Юлія ШІГІНА, лікар
Лімфатичні вузли - частина системи імунного захисту організму, вони затримують шкідливі для нього мікроорганізми та інші агенти. При цьому лімфатичний вузол може збільшуватися, ставати хворобливим, щільним, іноді над ним може змінюватися колір шкіри. Утворюється гнійник, в окремих випадках він самостійно розкривається, з нього витікає гній, але частіше він розсмоктується. Така зміна лімфовузлів отримало назву В«лімфаденітВ». Іноді в процес може втягуватися кілька лімфовузлів, тоді утворюється своєрідна ланцюжок, що нагадує намисто. В«Боротьба з мікробамиВ» може починатися ще в самій посудині, до його впадання в лімфовузол. У цьому випадку під шкірою стає помітним тонкий тяж, що йде від місця проникнення мікроба в організм до лимфоузла. Це запалення лімфатичної судини - лімфангіт.
Якщо лімфовузли збільшуються різко, хворобливі, говорять про гострий лімфаденіті. В деяких випадках він супроводжується підвищенням температури з ознобом, а іноді та іншими симптомами. Іноді лімфовузли збільшуються поступово, хворий може тривалий час не знати про це, а потім випадково намацати під шкірою невеликі щільні В«кулькиВ».
Збільшені лімфовузли можна виявити позаду і попереду вушних раковин, з боків шиї, під нижньою щелепою, над ключицею, під пахвами, на бічних сторонах грудної клітки, в паху, в ліктьовому згині.
Збільшення пахових лімфовузлів свідчить про частих запальних захворюваннях статевих органів (баланіт, вагініт) і можливо при специфічній інфекції статевої системи (сифіліс, герпес).
Підщелепний лімфаденіт - ознака хронічного запалення мигдалин (тонзиліт), вираженого карієсу або запалення ясен (гінгівіт).
Причиною лімфаденіту може бути інфекція, проникла через рану на шкірі, з прища (при В«СковиріванііВ»), з фурункула. Лімфовузли збільшуються при туберкульозі (часто шийні), а також при вакцинації проти цього захворювання. Збільшення шийних, ліктьових і пахвових лімфовузлів можливо при саркоїдозі. Лімфа
денітом супроводжуються туляремія і бруцельоз.
Характерно ураження лімфовузлів при деяких вірусних захворюваннях, наприклад при інфекційному мононуклеозі та краснуху. У першому випадку уражаються в основному шийні, у другому - завушні лімфовузли. Часто збільшуються лімфовузли при аденовірусної інфекції. Поразка багатьох груп лімфовузлів - типовий ранній ознака ВІЛ-інфекції.
В лімфовузлі можуть В«затримуватисяВ» пухлинні клітини, в такому випадку лімфовузли теж збільшуються, нерідко стають щільними. При пухлинах різної локалізації уражаються різні групи лімфовузлів: рак молочної залози метастазує в пахвові лімфовузли, при раку шлунка збільшуються лімфовузли над лівою ключицею, при пухлинах сечостатевої системи - пахові лімфовузли. Іноді зміна лімфовузлів - ознака лімфогранулематозу або лейкозу. Збільшення лімфовузлів при пухлинах не є лімфаденітом, але іноді зовні вони проявляються однаково.
Неможливо перелічити всі захворювання, супроводжувані лімфаденітом. Самолікування неприпустимо, залежно від захворювання терапія зовсім різна. Якщо лімфовузол сильно збільшений, хворобливий, а шкіра над ним має червоний відтінок, хірург може порахувати потрібним його розкрити. Робити це самостійно не можна, так як можливо розвиток флегмони або сепсису. На додаток до санації вогнища інфекції часто призначають антибіотики, фізіотерапію, імуномодулятори. Запалені лімфовузли не можна В«прогріватиВ». Якщо лімфаденіт викликаний туберкульозною паличкою, іншими бактеріями або вірусами, використовують спеціальну медикаментозну терапію.
Краща профілактика лімфаденіту - своєчасна обробка ран і подряпин алкогольної розчинами - йодом і зеленкою.
Список літератури
Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту medinfa.ru/
