Введення
Сучасний розвиток економічних відносин увазі багаторазове ускладнення господарських операцій, з якими доводиться стикатися самостійним господарюючим суб'єктам в процесі їх поточної діяльності, зростання конкуренції на всіх товарних ринках. У таких умовах забезпечення економічного розвитку підприємства стає складним завданням. Успіх його функціонування все більше залежить від уміння керівника правильно оцінити процеси, що протікають на ринку, динаміку його розвитку, сформувати відповідну дієву стратегію і ефективно реалізувати її на практиці.
В даний час спостерігається трансформація відносин на деяких товарних ринках: вони змінюють свою структуру, виділяються великі гравці, які починають ставити жорсткі умови взаємодії з контрагентами, формувати єдині системи товароруху від виробника продукції до підприємств роздрібної торгівлі. Від того, наскільки успішно зможуть адаптуватися оптові торговельні організації до цих змін, буде багато в чому визначатися подальша динаміка розвитку економіки регіону.
На сьогоднішньому глобальному ринку продати товар іноді буває легше, ніж забезпечити його доставку споживачам. Фірми повинні вибирати найкращі способи зберігання і переміщення товарів і послуг, щоб вони були доступні споживачам в потрібному асортименті, в потрібний час і в потрібному місці. Ефективність товароруху надає велике вплив, як на задоволення запитів, так і на величину витрат виробника. Слабка система розподілу може звести нанівець бездоганні під усіх відношеннях маркетингові зусилля.
Вищеназвані зміни висувають перед оптовими торговельними підприємствами ряд завдань, і, в першу чергу, з розвитку систем товароруху, відповідних сучасним вимогам ділового середовища.
Мета роботи: вивчення системи товароруху оптового торговельного підприємства.
У відповідності з метою даної роботи були поставлені наступні завдання:
- аналіз організації збутової діяльності;
- аналіз діючої системи товароруху досліджу
ваного об'єкта дослідження;
- розробка концепції товародвижения оптового торговельного підприємства на регіональному ринку.
Об'єктом дослідження є система руху товару оптового торговельного підприємства ТОВ В«Маслоробний заводВ« Красноборского В».
Предметом дослідження є способи підвищення ефективності управління рухом товарів оптового торгового підприємства з урахуванням тенденцій розвитку регіонального ринку.
1. Процес товароруху, його значення в комплексі маркетингу підприємства
1.1 Методи організації товароруху
маркетинг товародвижение дистриб'ютор дилер
Для успішного функціонування і розвитку підприємства необхідно здійснювати комплексну маркетингову діяльність. Маркетинг в даний час використовується у всіх організаціях, що беруть участь у конкурентній боротьбі за увагу, прихильність і гроші покупців, які вільні у виборі товарів і послуг.
Просування товарів - це найважливіша частина комплексу маркетингових заходів, що представляє собою будь-яку форму дій, використовуваних підприємством для інформування, переконання і нагадування споживачам про свої товари, зразках, ідеях, послуги [17, с. 76].
Під товарообігом розуміється діяльність з планування, виконання та контролю фізичного переміщення матеріалів, готових виробів та відповідних положень інформації від місця їх виробництва до місця споживання з метою задоволення потреб споживачів і отримання прибутку. Мінімізація витрат на організацію товароруху при всій її принадності для підприємства ні в якому разі не може позначатися на рівні обслуговування.
Система товароруху покликана доставити товар після отримання замовлення у встановлені терміни. За західноєвропейським стандартам, ймовірність поставки товару у встановлений строк становить 91 - 96% [14, с. 341].
Основні області прийняття рішень у системі товароруху - обробка замовлень (інформаційне забезпечення), складування товарів, підтримка товарно-матеріальних запасів і транспортування.
Рівень обслуговування визначається наступними факторами:
- швидкістю виконання замовлення та можливістю здійснення термінової поставки;
- готовністю прийняти назад поставлену продукцію, якщо в ній буде виявлений дефект, і в найкоротший термін замінити її чи компенсувати понесений споживачем збиток;
- добре організованої власної складської мережею і достатнім рівнем запасів продукції по всій номенклатурі;
- високоефективної службою сервісу або супроводу;
- конкурентоспроможним рівнем цін по доставці продукції.
Жоден з цих факторів сам по собі не є вирішальним для того, щоб зробити власну систему товародвижения відмінною, але всі вони в тій чи іншій мірі впливають на неї і нехтування одним з них може порушити її нормальне функціонування і негативно позначитися на іміджі підприємства [13, с. 162].
Перед кожним керівником підприємства в питанні організації товароруху завжди постає питання: займатися чи прямий продажем або скористатися послугами посередників? Зрозуміло, що однозначної відповіді на всі випадки життя просто не буває, тому ми розглянемо основні переваги та недоліки кожного з цих варіантів.
Прямий збут (канал товару нульового рівня) не припускає наявності посередників, оскільки продаж продукції здійснюється безпосередньо Споживачам на основі прямих контактів з ними. До них відноситься і реалізація продукції через власну торговельну мережу, а так само продаж по оголошеннях ЗМІ. Цей варіант найбільш часто використовується при реалізації продукції виробничо-технічного призначення і рідше - товарів народного споживання.
Непрямий збут (Багаторівневий канал товароруху) має на увазі продаж продукції через посередників. Виділяють: одно-, дво-і трирівневі канали. Кількісної характеристикою каналу товароруху поряд з довжиною є і його ширина - число посередників (оптових і роздрібних) на будь-якому етапі реалізації продукції підприємства (наприклад, число всіх оптових фірм, що закуповують продукцію у виробника). Різновидами непрямого збуту є інтенсивний, селективний (вибірковий) і збут.
Інтенсивний збут означає підключення до збутової програми всіх можливих торгових посередників незалежно від форми їх діяльності. Основна його перевага полягає в наявність дуже щільної збутової мережі, а недолік у тому, що наявність великої кількості дрібних покупців ускладнює контроль над їхньою платоспроможністю і вимагає додаткових коштів на рекламу.
Селективний збут передбачає обмеження кількості торгових посередників в залежності від типу споживачів. Селективний збут здійснюється при реалізації технічно складної продукції, що вимагає спеціального обслуговування. Вдаючись до послуг посередників, треба пам'ятати, що чим їх менше, тим більше шансів контролювати ситуацію і здійснювати оперативну взаємодію з ними. Нерідко виникає залежність підприємства від посередників, що може нанести в перспективі серйозний комерційний збиток. Невипадково на практиці використовуються різні змішані форми організації товароруху [7, с. 873].
Причиною звернення до посередникам є можливість посередників виконувати функції збуту більш ефективно і з меншими витратами, ніж це робив би сам виробник (Існують і винятки, тоді виробник встановлює прямі контакти з кінцевими споживачами), скорочується кількість прямих контактів з споживачем, на організацію яких потрібні були б значні часові, трудові і фінансові ресурси. При цьому скорочується число дій, забезпечують узгодження пропозиції та попиту.
Організацію збуту через посередників можна представити таким чином [10, с. 309].
Пр - виробники
