Позиція РФ щодо ситуації в Іраку
Зміст
Введення
1. Загальний аналіз політики РФ по відношенню до Іраку на початку XXI століття
2. Оцінка перспектив російсько-іракського співробітництва в економічній сфері
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Російський уряд напередодні військово-політичної кризи в Іраку 2003 р. не мало чіткої зовнішньополітичної позиції щодо режиму С. Хусейна, а також у відношенні дій США на іракському напрямку. Позиція Москви з іракського питання визначилася лише до початку 2003 р., після остаточного узгодження позицій зі своїми європейськими партнерами - Францією і ФРН.
Характер проведення військової операції в Іраку суперечив принципам здійснення зовнішньої політики і національним інтересам Російської Федерації, оскільки саме проведення операції негативно позначилося на забезпеченні регіональної безпеки, стабільності міжнародної економіки, стабільності існуючих на Близькому Сході політичних систем, нарешті, дискредитувало ООН в якості гаранта забезпечення непорушності міжнародно-правових норм як основи для стабільного розвитку міжнародних відносин.
Незважаючи на загострення російсько-американських відносин Росія, виходячи з об'єктивної зацікавленості, повинна продовжувати активну співпрацю з США у сфері боротьби з міжнародним тероризмом, у встановленні зв'язків з новим керівництвом Іраку. Крім того, Росії необхідно закріпити позитивну динаміку у взаєминах з ключовими країнами ЄС - Францією і ФРН, зв'язки з якими значно зміцнилися в ході розвитку іракської кризи.
Після повалення режиму С. Хусейна російський бізнес виявився витісненим з іракського ринку компаніями країн, які взяли участь у проведенні військової операції, перш за все американськими і британськими. У той же час автором показано, що саме російські компанії,
виходячи з наявних причин економічного і політичного характеру, мають серйозні можливості для повернення на іракський ринок, при цьому навіть в якості провідних гравців.
Тенденції, що намітилися в російсько-іракських відносинах після 2003 р., дають підстави вважати, що відносини між двома країнами виходять на якісно інший рівень, ніж в період існування режиму С. Хусейна. Незважаючи на численні прогнози подальшого негативного розвитку ситуації в Іраку є підстави вважати, що ця країна, за підтримки міжнародного співтовариства, зможе подолати внутрішньополітичну і економічна криза, забезпечити внутрішню безпеку. У цьому випадку Росія, виходячи з що відбулися в 2007-2008 рр.. серйозних позитивних зрушень у відносинах з Іраком, зможе використати цю ситуацію для посилення власних політичних позицій, як в Іраку, так і на Близькому Сході в цілому.
1. Загальний аналіз політики РФ по стосовно Іраку на початку XXI століття
російський іракський співробітництво
До 2002 р. російським владі вдалося налагодити достатньо активне співробітництво і з іракським керівництвом, завдяки чому вирішувалися, перш за все, різні проблеми двостороннього торговельно-економічного співробітництва.
Основним пріоритетом Москви було налагодження діалогу між Іраком і ООН, метою якого був допуск в Ірак інспекторів ООН, виявлення та знищення можливих іракських запасів зброї масового ураження (ЗМУ) і скасування міжнародних економічних санкцій, введених відносно цієї країни ще в 1990 р.
У цей же період відбувається процес коригування американської політики на Близькому Сході, в Зокрема щодо Іраку. Американське керівництво, в 2001-2002 рр.. поставило перед собою завдання повалення режиму С.Хусейна в якості першочерговим на Близькому Сході, почало проводити активну військову, політичну, інформаційну, дипломатичну підготовку для її здійснення. Основними звинуваченнями режиму С.Хусейна були: створення ЗМУ, підтримка міжнародного тероризму, відмова від співробітництва з ООН та інші [1].
Дії Росії, спрямовані на запобігання військовій операції в Іраку, виявилися безуспішними, що визначався наступними причинами:
1) з самого початку кризи США явно демонстрували свою готовність провести військову операцію в Іраку самостійно в опорі на найближчих союзників, навіть у випадку негативної реакції СБ ООН;
2) сама позиція Росії в відношенні іракського режиму була досить невизначеною, що найчастіше призводило до непослідовним діям російського керівництва. Відсутність єдиної позиції російського керівництва щодо режиму С. Хусейна в кінцевому підсумку не дозволило Росії зіграти значущу роль у врегулюванні іракського кризи в 2002-2003 рр. [2].
Проаналізуймо позицію Росії у відношенні іракської кризи в період здійснення військової операції і формування нової системи державної влади в Іраку. Даний період виділяється в якості окремого етапу іракської кризи і російсько-іракських відносин.
На думку Президента РФ В.В. Путіна проведення даної операції стало В«великою політичною помилкоюВ» американського керівництва. Російський уряд відзначило, що проведення військової операції США і їх союзників в Іраку вкрай негативно вплинуло на сформовану систему міжнародних відносин на регіональному і на світовому рівнях [3].
Не можна не відзначити, що в період чергового іракського кризи 2003 р. російська зовнішня політика залишалася досить неповороткою, повільно, хоч і досить гнучко, реагувала на зміну обстановки. Війна в Іраку виявила величезні недоліки і в роботі російських аналітиків і експертів, особливо військових. Їх оцінки, найчастіше, не витримували перевірку часом, що, багато в чому, зумовлювало повільну реакцію з боку російської влади.
Росії, незважаючи на існуючі проблеми двосторонніх відносинах і протидію з боку США, вдалося налагодити контакти з новим керівництвом Іраку, сформованим в 2003-2005 рр.., а також заручитися достатньо серйозною підтримкою міжнародного співтовариства:
1) в період іракського кризи Росія отримала підтримку ООН, виступивши на захист позиції міжнародної організації, з осудом поставилася до політики військової інтервенції США в Іраку;
2) Росії в іракському питанні вдалося налагодити конструктивну взаємодію з ключовими країнами ЄС - Німеччиною та Францією;
3) засудження російським керівництвом дій США було позитивно сприйнято в арабському світі;
4) російському керівництву вдалося налагодити співпрацю з іракськими властями, які намагаються в Останніми роками встановити активні міжнародні зв'язки з традиційними партнерами Іраку напередодні можливого скорочення в країні американського військової присутності [4].
Значне зміцнення міжнародних позицій РФ в період іракської кризи виразилося у набутті стратегічно важливих зовнішньополітичних партнерів. Усилившаяся позиція Росії на Близькому Сході викликає роздратування Вашингтона, що виражається в різних гучних заявах негативного змісту відомих американських політиків, у яких зазнають критики різні аспекти російської внутрішньої та зовнішньої політики, що негативно позначається на співпраці з Іраком. Вкрай негативно на розвитку двостороннього співробітництва також позначилася трагедія, пов'язана із захопленням і вбивством терористами співробітників російського Посольства в Іраку влітку 2006 р.
У 2007-2008 рр.. США зіткнулися з необхідністю поступового скорочення (аж до повного виведення) збройних сил з Іраку. Ці вимоги різних американських громадських організацій і політиків, особливо голосно залунало в період передвиборної кампанії в США 2008 року, змушують керівництво країни трансформувати свої підходи щодо проблем іракського врегулювання, розглядати різні варіанти щодо залучення до участі в них допомоги з боку, в тому числі Росії [5].
Виходячи з аналізу російсько-американських відносин і національних інтересів Росії, можна прийти до висновку, що остання не зацікавлена ​​в провалі США в Іраку, перш за все виходячи з проблем забезпечення національної...
