Курсова робота
на тему:
Війна Як форма збройно Насилля: проблеми Теорії
Зміст
війна збройно насильство міжнародний
Вступ
Розділ І. Поняття "Війна", "збройно насильство ". Воєнна сила в міжнародніх відносінах
1.1 Війна и політика
1.2 Класифікація війн
1.3 Ціль та засоби у війні
Розділ II. Війна в Історії соціально-політічної думки
2.1 Французька соціологічна школа
2.2 Війна, Що пішла, війна, Що повернулась. Індівід в стратегічніх дослідженнях
Розділ III. Перша світова війна (1914-1918рр.)
3.1 Качан Першої світової Війни
3.2 Причини Першої світової Війни
3.3 Стратегічні плани учасніків Війни
3.4 Внутрішнє становище у воюючи країнах
3.5 Підсумки Першої світової Війни
Висновки
Використана література
Вступ
Війна ... Найстрашнішій стан людського суспільства, коли держава посілає своїх громадян вбивати и вмирати. Колі без розбору руйнуються створені раніше матеріальні и Духовні багатства. Колі зневажається мораль, а панує Насилля. Війна-це смерть, Це Знищення Людина і людяності.
Та Якою б страшного не Була війна, Як бі вон не суперечила природному Прагнення людини жити и творити, Поки Що вон залішається постійною реальністю.
Історичні свідчення представніків самих різніх епох и народів говорять про велику Цінність, рідкість и швідкоплінність мирних часів. Про свою скроню заслугу імператор Август у залишенню ним політічному Заповіті, записавши: "До мого народження, за весь Пері
од від Заснування Міста, храм Януса Кривіна, Який, згідно Із Бажанов предків наших, МіГ буті Закритого Тільки після примирення римлянами всієї земли и Всіх морів, закрівався Ліше два рази; мій принципат сенат Тричі вірішував закрити храм ".
Що стосується XX Століття, то тут Не було Ні одного дня без війн и збройно конфліктів. І тім не менше мі Дуже мало знаємо про війну. На Перший погляд Це не так, або НЕ зовсім так. Аджея найкращі Розума людства безперестанку створюють Нові, все більш досконалі засоби нападу і оборона. Політики укладають мирні договори и Оборонні Союзі. Люди мистецтва прісвячують Свої твори тім крайнім станам, які віклікає у людей війна. Альо заподій війн, закономірності Функціонування воєнної машини залішаються нібі за спиною суспільної и індівідуальної свідомості. Тут - Таємниця: Дещо темне, Хворов, потворне, альо до краю зло, сильне и невблаганне ...
Чимало міслітелів наважілісь досліджуваті саму природу Війни и механізм її перебігу.
Звідсі и віпліває мета курсової роботи, котра полягає у вівченні змісту поняття "війна", а Завдання перед нами Стоїть дослідіті Вплив війн на перебіг подій на міжнародній арені.
Основним методом Вирішення поставленого Завдання є аналітична обробка інформації, взята Із різніх джерел літератури. Зокрема, І Розділ базується на праці К.Клаузевіца "Про війну", Яка детально розглянула різносторонність та самє розуміння поняття "війна". ВІН давши чітке Тлумачення Поняття Як у традіційній науці, так и в сучасному Світі.
ІНФОРМАЦІЯ взята Із книги Циганкова дала змогу розібраті проблему Війни, насильства представник різніх шкіл. Цьому прісвяченій другий Розділ моєї роботи.
Третій Розділ роботи практичний. Тут БУВ оброблення материал Із робіт С.Півовара та І. Коляди, про дерло Світову війну. Я спробувала детально розглянуті причини, характер, мету Війни.
Розділ І. Поняття "Війна", "збройно насильство ". Воєнна сила в міжнародніх відносінах
Війна - ції спосіб розв'язання суперечностей Засоба організованої збройної боротьбі Між класами и державами для Досягнення їхніх політічніх и Економічних цілей. Війна є соціальнім явищем. Війни бувають справедліві, візвольні, Що мают на меті Знищення реакційніх суспільних відносін в середіні Країни (громадянські), ліквідацію національного колоніального гніту (Національно-визвольний) та захист від нападу іноземніх загарбніків (Оборонні), и несправедліві, загарбніцькі, Що мают на меті поневолення інших країн и народів.
Насильство - ції застосування фізічної сили до кого-небудь, сілування, примус; застосування сили для Досягнення чого-небудь, примусового Вплив на когось, Щось.
"Сила и насильство з давніх-давен вважаються найбільш розповсюдженімі и ключовими Засоба в арсеналі міжнародного актора. З поняттям сили пов'язана одна Із центральних проблем міжнародніх відносін - проблема Війни і миру. На Основі поняття "сила" акторами роблять Висновки про возможности один одного, складають плани своєї взаємодії, пріймають Рішення, оцінюють ступінь стабільності міжнародної системи. "
Проблема Використання воєнної сили у міжнародніх відносінах є однією з найскладнішіх и багатогранніх. У політічному процесі пошуки компромісу, взаємні вчинки и угідь тісно переплетені з використаних чі ЗАГРОЗА Використання силових методів. Смороду взаємно доповнюють один одного. Всіляке Досягнення домовлення, включаючі и ті, Що оформляються за допомог міжнародного права, відбіває визначеня баланс сил. Тому роздуми про відмову від застосування сил и Загрози її застосування в міжнародніх відносінах можут буті або тактовно прійоми, або утопічною свідомістю, нерозумінням природи ціх відносін. Безперечно, найбільш "чистим" видом Використання сил, Притому сили спеціалізованої, структурованої в рамках державних установ, інстітутів, системи міропріємств є війна.
Спеціфіка Війни Як особливого суспільно-політічного Явища вімагає того, щоб фактору воєнної могутності Було відведено Особливе Місце в Загальна контексті міжнародніх відносін.
При розгляді фактору сили в міжнародніх відносінах треба віділіті, по меншій мірі, Дві Сторони цього питання. По-перше, Це проблема співвідношення Війни і політики, аналіз якої дозволяє віявіті НЕ Тільки їх Взаємний Вплив, альо и Місце, його призначення та займає Відкрите Використання сили в міжнародніх відносінах. По-друге, Це проблема факторів, які вплівають на воєнну могутність держави, складові цієї могутності. Перша сторона більш стабільна, вон пов'язана з такими більш загально Поняття, Як держава, міждержавні Відносини, зовнішня політика. Перша - більш Рухом, дінамічна, так Як тут у дії віступають таки Фактори, Як Рівень Суспільне політічної організації суспільства, розвітку виробничих сил.
1.1 Війна и політика.
Щоб розглядаті роль воєнної сили у міжнародніх відносінах необхідно згадаті деякі Основні положення, Що характеризують співвідношення Війни і політики, які давно стали класичними.
Війна в Людський суспільстві, війна ціліх народів, и при того народів цівілізованіх, Завжди віпліває Із політічного положення и віклікається Ліше політічнімі мотивами. Війна представляє собою Політичний акт. Альо війна є не Тільки політічнім актом, а справжнім знаряддя політики, Продовження політічніх відносін, проведення їх іншімі засоби. Ті, Що галі залішається в ній своєріднім, відносіться Ліше до своєрідності її засобів.
Війну и політіку не можна Ні розріваті Ні протіставляті, хоча війна - Дуже спеціфічній вид політики, Що здать розріватіся за Своїми законами.
Система взаємовідносін Між державами, групами держав, Як правило, складні и багатогранності, вон Ні в якому разі НЕ зводіться до силових методів. Проти треба галі раз підкресліті, вон Неможливо без Використання сили або, Що трапляється частіше, Загрози її застосування. Війна Може дива результатом неспроможності вірішіті назрілі протіріччя в рамках існуючої системи міжнародніх відносін іншімі методами. Схожі протіріччя мажуть буті вірішені в ході кризи, коли Сторони дійшовші до крайності Війни, з тих чи інших думок не переходять до її застосування. Результатом Може дива подалі Зміцнення існуючої Моделі системи міжнародніх відносін, перерозподіл балансу сил в рамках цієї системи, Виникнення Нової систе...