Введення
Підприємницькі структури, прагнучи до підвищення ефективності своєї діяльності на світовому ринку, постійно вдосконалюють методи і форми ведення господарської діяльності. В даний час пріоритетною формою господарювання суб'єктів в глобальному економічному просторі є транснаціональні корпорації (ТНК). Російська економіка стала частиною світової господарської системи, випробувавши на собі загальносистемний характер світогосподарського кризи, але офіційна статистика та наукові дослідження поки не встигають адекватно відображати нове явище - стрімку інвестиційну експансію російських ТНК. Російські суб'єкти світового ринку еволюціонують високими темпами, удосконалюючи організаційну структуру управління своїми підрозділами, впроваджуючи в мегаекономіка характерні риси, складові національну специфіку ведення бізнесу.
Зростання значущості транснаціонального бізнесу, його впливу на макроекономічні закономірності, обумовлюють необхідність аналізу особливостей російських суб'єктів світового ринку, тенденцій розвитку ТНК.
Особливості ведення господарської діяльності за межами національної економіки досліджувалися ще класиками економічної науки, заклали основи теорії міжнародного поділу праці, Рікардо Д. та Смітом А. Об'єктивною основою виходу суб'єктів господарювання на світовий ринок класики і їх послідовники Вебер А., Кристаллер У., Леш А. та ін вважали розподіл праці між державами. Ефективність участі цих країн в міжнародному поділі праці вони розраховували на основі аналізу витрат виробництва, а сформульовані ними концепції економічного лібералізму розглядали зовнішньоекономічні відносини як міжнародну сферу дії законів вільної конкуренції.
Адаптація ідей класиків до реальності моно-і олігополістичного ціноутворення, інфляційних та дефляційних процесів, активної протекціоністської і демпінговою зовнішньоторговельної і валютної політики проведена в роботах Оліна Б. і Хекшера Е. Оцінка ролі та значення зовнішньоекономічного чинника стосовно до макроекономічного регулюванню дана в
роботах Кейнса Дж. і його послідовників Годлі У., Калдора Н., Криппса Ф., Тінбергена Я. та ін Концепція наднаціонального регулювання процесу інтеграції розроблялася Бєлашов Б., Вейллером Дж., Іверсеном К., Купером Р., маршалів А., Нурксе Р., Тоффлером О., Фрідменом М., Хаймером С. та ін, які розглядали наддержавні інститути як елементи зовнішнього середовища для вільної конкуренції, обміну факторами і результатами виробництва.
Проблеми взаємозв'язків ТНК з іншими суб'єктами ринкової економіки досліджують багато російські вчені: Авдашева С. Б., Акопова Є. С., Анікін А. В., Архипов А. Ю., Астапович А. З., Багов В. П., Басенко О. М., Бовикин В. І., Бусигін А. В., Бутиркін А. Я., Вередінскій С. Ю., Владимирова І. Г., Колесов В. П., Кочетков Г. Б., Кочмола К. В., Кузнєцов А. В., Кулаков М. В., Кучеренко А. В., Медведєв В. А., Медведков С.Ю., Меньшиков С. М., Мовсесян А. Г., Нєкіпелов А. Д., Пашин С. Т., Смітіенко Б. М., Супруновіч Б. П., Таранов П. В., Черніков Г. П., Юданов А. Ю.
Мета роботи полягає в виявленні особливостей діяльності транснаціональних корпорацій як домінуючих суб'єктів світової економіки.
Постановка мети зумовила необхідність вирішення наступних завдань:
- розглянути підходи до аналізу зовнішньоекономічних відносин та феномена ТНК і дати теоретичну характеристику економічної поведінки суб'єктів світового ринку;
- дослідити еволюцію господарюючих суб'єктів у світовій економіці;
- оцінити конкурентоспроможність російських ТНК на світовому ринку.
Об'єкт роботи - транснаціональні корпорації як пріоритетна організаційно-економічна форма суб'єктів господарювання на світовому ринку.
Предмет роботи - економічні відносини транснаціональних корпорацій у світовій економіці.
Теоретико-методологічною основою роботи послужили ідеї, обгрунтовані в працях сучасних вітчизняних і зарубіжних вчених, що займаються проблемами світової економіки і зовнішньоекономічних відносин її суб'єктів.
Робота складається з вступу, трьох розділів, що включають 7 параграфоа, які містять малюнка і таблиць, висновку, списку використаної літератури з найменувань, загальним обсягом 68 сторінок.
1. Теоретичні аспекти транснаціональної корпорації
1.1 Концепція та історія виникнення ТНК
Починаючи з епохи Нового часу спостерігається зростання значення і чисельності транснаціональних корпорацій (ТНК) у всі Світ. Дані Конференції ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД) говорять про об'єктивне збільшенні ролі ТНК у світовій економіці, що особливо очевидно в сфері регулювання прав на інтелектуальну власність та електронної торгівлі. Цей процес свідчить про глобалізацію інвестиційної активності, в якому ТНК стають основними його рушійними силами.
Глобалізація і тісно пов'язана з нею транснаціоналізація економіки в другій половині ХХ ст. вивели світове господарство на якісно новий рівень: сучасне світове господарство являє собою цілісну систему, об'єднану масштабними виробничо-збутовими структурами, глобальною фінансовою системою і планетарною інформаційною мережею. Транснаціональні корпорації стають головною інституційної формою нової глобальної системи координат і роблять усе більш істотний вплив на світову економіку. У цьому зв'язку російський бізнес досить енергійно включився в процес формування ТНК, і хоча рівень транснаціоналізації більшості російських міжнародних компаній поки ще поступається провідним ТНК світу, йде активний процес створення власної міжнародної виробничої бази на основі інтенсивного росту закордонного інвестування.
Як феномен сучасного світового господарства, транснаціоналізація має під собою об'єктивну основу: підвищення ролі і розширення географічних рамок коопераційних зв'язків, дозволяють об'єднувати у великі міжнародні науково-виробничі утворення елементи наукових, виробничих і збутових структур різних країн; розвиток механізмів акумуляції капіталу і ресурсів розвитку. Транснаціоналізація веде до збільшення масштабу та ефективності виробництва, орієнтованого на ємний глобальний ринок, уніфікації економічного простору у вигляді зближення В«правил гриВ» в господарюванні, однаковості в споживчих перевагах через домінування світових брендів і т.п. Цим потенційно формуються нові джерела та фактори економічного зростання. Але одночасно виникають і серйозні побоювання з приводу можливості підтримки заданого напрями економічного розвитку в умовах зниження ролі національного структурування економіки, не кажучи вже про його збалансованості та гармонізації.
Зокрема в економічно розвинутих країнах загострюється проблема зайнятості, догляд капіталу з країни в пошуках найбільш вигідних умов додатка призводить до втрати суттєвої частини податкових надходжень до бюджету. Що ж стосується втягування менш розвинених країн в орбіту транснаціоналізації, то воно здійснюється в основному в інтересах провідних глобальних гравців шляхом перерозподілу на їхню користь більшій частині доходів, отриманих від експлуатації ресурсів в планетарних масштабах.
Оскільки на момент виникнення ТНК діяли, перш за все, як економічні організації, велика частина визначень і критеріїв транснаціоналізації спочатку носить суто економічний і кількісний характер. Зокрема, відповідно до одного з перших визначень, даному в 1960 р. Ліенталем, ТНК являють собою фірму, що діє більш ніж в одній країні. Що ж стосується критеріїв транснаціоналізації, то в їх числі різні фахівці виділяють кількість охоплених діяльністю ТНК країн; відсоток грошової маси, виплачуваного за кордоном; відсоток іноземних капіталовкладень; число зайнятих за кордоном; відсоток прибутку, одержуваної в інших державах; процентне співвідношення продукції і прибутку, одержуваної від її реалізації в країнах базування і за кордоном; загальний рівень продажів за кордоном і т.д. Причому дискусії викликають не тільки ...
