покращений склад рослинної олії) займають посівні площі,перевищують 60 млн гектарів. Продукти харчування, отримані з таких сортів, тепервже не рідкість на прилавках магазинів багатьох країн світу.
Але, у генної інженерії є й інша, яка змушує насторожитися,сторона, яка пов'язана з можливою зміною структури генома конкретного трансгенногорослини, з витоком трансгенів і їх передачею диких родичів, з впливом на"Дикі" види в природній екосистемі. Часто в ГМ-організм впроваджується ген,відповідальний за стійкість до антибіотиків в якості гена-маркера. Гіпотетичноякщо такий ген резистентності до антибіотиків передасться хвороботворним бактеріям,то вони отримають імунітет проти дії антибіотиків і тоді лікування звичайними антибіотичнимизасобами стає менш ефективним.
У цей час відношення населення до генетично модифікованихпродуктам далеко неоднозначно.
Споживачі в США виражають в основному позитивне ставленнядо генної інженерії, в ході національного соціологічного опитування проведеного МіжнароднимРадою за інформацією в сфері продовольства, встановлено що 75% американців сприймаюзастосування біотехнології як великий успіх суспільства, 62% американців готові купитиГМ-продукт, який характеризується більшою свіжістю або поліпшеним смаком.
У той же час 44% європейців розглядають ГМ-продукти як серйознийризик для здоров'я, тільки 22% споживачів готові купити ГМ-продукти, а 30% європейціві тільки 13% американців є противниками технології рекомбінації ДНК і вважають,що ця технологія не тільки ризикова, але й морально не прийнятна.
Незважаючи на тривале не сприйняття європейською спільнотоюгенно-інженерних продуктів, в даний час в Європейському союзі дозвіл навикористання в харчових продуктах отримали продуктові компоненти із сортів генетичномодифікованої сої, кукурудзи та олійних культур.
Серед використовуваних продуктів - масла і сиропи, які містять"ГМ-похідний матеріал", а також борошно і крохмаль. Ці компоненти можутьвикористовуватися в багатьох продуктах переробки, починаючи з вегетаріанських гамбургеріві закінчуючи сухим печивом і соусами, аналогічно використанню компонентів, яківідбуваються з не ГМ-культур. Наприклад, трансгенна соя входить до складу майже 60%продуктів, серед яких: ковбасні вироби, пельмені, хліб, шоколад, маргарин,морозиво, дитяче харчування та ін На основі ГМ - компонентів проводять такі харчовідобавки як: рибофлавін Е101, Е101, карамель Е150, ксантан Е415, лецитин Е322,Е153, Е160d, Е162с, Е471, Е473, Е475, Е477, Е570, Е572,Е573, Е620-Е625 та ін
Як показали дослідження "Грінпіс", численнікомпанії зі світовим ім'ям використовують ГМ-продукцію для виробництва своєї продукції:"Нестле", "Кока-кола", "Данон", "Проктер ендГембл "," Келлогс "," Юнілевер "," Макдональдс ","Сімілак", "Кедбері", "Марс", "Пепсі-кола",а з 2006 року до цього списку додалися: майонез "Кальве", йогурти"Ерманн", чіпси "Лейзем", квасоля, горошок та інші продукти"Бондюель".
У різних країнах, особливо США, Канаді, Аргентині, трансгеннікультури займають мільйони гектарів, і площі під цими культурами неухильно зростають.
Тільки в 2003 році близько 7 млн. фермерів з 18 країн світу на67700000 га землі (15% всіх площ придатних для землеробства) вирощували ГМ-рослини,в даний час фахівці називають цифру 85 млн. га.
Зростає врожайність і споживчі якості сільгосппродукції.
До цих пір однозначної відповіді на питання про те, як впливає споживаннятрансгенних продуктів на здоров'я людей немає.
На думку фахівців, відповісти на це питання можна лише післятого як на світ з'являться онуки тих, хто сьогодні харчується ГМО. Аналіз стануздоров'я одного покоління людей не дасть достовірної картини.
Знання потенційних ризиків застосування ГМ джерел їжі дастьможливістю їх виключити або знизити негативну дію.
За відсутності контролю над генно-інженерною діяльністю, виробництвомі реалізацією ГМО теоретично ризик зберігається.
1. Особливості зберігання і передачі генетичної інформації у живих організмів
Елементарною одиницею живого є клітина - найменша життєздатнаодиниця. За своїм хімічним складом всі живі істоти дуже схожі. Основнимикомпонентами всякої клітини є дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК) - хранительспадкової інформації, РНК (РНК), білки, ліпіди і вуглеводи.
Вивчення будови різних типів клітин дозволило виявити суттєвівідмінності. По наявності ядра всі організми діляться на ядерні (еукаріоти - гриби, рослини,тварини) і без'ядерні (прокаріоти - бактерії, ціанобактерії). Прокаріоти розглядаютьяк реліктові форми, що збереглися з найраніших часів біологічної еволюції,а поява еукаріотичних форм, що виникли з прокаріот, - як найбільший стрибокв історії життя.
Еукаріоти мають істинне ядро. Воно містить основну частину геномаеукаріотичної клітини. У хромосомах ДНК знаходиться в комплексі з гистонами - білкамиосновний природи. У еукаріотичної клітці є й інші органели, що містятьДНК, - це мітохондрії і пластиди (у рослин), але в цих органелах знаходиться лишедуже мала частина клітинного геному, яка представлена ​​молекулами ДНК, замкнутимив кільце. У еукаріотичної клітині є різні органели, що виконують властивітільки їм функції.
Прокаріоти не мають оточеного мембраноюядра. ДНК у вигляді замкнутої в кільце молекули вільно розташовується в цитоплазмі.Ця "бактеріальна хромосома" містить всю необхідну для життєдіяльностіі розмноження клітини інформацію. Крім неї у багатьох бактерій є велика кількістьдуже маленьких кільцевих молекул ДНК, що називаються плазмідами. Плазміди здатнірозмножуватися і передаватися іншим бактеріальним клітинам незалежно від головної хромосоми.Вони були вперше ідентифіковані як генетичні елементи, що несуть гени стійкостідо антибіотиків. Втім, плазміди можуть утримувати і багато інші гени.
Інформація про склад і будову всіх речовин, у тому числі і білківклітини, порядку їх утворення в ході розвитку організму, тобто вся спадковаінформація організму, закодована в молекулах ДНК.
Кожна хромосома містить по одніймолекулі ДНК. Кількість хромосом для кожного виду вищих організмів є строгопевної постійною величиною. Наприклад, у людини 46 хромосом, у пшениці- 42. Поява додаткових хромосом або відсутність будь-якої хромосоми можеприводити до серйозних порушень в організмі.
Найважливіша властивість клітин - здатністьділитися таким чином, що кожна з утворилися дочірніх клітин нічим не відрізняєтьсяпо хромосомному складом одна від одної і від материнської клітини.
Генетичний код, записаний в хромосомах різних еукаріотичнихі прокаріотичних організмів, універсальний, дещо відрізняється від нього тількимітохондріальний код.
Передача генетичної інформації у будь-якій клітині заснована на матричнихпроцесах (реплікації, транскрипції, трансляції).
Синтез дочірньої ланцюга (реплікація) молекули ДНК відбувається з...
