Зміст
Введення
Глава 1. Передумови і початок євроінтеграції. Перше розширення
Глава 2. Друге і третє розширення. Пошуки шляхів поглиблення інтеграції
Глава 3. Політична трансформація ЄС в ХХІ столітті: четверте, п'яте і шосте розширення
Висновок
Список вивчених джерел
Введення
Темою даної кваліфікаційної роботи є В«Політичний аспект розширення ЄС: історія та сучасність В».
Актуальність теми обумовлена ​​тим, що на сьогоднішній день в країнах Європейського Союзу існує ряд проблем, пов'язаних з політичною інтеграцією, які вимагають подальшого дозволу. До того ж, Україна, яка оголосила стратегічною метою вступ до ЄС і по відношенню до якої діє Європейська політика сусідства - Східне партнерство, не може залишатися осторонь від євроінтеграційних процесів, знаходячись безпосередньо біля кордонів ЄС.
Метою даної роботи є комплексне дослідження розвитку і становлення Європейського Союзу як політичної системи.
Завданнями кваліфікаційної роботи є:
- виявлення передумов розширення євроінтеграційного процесу;
- визначення проблем політичної інтеграції, що виникають в ході розширень і розвитку інтеграційних процесів;
- аналіз сучасного стану ЄС, як політичного об'єднання.
Джерела і наукові дослідження по даній роботі різноманітні: законодавчі та нормативні документи, монографії, аналітичні роботи вітчизняних і зарубіжних вчених та політологів.
Серед українських досліджень найбільш цікавою виявилася монографія, написана директором Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім.Т.Шевченка професором В.В. Копійкою, а також доцентом кафедри міжнародних організацій Т.І. Шинкаренко В«Європейскькій Союз
: історія и засади Функціонування В». [1] У даній роботі висвітлюється історія й аналізується сучасний стан європейської інтеграції. За структурою це посібник побудовано у відповідності з основними етапами розвитку європейської інтеграції, що дає можливість розкрити закономірності і послідовність євроінтеграційного процесу. Особливу увага приділяється проблематиці відносин України і Європейського Союзу. Чи не менш цікавими виявилися роботи Володимир ПОСЕЛЬСЬКИЙ В«Європейський Союз: інстітуційні основи Європейської інтеграції В»[2], П.Ю. Буряка, О.Г. Гупало В«Європейська інтеграція и глобальні Проблеми Сучасності В»[3], В.Г. Вороноковой В«Політика Європейської інтеграції В»[4], О.Г. Білоруса В«Глобальні стратегії Євросоюза В»[5]. Ці дослідження знайомлять з політичної, інституційної, правової та фінансової складової Євросоюзу, визначають суть, форми, організаційні початку і напрямки діяльності ЄС в умовах його розширення, розглядається політична система Європейського Союзу та його правовий устрій. Особливої вЂ‹вЂ‹уваги заслуговує робота І.А. Грицяк В«Європейське Управління: теоретико-методологічні засадиВ». [6] У цій монографії проаналізована історія та сучасний стан європейської інтеграції, в Зокрема, концептуальні підходи до її процесу, проблеми формування інституційної системи ЄС як організованої основи європейського управління і розвитку його багаторівневої системи. Також дається детальна класифікація джерел права Європейського Союзу. Серед радянських дослідників значний інтерес представляють роботи Ю.В. Шишкова В«Західноєвропейська інтеграція: сучасні тенденції розвитку і суперечності В»[7], В.Г. Барановського В«Політична інтеграція в Західній ЄвропіВ» [8], а також спільна монографія Ю.В. Шишкова і В.Г. Барановського В«Західноєвропейська інтеграція: політичний аспект В»[9]. Дані роботи присвячені дослідженню найважливіших аспектів політичної інтеграції ЄС, проводиться аналіз сутності і форм політичної інтеграції, розглядається функціонування політичної системи західноєвропейського інтеграційного комплексу, а також діяльність ЄС на міжнародній арені.
Особливої вЂ‹вЂ‹уваги також заслуговують праці зарубіжних дослідників. Робота Десмонда Дайна В«Все більше міцний союз. Курс європейської інтеграції В»[10] є найбільш повної, компактної і доступної у викладі історії створення Європейського Союзу, яка охоплює найбільш значущі зміни в Європейському Союзі. Монографія бельгійського політолога Вольтера Ван Гервен [11] являє собою загальне введення в історію Європейського Союзу. Вона показує як відмінні риси демократичної держави-члена ЄС поступово виражаються в Європейський Союз і розглядає становлення ЄС як демократичної держави власного виду. У колективній монографії, підготовленої вченими НДР Вільгельмом Ерзілем, Альбрехтом Харізіусом і Петером Хохом В«Західна Європа: політична та військова інтеграція В»[12] досліджуються актуальні питання військової і політичної інтеграції країн-членів Європейських Співтовариств і НАТО. У ній розкриваються інтеграційні процеси під кутом взаємин західноєвропейських країн з США і дається критика основних концепцій європейської інтеграції.
Хронологічні рамки роботи охоплюють період після закінчення Другої світової війни до сьогоднішніх днів, так як питання про європейську інтеграцію і її розширенні встав в Внаслідок післявоєнної розрухи, формально євроінтеграційний процес почався в початку 1950-х років і продовжує розвиватися на сучасному етапі.
Дана кваліфікаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновку і списку вивчених джерел. У першому розділі В«Передумови і початок євроінтеграції. Перше розширення В»розглядається становище країн після закінчення Другої світової війни, створення Європейського об'єднання вугілля і сталі, освіта ЄЕС і Євратому, а разом з цим і Європейських Співтовариств, поразка перших спроб політичного співробітництва, а також вступ до Співтовариства Великобританії, Данії та Ірландії і його наслідки. У другому розділі В«Друге і третє розширення. Пошуки шляхів поглиблення інтеграції В»розглядаються передумови і умови вступу Греції, Іспанії та Португалії до Співтовариства, а також підписання Єдиного Європейського акта, який значно реформував настановні Римські договори. У третьому розділі В«Політична трансформація ЄС в XXI столітті; четверте, п'яте і шосте розширення В»дається характеристика ЄС як повноцінного політичного суб'єкта після підписання Маастрихтських угод, розглядається ряд трансформацій, через які пройшли Європейські Співтовариства на шляху до Європейського Союзу. Особлива увага приділяється п'ятий розширенню, яке стало найбільш масштабним і найбільш проблематичним розширенням за всю історію функціонування Європейського Союзу.
Глава 1. Передумови і початок євроінтеграції. Перше розширення
Після закінчення Другої світової війни першочерговим завданням європейських країн був пошук шляхів відновлення економіки і формування системи безпеки на континенті. Необхідно було знайти відповіді на питання: як запобігти міжнаціональні та міжнародні конфлікти в Європі, замінити військові методи вирішення міжнародних суперечок правовим арбітражем, захистити демократію і ринкову економіку, вирішити німецьку проблему і т.д. У таких умовах, в Європі стають популярними ідеї об'єднання. Серед закликів до об'єднання найбільший резонанс отримала промову Черчілля про В«трагедію ЄвропиВ», проголошена ним 19 вересня 1946 року в Цюріхському університеті. [13] Черчилль закликав європейців покінчити з націоналістичною ворожістю, в першу чергу з франко-німецьким антагонізмом, і створити на континенті аналог США. Цю промову Черчилля називають маніфестом об'єднання Європи.
У той же час, ідея європейського об'єднання ще не отримала широкої підтримки громадськості та часто розглядалася лише в контексті зовнішньої політики національних урядів. У перші повоєнні роки проблематичною здавалася можливість досягнення солідарності між європейськими країнами, для яких пріоритетними залишалися питання про захист власних інтересів. Нідерланди і Данія віддавали перевагу ООН, інші держави були прихильниками ідеї регіонал...
