МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. В.І.Вернадського
КЕРЧЕНСЬКИЙ ЕКОНОМІКО-ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ
РЕФЕРАТ
На тему: В«Анатомо-фізіологічні особливості дітей і підлітківВ»
За дисципліни: «ó㳺наВ»
Керч, 2010
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Анатомо-фізіологічні особливості СЕРЦЕВО-судинної, дихальної та НЕРВОНОЙ СИСТЕМИ
РОЗДІЛ 2. Анатомо-фізіологічні особливості кістково-м'язової, ТРАВНОЇ, Ендокринна система
ВИСНОВОК
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Дитячим віком прийнято вважати вік від народження до настання статевого дозрівання. У більшості дітей цей період охоплює перші 14 років життя. Проте динаміка зростання та динаміка розвитку в дитини на його протязі далеко не однакові, і кожному віковому В«підперіодиВ» характерні свої анатомо-фізіологічні особливості. Найбільш наочно про це свідчать пропорції тіла дитини. У новонародженого, наприклад, довжина голови становить 1/4 довжини тіла, тоді як у дорослої людини - 1/8, у дітей раннього віку відносно коротше по відношенню до загальної довжини тіла нижні кінцівки і довший тулуб.
Довжина і маса тіла дитини особливо активно збільшуються на першому році життя, потім інтенсивність цього процесу зменшується і відзначаються період прискореного росту - Витягнення (з 5 до 7 і з 10 до 12 років) і період округлення, коли інтенсивніше наростає маса тіла (з 3 до 5 та з 8 до 11 років). У період статевого дозрівання знову йде більш активне збільшення і довжини, і маси тіла.
З кількісними тісно пов'язані і якісні зміни в організмі дитини, які важливо враховувати в процесі догляду за ним і виховання. Так, із зростанням і збільшенням маси тіла пов'язаний розвиток м'язової і кісткової систем, зміна поверхні тіла, рухових та інших функцій організму. Для кожного органу тіла дитини також є свої закономірності наростання маси, якісного дозрівання його структури та вдосконалення функцій.
РОЗДІЛ 1. Анатомо-фізіологічні особливості СЕРЦЕВО-судинної, дихальної та НЕРВОНОЙ СИСТЕМИ
анатомічний фізіологічний дитина
В дитячому віці органи кровообігу мають ряд анатомічних особливостей, які відбиваються на функціональній здатності серця.
У новонародженого серце відносно велике і складає 0,8% від маси тіла. До 3 років життя маса серця стає рівною 0,5%, тобто починає відповідати серцю дорослого. Дитяче серце росте нерівномірно: найбільш енергійно в перші два роки життя і в період дозрівання; до 2 років найбільш інтенсивно ростуть передсердя, з 10 років - шлуночки. Проте у всі періоди дитинства збільшення об'єму серця відстає від зростання тіла. Серце новонародженої дитини має округлу форму, що пов'язане з недостатнім розвитком шлуночків і порівняно великими розмірами передсердь. До 6 років форма серця наближається до овальної, властивої серцю дорослого. Положення серця залежить від віку дитини. У новонароджених і дітей перших двох років життя за високого стояння діафрагми серце розташоване горизонтально, до 2-3 років воно приймає косе положення. Товщина стінок правого і лівого шлуночків у новонароджених майже однакова. Надалі зростання відбувається нерівномірно: через більшого навантаження товщина лівого шлуночка збільшується більш значно, ніж правого.
У дітей раннього віку судини відносно широкі. Просвіт вен приблизно дорівнює просвіту артерій. Відня зростають більш інтенсивно і до 15-16 років стають в 2 рази ширше артерій. Аорта до 10 років вже легеневої артерії, поступово їх діаметри стають однаковими, в період статевого дозрівання аорта по ширині перевершує легеневий стовбур. Капіляри добре розвинені. Їх проникність значно вище, ніж у дорослих. Ширина і велика кількість капілярів привертають до застою крові, що є однією з причин більш частого розвитку у дітей першого року життя деяких захворювань, наприклад пневмоній і остеомієлітів.
Артеріальний пульс у дітей частіший, ніж у дорослих; це пов'язано з більш швидкою сокращаемостью серцевого м'яза дитини, меншим впливом на серцеву діяльність блукаючого нерва і вищим рівнем обміну речовин. Підвищені потреби тканин в крові задовольняються не за рахунок більшого систолічного (ударного) об'єму, а за рахунок більш частих серцевих скорочень. Найбільша частота серцевих скорочень (ЧСС) зазначається у новонароджених (120-140 в 1 хв). З віком вона поступово зменшується; до року ЧСС становить 110-120 в 1 хв, до 5 років - 100, до 10 років - 90, до 12-13 років - 80-70 в 1 хв. Пульс в дитячому віці відрізняється великою лабільністю. Крик, плач, фізичне напруження, підйом температури викликають його помітне почастішання. Для пульсу дітей характерна дихальна аритмія: на вдиху він частішає, на видиху - урежается.
Бронхи у дітей до народження сформовані. Слизова оболонка їх багато оснащена кровоносними судинами, покрита шаром слизу, який рухається зі швидкістю 0,25-1 см/хв. Особливістю бронхів у дітей є те, що еластичні і м'язові волокна розвинуті слабко.
бронхіальної дерево розгалужується до бронхів 21-го порядку. З віком кількість гілок і їх розподіл залишаються постійними. Розміри бронхів інтенсивно змінюються на першому році життя і в період статевого дозрівання. Їх основу складають хрящові півкільця в ранньому дитячому віці. Бронхіальні хрящі дуже еластичні, податливі, м'які і легко зміщуються. Правий бронх ширше лівого і є продовженням трахеї, тому в ньому частіше виявляються сторонні тіла.
Після народження дитини в бронхах формується циліндричний епітелій з миготливим апаратом. При гіперемії бронхів і їх набряку різко знижується їх просвіт (аж до повного його закриття).
Недорозвинення дихальної мускулатури сприяє слабкій кашльового поштовху у маленького дитини, що може привести до закупорки слизом дрібних бронхів, а це, в свою чергу, призводить до інфікування легеневої тканини, порушення очисної дренажної функції бронхів.
З віком у міру зростання бронхів, появою широких просвітів бронхів, продукуванням бронхіальними залозами менш в'язкого секрету рідше зустрічаються гострі захворювання бронхо - легеневої системи у порівнянні з дітьми більш раннього віку.
Легкі у дітей, як і у дорослих, діляться на частки, частки на сегменти. Легені мають часточкову будову, сегменти в легенях відокремлені один від одного вузькими борознами і перегородками із сполучної тканини. Основною структурною одиницею є альвеоли. Число їх у новонародженого в 3 рази менше, ніж у дорослої людини. Альвеоли починають розвиватися з 4-6-тижневого віку, їх формування відбувається до 8 років. Після 8 років легкі у дітей збільшуються за рахунок лінійного розміру, паралельно наростає дихальна поверхня легень.
В розвитку легенів можна виділити наступні періоди:
1) від народження до 2 років, коли відбувається інтенсивний ріст альвеол;
2) від 2 до 5 років, коли інтенсивно розвивається еластична тканина, формуються бронхи з перебронхіальнимі включеннями легеневої тканини;
3) від 5 до 7 років остаточно формуються функціональні здатності легень;
4) від 7 до 12 років, коли відбувається подальше збільшення маси легень за рахунок дозрівання легеневої тканини.
Особливістю легень у дітей є незрілість альвеол, вони мають невеликий об'єм. Це компенсується почастішанням дихання: чим молодша дитина, тим більш поверхневе у нього дихання. Частота дихання у новонародженого дорівнює 60, у підлітка - вже 16-18 дихальних рухів в 1 хвилину. Завершується розвиток легенів до 20 років.
Найбільш важливим і характерним показником розвитку різних періодів дитячого віку є становлення центральної нервової системи. Слідом за вдосконаленням функцій аналізаторів йде розвиток складної, властивою тільки людині психічної та психомоторної діяльності. П...
