Знешкодження токсичних речовин ворганізмі. Біотрансформація ліків
Державна освітня установа вищої
Професійного освіти
В«Орловський Державний Медичний ІнститутВ»
РЕФЕРАТ
Тема
В«Знешкодження токсичних речовин в організмі.
Біотрансформація ліків В»
Студентка
Черних Анна Сергіївна
Група 12
Викладач
Яроватая М.А
Орел 2010
Зміст реферату
Введення
Надходження отрути в організм
Дія токсичних речовин на організм
Біотрансформація лікарських речовин
Висновок
Список використаної літератури
Введення
На людину в процесі її трудової діяльностіможуть впливати шкідливі (викликають захворювання) виробничі фактори.Шкідливі виробничі фактори поділяються на чотири групи: фізичні,хімічні, біологічні та психофізіологічні.
Шкідливими для здоров'я фізичними факторамиє: підвищена або знижена температура повітря робочої зони; високівологість і швидкість руху повітря; підвищені рівні шуму, вібрації,ультразвуку та різних випромінювань - теплових, іонізуючих, електромагнітних,інфрачервоних і ін До шкідливих фізичних факторів ставляться також запиленість ізагазованість повітря робочої зони; недостатня освітленість робочих місць,проходів та проїздів; підвищена яскравість світла й пульсація світлового потоку.
Хімічні шкідливі виробничі фактори похарактером дії на організм людини підрозділяються на наступні підгрупи:загальнотоксичні, подразнюючі, сенсибілізуючі (що викликають алергічнізахворювання), канцерогенні (викликають розвиток пухлин), мутагенні(Діючі на статеві клітки організму). У цю групу входять численніпари і гази: пари бензолу і толуолу, окис вуглецю, сірчистий ангідрид, окислиазоту, аерозолі свинцю й ін, токсичні пилу, що утворюються, наприклад, приобробці різанням берилію, свинцових бронз і латуней і деяких пластмасзі шкідливими наповнювачами. До цієї групи відносяться агресивні рідини(Кислоти, луги), які можуть заподіяти хімічні опіки шкірного покриву призіткненні з ними.
До біологічних шкідливих виробничих факторіввідносяться мікроорганізми (бактерії, віруси та ін) і макроорганізми (рослини татварини), вплив яких на працюючих викликає захворювання.
До психофізіологічних шкідливих виробничихфакторів відносяться фізичні перевантаження (статичні і динамічні) інервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруженняаналізаторів слуху, зору та ін.)
Рівні впливу на працюючих шкідливихвиробничих факторів нормовані допустимими рівнями, значенняяких зазначені у відповідних стандартах системи стандартів безпекипраці та санітарно-гігієнічних правилах.
Гранично припустиме значення шкідливоговиробничого фактора - це граничне значення величини шкідливоговиробничого фактора, дія якого при щоденнійрегламентованій тривалості протягом усього трудового стажу непризводить до зниження працездатності й захворювання як в період трудовоїдіяльності, так і до захворювання в наступний період життя, а також неробить несприятливого впливу на здоров'я потомства.
токсикометрії - це сукупність методів і прийомівдосліджень для кількісної оцінки токсичності і небезпеки отрут.
Організм людини має потужну системузнешкодження та виведення токсичних речовин. Печінка - головний орган, девідбувається нейтралізація шкідливих речовин. Основна їх кількість виводитьсянирками із сечею. Багато йде і через кишечник. Цим трьом основним органамочищення - печінці, ниркам і кишечнику - постійно допомагають і багато іншихсистеми та органи нашого тіла. Так, через шкіру разом з потом і злущенимиклітинами, з слизовим виділеннями з бронхів постійно виділяються токсичніречовини. А газоподібні шкідливі речовини виводяться через легені при диханні. Всумі видільні й очисні органи настільки потужні і мають настількивеличезні резерви активації, що можуть досить швидко впоратися з дужевеликою кількістю токсичних речовин. Крім того, ці органи працюють вбезперервному режимі, бо при засвоєнні будь-якої їжі, при утилізації власнихвідслужили клітин і тканин в організмі постійно утворюються токсичніпродукти, які необхідно нейтралізувати і вивести. Тому звільненняорганізму навіть від великої кількості токсинів зазвичай відбувається непомітно длялюдини.
Надходження отрути в організм
Шкідливі хімічні речовини можуть надходити ворганізм людини з повітрям, з їжею, водою, через неушкодженушкіру, слизові оболонки.
Через дихальну систему отрути поступають в організму вигляді газів, парів і аерозолів. Це основний і найбільш швидкий шлях, так яквсмоктування речовин відбувається з дуже великою поверхні легеневих альвеол (100- 120 м2).
Постійний струм крові по легеневих капілярахсприяє проникненню речовин з альвеол в кров, яка транспортуєнадійшов отрута по всьому організму (мале коло кровообігу, потім, минаючипечінка, через серце у велике коло кровообігу). До реагуючим газамвідносяться такі отрути, як аміак, сірчистий газ, оксиди азоту та ін Надходженняотрут через шлунково-кишковий тракт.
У травному каналі всмоктування речовин можейти у всіх відділах. З порожнини рота всмоктуються всі ліпідорозчиннимз'єднання, феноли, деякі солі, особливо ціаніди.
При всмоктуванні через слизові оболонки порожнини ротаі прямої кишки хімічні агенти потрапляють в кров, минаючи печінку.
У кислому середовищі шлункового вмісту отрути можутьрозпадатися з утворенням більш токсичних сполук.
Так, сполуки свинцю, погано розчинні у воді,добре розчиняються в шлунковому соку і тому легко всмоктуються. З шлункупотрапляють у кров все ліпідорозчинним з'єднання, неіонізовану молекулиорганічних речовин. Велика частина отрут, що проникають через стінкитравного каналу в кров і через систему ворітної вени, надходять впечінку, де і знешкоджуються.
У тонкому кишечнику на резорбцію (поглинання,всмоктування) отрут істотно впливають зміни реакції середовища, ферменти. А такіметали, як мідь, уран, сполуки ртуті, церій, пошкоджують епітеліальнийпокрив і порушують всмоктування. Надходження отрут через шкіру. Через неушкодженушкіру (епідерміс, потові і сальні залози, волосяні фолікули) можуть проникатихімічні речовини, добре розчинні в жирах неелектроліти.
Найбільш небезпечні ароматичні нітро-іаміносполуки, фосфорорганічні інсектициди, металоорганічніз'єднання.
Однак для проникнення через шкіру ці речовиниповинні володіти розчинністю у воді (крові). Долають шкірний бар'єр ітакі гази, як ціановодорода, оксиди вуглецю, сірководень та ін Розподілотрут підпорядковується певним закономірностям.
Відразу після надходження в кров отрути розносяться повсіх тканин і органів. У першій фазі розподілу основне значення длянакопичення шкідливої вЂ‹вЂ‹речовини грає кровопостачання цих тканин і органів - чимвоно більше, тим більше вміст отрути.
Таким чином, в перший період можна говорити продинамічному розподілі речовини, що визначається інтенсивністюкровопостачання. Надалі картина змінюється, відбувається перерозподілречовин і переважне їх накопичення в тих тканинах, сорбційна ємністьяких для даної речовини виявляється найбільшою. Остаточнерозподіл можна назвати статичним.
Для ліпідорозчинним речовин найбільшою ємністю,наприклад, володіє жирова тканина і органи, багаті ліпідами (кістковий мозок,насінники та інші). Досить швидко зникають із крові і накопичуються впечінці та нирках срібло, марганець, хром, кобальт, ванадій, кадмій, цинк.
Депо для ртуті - видільні органи. У кістковійтканини переважно накопичуються сполуки свинцю, фтору, барію, урану,берилію. Метаболізм (біотрансформація, перетворення) спрямований в основному назнешкодження (детоксикацію) отрут. Майже всі органічні речовиниметаболізуються шляхом різних хімічних реакцій: окислювання, відновлення,гідролізу, дезамінування, метилування, ацетилування і т.д. Чи непіддаються перетворенням лише інертні речовини, як, наприклад, бензин,в...