Федеральне Агентство з освіти Російської Федерації
Міністерство Освіти Республіки Таджикистан
Російсько-Таджицький (Слов'янський) Університет
Кафедра Міжнародні відносини
Курсова робота
На тему
В« Холодна війна В»: ідеологічні та геополітичні чинники її виникнення
Виконала: студентка 3 курсу
Групи В«АВ»
Пак Ю.М.
Душанбе - 2010
Введення
Значне місце в історії міжнародних відносин другої половини XX в. займає період, відомий як В«холодна війнаВ». Цей термін характеризує ворожу політику щодо Радянського Союзу та інших країн, що входили в соціалістичну систему. В«Холодна війнаВ» являла собою різке протиборство двох систем на світовій арені. Особливої вЂ‹вЂ‹гостроти вона набула в кінці 40-х - 60-і роки. Було час, коли гострота кілька спадала, а потім знову посилювалася. В«Холодна війна В»охопила всі сфери міжнародних відносин: політичну, економічну, військову та ідеологічну.
Складні, неоднозначні і суперечливі події другої половини XIX ст., складові зміст "холодної війни" до цього дня викликають найбільш гострі полеміки серед істориків, політологів, фахівців з міжнародним відносинам. Немає досі єдиної думки навіть про те, закінчена Чи "холодна війна", тим більш суперечливі думки про її причини і умовах. Наслідки "холодної війни" мають велике значення не тільки для двох основних її учасників - США і вже зниклого СРСР - її підсумки мають значення для всього світу, як історичний приклад протистояння наддержав, що відбувається на межі ядерної війни, здатне призвести до незворотних катастрофічних наслідків. Сьогодні, коли США знову прагнуть до світового панування, до створення однополярного світу і підпор
ядкування собі інших наддержав, світу знову загрожує небезпека війни. США вже переступили межу війни і світу, цей крихкий вододіл. У таких умовах тим більш актуальним є вивчення причин і витоків "холодної війни", її ходу і підсумків, а також перспектив подальшого розвитку міжнародних відносин.
Історіографія з даного питання умовно поділяється на зарубіжну, радянську в період "холодної війни" і вітчизняну сучасну літературу. Вся радянська та зарубіжна історіографія періоду В«холодної війниВ» пронизана різними за своєю суттю ідеологіями - соціалістичної і капіталістичної - і зводиться до того що не дає повної і об'єктивної картини про причини "холодної війни". Зовсім іншим є погляд сучасних вітчизняних істориків, вони намагаються підійти до вивчення проблеми неупереджено. Треба врахувати і те, що зараз в науковий обіг введено невідомі раніше документи і матеріали з архівів, що проливають нове світло на багато сторінок "холодної війни". Сучасними вітчизняними авторами, які висвітлюють дану проблему є Нежинский Л.Н., Мурашко Г., Носкова А., Орлов А., Фліт А., колективом цих авторів створена монографія "радянська зовнішня політика в роки "холодної війни" (1945-1985) ", створена у 1995 році. Мета даної роботи - вивчення "холодної війни" як прояви міжнародних відносин сходу і заходу. Об'єктом дослідження з'явилися міжнародні відносини між основними супротивниками в "холодній війні ", а також їх тактичні і стратегічні прийоми і засоби участі в "холодній війні". Предметом дослідження з'явилися джерела і документи, що свідчать про дипломатичні, стратегічних і тактичних діях супротивників по "холодній війні". Структурно курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури та списку прийнятих скорочень. У першому розділі курсової роботи проаналізовано початок "Холодної війни" - протиборства двох систем на світовій арені; друга глава являє собою аналіз міжнародних відносин під час Карибської кризи як переломного етапу В«холодної війниВ»; у третьому розділі викладена геополітична трансформація міжнародних відносин після закінчення В«Холодної війниВ».
Глава 1. Початок В«холодної війниВ» - протиборства двох систем на світовій арені
1. Концепція В«холодної війниВ»
"Холодна війна" - період у розвитку міжнародних відносин, що тривав майже 40 років після закінчення Другої Світової війни. Суттю "Холодної війни" було політичне, військово-стратегічне та ідеологічне протистояння країн капіталістичної і соціалістичної системи. "Холодна війна" втягла в себе всю планету. Вона розколола світ на дві частини, дві військово-політичні та економічні угруповання, дві суспільно-політичні системи. Світ двополюсним, біполярним.
Принципова протилежність двох світових систем (капіталістичної і соціалістичної), економічні, політичні, ідеологічні відмінності між ними привели до наступного:
1 Прагнення кожної системи до посилення свого впливу в світі, до поширенню його на нові країни і народи.
2. Політика насадження ворогуючих країн своїх цінностей, свого порядку (Ладу) на нових територіях.
3. Готовність кожної зі сторін захищати свої позиції всіма можливими засобами (економічними, політичними, військовими). ​​
4. Політика загроз, вже у перші повоєнні десятиліття призвела до взаємну недовіру, формування кожною стороною "образу ворога".
2. Витоки протистояння
"Холодна війна" виникла незабаром після закінчення Другої Світової війни, коли союзники прийнялися підводити її підсумки. З цієї війни союзники вийшли настільки сильними, а засоби ведення війни стали настільки руйнівними, що стало ясно: з'ясовувати відношення колишніми засобами занадто велика розкіш. Тим не менше, бажання вивести противну сторону у партнерів по коаліції не поменшало. Як відомо ініціатива початку "холодної війни" належить країнам Заходу, для яких міць СРСР, що стала очевидна в ході Другої Світової війни, виявилася дуже неприємним сюрпризом. По-перше, Пів-Європи виявилося в радянській зоні впливу, і там гарячково виникали прорадянські режими. По-друге, виникла потужна хвиля визвольного руху в колоніях проти метрополій. По-третє, мир швидко поляризувався і перетворювався в двополюсний. По-четверте, на світовій арені сформувалися дві наддержави, військово-економічна міць яких давала їм істотну перевагу над іншими. Плюс до всього, інтереси країн Заходу в різноманітних куточках земної кулі починають наштовхуватися на інтереси СРСР. [1]
Формально антигітлерівська коаліція зберігала своє існування.
На практиці ж виявлялися все більш заглиблюються протиріччя між СРСР і його західними партнерами. Сталін претендував на головну роль, постійно підкреслюючи, що як головний переможець фашизму і головний потерпілий від нього СРСР має більше прав у вирішенні питань післявоєнного устрою, особливо в Європі та Азії. Йшло активне розширення комуністичного впливу в підконтрольних СРСР країнах, а також зростання впливу комуністів у Західній Європі. У Польщі та Греції йшла громадянська війна між комуністами і антикомуністичними силами. Нарешті, Сталін пред'являв територіальні претензії до сусідніх країн: вимагав у Туреччині Карсський області і військової бази в протоках. У той же час на Заході в широких масах, а також в ліберальних і соціалістично настроєних колах зберігалася впевненість, що дружні і союзницькі відносини з СРСР, що склалися під час війни, можна буде зберігати
і далі. Претензії СРСР в цих колах розглядали як законну турботу про власну безпеку, а також необхідність компенсації за страждання і жертви, понесені радянськими людьми під час війни. [2]
3. Мова Вінстона Черчілля у Фултоні - формальне оголошення В«Холодної війниВ»
Новий стан миру, що утворилося після Другої Світової війни, швидше інших і усвідомив Черчиль, проголосивши "холодну війну". 5 березня Черчілль прибутку в Фултон, де йому була влаштована тріумфальна зустріч. У поїзді Черчілль остаточно дописав і в...
