Державне освітня установа вищої професійної освіти В«Санкт-Петербурзький державний політехнічний університетВ»
Факультет економіки та менеджменту
Кафедра В«Підприємництво і комерціяВ»
Курсовий проект
з дисципліни В«СтатистикаВ»
на тему В«Аналіз емпіричного розподілуВ»
Виконала студентка
Щербакова Катерина Василівна
Санкт-Петербург 2009
ЗМІСТ
ВСТУП
1. Табличні та графічні ПРЕДСТАВЛЕННЯ Варіаційного ряду
2. ХАРАКТЕРИСТИКА ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗПОДІЛУ
3. ОЦІНКА ВАРІАЦІЇ вивчати ОЗНАКИ
4. ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУРИ РОЗПОДІЛУ
5. ХАРАКТЕРИСТИКА ФОРМИ РОЗПОДІЛУ
6. ЗГЛАДЖУВАННЯ емпіричного РОЗПОДІЛУ. Перевірка гіпотези про закон розподілу
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Статистичні ряди розподілу є одним з найбільш важливих елементів статистики. Вони являють собою складову частину методу статистичних зведень і угрупувань, але, по суті, жодне із статистичних досліджень неможливо провести, не представивши спочатку отриману в результаті статистичного спостереження інформацію у вигляді статистичних рядів розподілу.
Первинні дані обробляються в цілях отримання узагальнених характеристик досліджуваного явища за родом істотних ознак для подальшого здійснення аналізу і прогнозування; проводиться зведення і угруповання; статистичні дані оформляються за допомогою рядів розподілу в таблиці, в результаті чого інформація представляється в наочному раціонально викладеному вигляді, зручному для використання і подальшого дослідження;
будуються різного роду графіки для найбільш наочного сприйняття і аналіз інформації. На основі статистичних рядів розподілу обчислюються основні величини статистичних досліджень: індекси, коефіцієнти; абсолютні, відносні, середні величини і т.д., за допомогою яких можна проводити прогнозування, як кінцевий підсумок статистичних досліджень.
Актуальність даної теми обумовлена ​​тим, що статистичні ряди розподілу є базисним методом для будь-якого статистичного аналізу. Розуміння даного методу та навички його використання необхідні для проведення статистичних досліджень.
Основною метою написання курсової роботи є вивчення методики статистичного аналізу рядів розподілу. Для досягнення поставленої мети були поставлені та виконані такі основні завдання:
1. Освітлено поняття і види статистичних рядів розподілу, і основні форми їх подання.
2. Розраховані і проаналізовані показники, що характеризують центральну тенденцію, варіацію, структуру і форму ряду розподілу.
3. Проведено згладжування емпіричного розподілу і перевірені гіпотези про закон розподілу.
В якості даних для аналізу в курсовій роботі були використані дані про розподіл регіонів Російської Федерації за кількістю легкових автомобілів на 1000 чол. населення за 2005 р. (із статистичного збірника В«Регіони РосіїВ» за 2007 р.).
Методичною базою для написання курсової роботи є навчальний посібник Н.В. Купрієнко В«Статистика. Методи аналізу розподілів. Вибіркове спостереження В». Також при написанні роботи були використані і навчальні посібники з основ статистики наступних авторів: І.І. Елисеева, В.М. Гусарова, М.Р. Ефімової та ін
статистичний ряд розподіл згладжування
1. Табличні та графічні ПРЕДСТАВЛЕННЯ
варіаційного ряду
Статистичний ряд розподілу являє собою впорядковану розподіл одиниць досліджуваної сукупності на групи за певною варьирующему ознакою. Він характеризує склад (структуру) досліджуваного явища, дозволяє судити про однорідність сукупності, закономірності розподілу і кордонах варіювання одиниць сукупності [1].
Ряди розподілу підрозділяють:
1. Атрибутивні - будуються за описовим ознаками в порядку зростання або зменшення спостережених значень ознаки. Прикладом атрибутивних рядів можуть служити розподілу населення за національністю, за професіями, по підлозі; розподіл підприємств за формами власності.
2. Варіаційні - будуються за кількісними ознаками, наприклад, розподіл робочих за рівнем кваліфікації, по заробітній платі, розподіл студентів по успішності.
Варіаційні ряди поділяються на дискретні (в яких ознака приймає тільки цілочисельні значення) і інтервальні (побудовані на ознаках, які можуть приймати будь-які, у тому числі і дробові значення).
Варіаційні ряди розподілу складаються з двох елементів: варіантів і частот. Варіантом називається числове значення кількісної ознаки в ряду розподілу. Вони можуть бути позитивними і негативними, абсолютними і відносними.
Частоти - це чисельності окремих варіантів або кожної групи варіаційного ряду, тобто числа, показують, як часто зустрічаються ті чи інші варіанти у варіаційному ряду. Сума всіх частот дорівнює загальній кількості елементів сукупності і називається об'ємом сукупності.
частості - це частоти, виражені у вигляді відносних величин (у частках одиниці або відсотках). Сума частостей дорівнює одиниці або 100%.
Першим кроком до впорядковуванню первинного ряду даних є його ранжування, тобто розташування всіх його даних у зростаючому або спадаючому порядку.
Способи побудови дискретного та інтервального варіаційних рядів різні, тому, спочатку потрібно визначити до якого типу належить досліджуваний ряд даних. Оскільки вихідними даними для аналізу є дані про число легкових автомобілів на 1000 чоловік населення, то варіаційний ряд буде інтервальним (так як значення ознаки можуть бути дробовими).
Отже, в першу чергу необхідно визначити кількість груп та інтервали групування.
Інтервал - кількісне значення, яке відділяє одну одиницю (групу) від іншої, тобто інтервал окреслює кількісні межі груп [2].
Орієнтовно визначити оптимальну кількість груп з рівними інтервалами можна за формулою Стерджесса:
, (1.1)
де N - чисельність одиниць сукупності.
Формула Стерджесса придатна за умови, що розподіл одиниць сукупності за цією ознакою наближається до нормального і при цьому застосовуються рівні інтервали в групах.
Чисельність одиниць сукупності дорівнює 80, отже за формулою Стерджесса кількість груп варіаційного ряду буде одно:
Однак оскільки формула Стерджесса дає прийнятні результати тільки при аналізі великих сукупностей, розглянемо декілька різних варіантів розподілу з різною кількістю інтервалів.
Нижче наведені таблиці варіаційного ряду, побудовані з використанням різної кількості інтервалів (Рис. 1.1.).
Вибираючи остаточний варіант табличного представлення варіаційного ряду з представлених варіантів, зупинимося на першому - n = 8. При n = 13 спостерігає багато Малонаповненні груп і нульовий інтервал, при n = 10 також є Малонаповненні групи.
У таблиці першої непоіменованние графа (From To) містить інтервали значень ознаки В«Кількість легкових автомобілів на 1000 чол. населення В».
Другий стовпець В«CountВ» - абсолютні частоти (f i ), тобто число одиниць сукупності, які мають зазначеним значенням ознаки.
Cumulative Count - накопичені абсолютні частоти, одержувані послідовним підсумовуванням частот по групах. Сума накопичених частот по кожному рядку означає, яке кількість одиниць сукупності (регіонів) має значення ознаки, не перевищує значення верхньої межі даного інтервалу. Загальна сума накопичених частот відповідає обсягу досліджуваної сукупності (80).
Percent - частості (Відносні частоти, w i ; виражаються у відсотках), розраховуються:
, (1.2)
де: f i - число одиниць i-тої групи; - загальна кількість одиниць в сукупності; w i - частка кожної групи в загальному обсязі сукупності.
а)
б)
в)
Рис. 1.1. Розподіл регіо...
