Зміст
Введення.
Глава 1. Поняття, причини та динаміка внутрішньолікарняних інфекцій, викликаних грибами роду Candida.
1.1 Поняття про внутрішньолікарняної інфекції.
1.2 Основні характеристики роду Candida
1.3 Динаміка і причини виникнення нозокоміальних інфекцій, викликаних грибами роду Candida
Глава 2. Епідеміологія нозокомиального кандидозу
2.1 Групи ризику
2.2 Фактори ризику
2.3 Джерела інфекції, механізм і шляхи передачі
2.4 Патогенез нозокоміальної інвазивної інфекції, викликаної грибами роду Candida.
2.5 Клінічна картина і синдроми, спричинені грибами роду Candida
Глава 3. Діагностика, лікування та профілактика
3.1. Діагностика кандидозу
3.2 Лікування кандидозу
3.3 Профілактика кандидозу
Висновок.
Список літератури.
Додатка.
Введення
В Останнім часом великого значення набувають нозокоміальних грибкові інфекції, що пов'язано зі збільшенням їх виникнення і складністю діагностики і лікування. Метою цієї курсової роботи є проаналізувати останні літературні дані та дослідження і виявити динаміку внутрішньолікарняних інфекцій, викликаних грибами роду роду Candida. Визначити основні причини та фактори цих захворювань, і виявити групи ризику людей, схильних до виникнення у них нозокоміальних грибкових інфекцій.Так ж метою є описати епідеміологію та розглянути найбільш часто зустрічаються клінічні прояви нозокоміальних кандидозів. Актуальність роботи в тому, що в ній систематизуються всі наявні знання,
розглядаються основні принципи клінічної діагностики нозокомиального кандидозу, найбільш раціональні методи лікування і проведення профілактики, що дуже важливо для зменшення випадків інфікування нозокоміальними штамами Candida і в цілому для зниження кількості внутрішньолікарняних грибкових захворювань.
Глава 1. Поняття, причини та динаміка внутрішньолікарняних інфекцій, спричинених грибами роду Candida
1.1 Поняття про внутрішньолікарняної інфекції
За визначенням ВООЗ, нозокоміальна інфекція - це будь-яке клінічно розпізнається інфекційне захворювання, яке розвивається у пацієнта в результаті його звернення в лікарню за лікувальної допомогою чи перебування в ній, а також будь-яке інфекційне захворювання співробітника лікарні, що розвинулося внаслідок його роботи в даному закладі, поза Залежно від часу появи симптомів (після або під час знаходження в лікарні).
Згідно іншим, найбільш часто використовуваних критеріїв, до нозокоміальних можна віднести інфекції у випадках, коли пацієнт повторно надходить в стаціонар зі встановленою інфекцією, що стала наслідком попередньої госпіталізації, або, якщо інфекція, не знаходиться в стадії інкубації на момент надходження, розвинулася не раніше ніж через 48 годин після госпіталізації.
В залежності від різних факторів, число госпіталізованих пацієнтів, у яких розвиваються нозокоміальних інфекції, коливається від 3 до 5%.
Приблизно 90% всіх нозокоміальних інфекцій має бактеріальне походження, а вірусні, грибкові збудники та найпростіші зустрічаються значно рідше. [2,12] Але в останні роки відзначається все більш зростаюча роль грибів, і особливо Candida spp., як збудників нозокоміальної інфекції. [10]
1.2 Основні характеристики роду Candida
Серед всіх грибів представники роду Candida мають найбільше значення як збудники інфекцій у людей. [13] Кандіди не відносять до істинних диморфних грибів, так як в тканинах можна виявляти як дріжджові клітини, так і гіфи. Перехід в міцеліальних фазу можна спостерігати при культивуванні при більш низькій температурі (22-25 В° С) або при виснаженні живильного середовища. In vivo перехід дріжджовий фази в міцеліальних (цвілевих) можна спостерігати при проростанні в тканини організму. Дріжджова фаза представлена овальними або круглими клітинами-бластоспорамі (4-8 мкм), що розмножуються багатополюсним брунькуванням. Клітинна стінка містить 5-7 шарів. Оптимальна температура для росту становить 25-28 В° С. Міцеліальних фаза представлена ланцюжками подовжених клітин з тришаровою клітинною стінкою, створюючими псевдоміцелій. На ньому безладно розташовуються дріжджоподібні бластоcпори. Деякі види, включаючи С. albicans, формують термінальні хламідіоспори. [14]
Описано понад 150 видів Candida, однак тільки 9 розглядаються як збудники інфекцій людини: С. albicans, С. krusei. С, parapsilosis, С tropicalis, С. pseudotropicalis, С lusitaniae. С. dubliniensis і С. glabrata. Найбільш поширеним збудником є ​​С. albicans. Представники роду Candida є представниками нормальної флори людини (комменсаламі) і виявляються звичайно на шкірі, в шлунково-кишковому тракті, в мокроті, в жіночих статевих органах, а також у сечі пацієнтів з постійними сечовими катетерами. [13]
1.3 Динаміка і причини виникнення нозокоміальних інфекцій, спричинених грибами роду Candida
Дослідження, проведені в США, показали, що в даний час частота первинної кандидемії збільшилася майже в 5 разів. Серед хворих з опіками і травмами частота грибкової інфекції становила 16,1%, у кардіохірургічних хворих - 10,1%, в загальній хірургії - 7,3% на 1000 хворих. В структурі грибкової інфекції основне місце займають різні штами Candida - 78%
Приблизно 75-80% кандидемії є нозокоміальними, причому більше 50% з них виникають у пацієнтів відділень інтенсивної терапії (ВІТ). На початку 90-х років були отримані дані, які вказують на неоднакове значення кандид в різних ВІТ. У хірургічних ВІТ C. a lbicans була збудником близько половини інфекцій, спричинених грибами, C.glabrata - близько 25%, інші інфекції викликалися іншими сімействами. У неонатальних ВІТ C.albicans була збудником більш ніж 2/3 інфекцій, а C.parapsilosis - залишилася 1/3. Молекулярні дослідження епідеміології штамів C.albicans вказували на те, що джерелом інфекції була колонізація слизової оболонки піхви матерів. В відміну від цього джерелом C.parapsilosis були співробітники перинатальних ВІТ, з рук яких були виділені ті ж збудники. Співвідношення частоти виділення C.albicans і C.glabrata у дітей точно таке ж, як у дорослих - 2:1. [4]. Додаток 1.
Найбільше збільшення частоти грибкової нозокоміальної інфекції відзначається серед хворих хірургічного профілю. Настільки значне посилення ролі кандид як збудників нозокоміальних інфекційних ускладнень серед хірургічних хворих пов'язано з багатьма факторами. Значну роль відіграє збільшення числа хворих, що надходять для лікування ОИТ. Розширився обсяг протипухлинної хіміотерапії та імуносупресивної терапії, що проводиться при трансплантації різних органів, що суттєво підвищує ризик розвитку кандидозної інфекції. Оптимізація коригуючої та підтримуючої інтенсивної терапії і розширення обсягу хірургічних втручань призвело до збільшення тривалості перебування хворих у ВІТ, що також є потужним фактором ризику виникнення грибкової інфекції. Особливе значення має використання антибактеріальних препаратів широкого спектру дії, які впливають на бактеріальну колонізацію шлунково-кишкового тракту, тим самим сприяючи розмноженню там грибкової флори. Патологічна інтестинального колонізація Candida грає важливу роль у патогенезі системної грибкової інфекції [10].
Глава 2. Епідеміологія нозокомиального кандидозу
2.1 Групи ризику
До груп ризику по інфікування нозокоміальних кандидозом відносяться:
- Пацієнти з лейкемією та іншими онкологічними захворюваннями, що проходять хіміотерапію;
- Пацієнти, які зазнали пересадки кісткового мозку або печінки;
- Пацієнти, які перенесли абдомінальні операції або операції на серцево-судинній системі;
- Пац...
