Можливості застосування вітамінного препарату "Елевіт Пронаталь"
Академік РАМН, професор В.Н. Сєров, І.І. Баранов, Науковий центр акушерства, гінекології та перинатології РАМН, Москва
Вітаміни являють собою групу біологічно активних речовин з низькою молекулярною масою, які беруть участь у забезпеченні процесів життєдіяльності організму і необхідні в малих кількостях (від декількох мкг до десятків мг). Функцією вітамінів є участь у клітинному метаболізмі, регуляція пластичного обміну, підтримка імунологічної реактивності організму, забезпечення зростання, розвитку і регенерації клітин і тканин.
Всі вітаміни прийнято поділяти на водорозчинні (В1 - тіамін, В2 - рибофлавін, В5 - пантотенова кислота, В6 - піридоксин, В12 - ціанкобаламін, ВС - фолієва кислота, H - біотин, РР - нікотинова кислота, С - аскорбінова кислота) та жиророзчинні (А - ретинол, Д - кальциферол, Е - токоферол, К - менадион).
Надходження вітамінів в організм людини відбувається в основному з їжею. Вітаміни А і Д можуть також синтезуватися в процесі обміну речовин з близьких за хімічним будовою органічних речовин: вітамін А з каротину, вітамін D - з стеринів у шкірі під впливом ультрафіолетових променів. Однак слід підкреслити, що ендогенний синтез вітамінів незначний і не може покрити всієї потреби в них. Жиророзчинні вітаміни певною мірою можуть депонуватися в тканинах організму. Водорозчинні вітаміни (за винятком вітаміну В12) цим властивістю не володіють.
Причини гіповітамінозів можна розділити на 3 великі групи: невідповідність між потребами організму у вітамінах і надходженням їх з їжею; порушення всмоктування вітамінів з шлунково-кишкового тракту (ахілія, зловживання проносними засобами та ін); порушення метаболізму вітамінів (захворювання печінки, ферментопатії та ін.) Найбільш часто гіповітамінозних стану обумовлені саме недостатнім надх
одженням вітамінів в організм людини по тієї чи іншої причини. Частина вітамінів руйнується при кулінарній обробці їжі. Це відноситься і до неправильного зберігання. Скажімо, при зберіганні продуктів в холодильнику більше 3-х діб втрачається 30% вітаміну С, при кімнатній температурі цей показник становить близько 50%.
Потреба організму людини у вітамінах залежить від віку, статі, фізіологічного стану. Доведено, що у жінок дефіцит вітамінів в крові може бути наслідком застосування оральних контрацептивів. При настанні вагітності нерідко спостерігається недостатнє споживання вітамінів через нудоти і блювоти.
Однак навіть при фізіологічно протікає вагітності з четвертого місяця потреба організму жінки у вітамінах починає збільшуватися, так як запаси вітамінів і мікроелементів використовуються для росту плода. Висока потреба в залозі і деяких вітамінах пов'язана зі збільшенням обсягу крові при вагітності та крововтратою під час пологів. Секреція грудного молока (в середньому 700-900 мл на добу) в період годування дитини грудьми також сприяє виснаженню запасів вітамінів і мікроелементів.
Багате вітамінами харчування майбутньої матері має важливе значення не тільки для неї самої, але і для її дитини. Воно впливає не тільки на перебіг і результат вагітності, але також обумовлює ті зміни, які відбуваються в організмі дитини протягом перших років життя [3,10,11].
Однак яким би збалансованим не було харчування вагітної й матері, повністю задовольнити її потреби за рахунок їжі у вітаміні Д і фолієвої кислоті неможливо. За даними багатоцентрових досліджень, у 80% досліджуваних жінок у віці від 18 до 40 років рівень вмісту фолієвої кислоти знаходився на субоптимального рівні. У свою чергу, нестача фолієвої кислоти в першому триместрі вагітності є причиною виникнення дефектів нервової трубки [4].
Закладка нервової трубки відбувається між 22 і 28 днями гестації. До патології закладки нервової трубки відносяться менінгоцеле, менінгоміелоцеле, енцефалоцеле. Дані вади зустрічаються в середньому в 1-5 на 1000 новонароджених [5]. На сьогоднішній день вважають, що у виникненні цих змін мають значення як генетичні фактори, так і фактори навколишнього середовища [6]. Значення факторів навколишнього середовища підтверджує географічна неоднорідність зустрічальності даної патології, зв'язок з соціально-економічним становищем вагітної жінки. При повторному виникненні вад розвитку нервової трубки потрібно думати про генетичні фактори. Тим не менше в обох випадках призначення фолієвої кислоти має велике значення, як міра профілактики виникнення даних пороків. Фолієва кислота необхідна для синтезу пуринових і піримідинових підстав, звідси і її необхідність для нормального розвитку і диференціювання тканин плода.
Частина генетично обумовлених вад розвитку нервової трубки плода пов'язана з порушенням обміну гомоцистеїну, на який впливає фолієва кислота. Гомоцистеинметилтрансфераза каталізує гомоцистеїн в метіонін. Даний процес вимагає присутності фолієвої кислоти, вітамінів В6 і В12. Гіпергомоцистеїнемія виникає при генетично обумовленому дефекті гомоцистеинметилтрансферазы. В свою чергу, гомоцистеїн надає токсичну дію на нервову тканину. Компенсація зниженої активності гомоцистеинметилтрансферазы може бути частково здійснена шляхом призначення фолієвої кислоти [7,8]. За даними ряду авторів, генетично обумовлена ​​гіпергомоцистеїнемія, як самостійна причина виникнення вад нервової трубки, зустрічається від 12 до 27,4% випадків всіх вад розвитку нервової трубки [9].
Ще задовго до докази цього взаємозв'язку численні дослідження вказали позитивний вплив фолієвої кислоти на ризик виникнення вад нервової трубки [4].
В 1992 році були опубліковані дані багатоцентрового рандомізованого плацебо-контрольованого дослідження, які показали, що у вагітних жінок, у яких під час попередній вагітності народилася дитина з вадою розвитку нервової трубки, ризик розвитку повторних вад нервової трубки зменшується на 72% при періконцептуальном прийомі фолієвої кислоти [12].
Грунтуючись на цих даних, в багатьох країнах з метою профілактики ризику виникнення вад розвитку нервової трубки в періконцептуальний період призначають фолієву кислоту в дозуванні 0,4 мг/день. При наявності в анамнезі у жінки народження дитини з патологією нервової трубки дозування фолієвої кислоти потрібно збільшувати до 4 мг/день. Періконцептуальним прийнято вважати період, що включає 4 тижні до зачаття і до 8 тижнів після нього.
За думку ряду авторів, крім фолієвої кислоти, в даний комплекс заходів слід включати і інші вітаміни, які беруть участь в обміні гомоцистеїну - В1, В6, В12 [1].
Найбільш доказовим для визначення показань до призначення вітамінів є визначення їх рівня в крові. Однак даний метод дуже дорогі і не завжди здійснимо. Зважаючи на це велике значення надається факторам ризику розвитку вітамінної недостатності. При наявності факторів ризику розвитку гіповітамінозних станів (аліментарна недостатність, патологія шлунково-кишкового тракту, фетоплацентарна недостатність, особливості харчування вагітної та ін) проведення полівітамінний терапії обов'язково.
Таким чином, навіть збалансоване харчування вагітної не може повністю задовольнити її потреби у вітамінах, тому проведення вітамінотерапії в період вагітності і лактації цілком обгрунтовано.
Полівітамінний препарат В«Елевіт ПронатальВ» створений швейцарською компанією В«Ф. Хоффман-Ля Рош Лтд. В», Містить вітаміни, макро-та мікроелементи в строго збалансованому, оптимальному для вагітних кількості (А - 1,2 мг, В1 - 1,6 мг, В2 - 1,8 мг, В6 - 2,6 мг, В12 - 4 мкг, С - 100 мг, D3 - 12,5 мкг, Е - 15 мг, біотин - 0,2 мг, пантотенат кальцію - 10 мг, нікотинамід - 19 мг, кальцій - 125 мг, магній - 100 мг, фосфор - 125 мг, залізо - 60 мг, мідь - 1 мг, марганець - 1 мг, цинк - 7,5 мг, фолієву кислоту - 0,8 мг).
Ефективність препарату В«Елевіт ПронатальВ» доведена подвійним сліпим плацебо-контроль...
