Курсова робота
з дисципліни Маркетингові дослідження
На тему: Задоволеність замовників у процесі замовлення продукції ТОВ "Армада"
Введення
В Нині, коли в країні існують ринкові відносини різним торговельним підприємствам просто необхідно проводити маркетингові дослідження. Адже за допомогою маркетингових досліджень підприємства мають можливість передбачити, чого ж хочуть споживачі. А також підприємство за допомогою проведених досліджень може виявити свої сильні і слабкі сторони. Ця інформація допоможе підприємству зайняти лідируючі позиції в боротьбі з конкурентами. Також за допомогою маркетингових досліджень підприємство може спланувати свою майбутню діяльність, що важливо в умовах постійно мінливого попиту.
Кожному студенту маркетологу необхідно вміти проводити маркетингове дослідження. Цим цілям і служить курсова робота.
Мета курсового проектування, як виду навчальної діяльності, є отримання практичного досвіду проведення маркетингових досліджень, що включає навички планування і організації маркетингового дослідження, навички збору маркетингової інформації та навички аналізу результатів маркетингового дослідження.
Метою даної наукової роботи є вивчення як теоретичних основ маркетингових досліджень споживачів, так і отримання практичних навичок проведення маркетингових досліджень.
Досягнення поставленої мети вимагає вирішення наступних завдань:
1) дати визначення Маркетингової інформації, її класифікація, методи збору;
2) розкрити зміст теорії маркетингових досліджень;
3) розглянути основні напрямки вивчення споживачів;
4) дати коротку характеристику ТОВ В«ШовкографіяВ»;
5) підготувати програму маркетингового дослідження для ТОВ В«ШовкографіяВ» і організувати збір інформації;
6) проаналізувати результати проведеного маркетингового дос
лідження.
Об'єктом дослідження є замовники ТОВ В«ШовкографіяВ».
Предметом дослідження є задоволеність клієнтів в процесі замовлення продукції ТОВ В«ШовкографіяВ».
Методологічну базу дослідження склали праці таких вчених, як: Азоев Г. Л., Михайлова Е. А., Березін І. С., Голубков Е. П., Зубець А. Н. та інші. Також використовувалися матеріали періодичної преси такі, як: В«МаркетингВ», В«Маркетинг в Росії і за кордоном В»,В« Маркетинг і маркетингові дослідження в Росії В»,В« Практичний маркетинг В»та інші. А також використовувалися Інтернет ресурси.
Глава 1. Теоретичні основи маркетингових досліджень споживачів
1.1 Маркетингова інформація, поняття, класифікація, методи збору
Під маркетинговою інформацією слід розуміти сукупність акумульованих з певною метою повідомлень, знань, відомостей про стан маркетингової діяльності, про навколишнє фірму маркетинговому середовищі і характерних для неї процесах.
У своїй виробничо-господарської діяльності будь фірма постійно отримує і генерує різного роду інформацію. У цьому інформаційному В«мореВ» маркетингова інформація виділяється цілим рядом специфічних особливостей, які можна звести до наступного:
Гј обсяг необхідних відомостей - дуже великий, що вимагає систематизації інформації та адекватної процедури її збору (процедури маркетингового дослідження);
Гј цикли отримання та перетворення інформації багаторазово повторюються за певний часовий інтервал (інформація динамічно оновлюється через прискорення технічного розвитку, посилення конкурентного тиску, зростання очікувань та посилення вимог з боку споживачів);
Гј джерела отримання інформації різноманітні, що ускладнює діяльність по збору інформації; до джерел інформації не завжди можна отримати регулярний доступ;
Гј питома вага якісних відомостей значний, інформація слабо структурована, що створює значні труднощі в процесі збору та аналізу інформації.
Систематизація інформації дозволяє полегшити пошук джерел та впорядкувати структуру баз даних. Для цих цілей корисно використовувати класифікацію:
1. За стадіями освіти (переробки) інформації.
2. За ступенем відповідності цілям дослідження.
3. За місцезнаходженням джерела інформації щодо об'єкта дослідження.
4. За функціональним призначенням інформації.
5. За періодичності надходження інформації.
6. За ступенем стабільності інформації.
7. По виду охоплюваного періоду.
8. За ступенем охоплення досліджуваного об'єкта.
9. За характером використовуваних вимірників.
10. За способом сприйняття інформації.
11. За формою представлення інформації.
12. За регламентом надання інформації.
В залежності від стадії утворення (переробки) виділяють необроблену і оброблену інформацію. Необроблена інформація реєструється в місці її виникнення і відображає стан об'єкта дослідження на певний момент часу. У оброблену ж інформація перетворюється в результаті переробки і аналізу її в ракурсі заявлених цілей; тут виділяють два стани - проміжна і підсумкова.
Інформація, що збирається вперше у відповідності з поставленими цілями дослідження, називається первинною. Якщо інформація була зібрана до проведеного дослідження, виходячи з якихось інших цілей, відповідно до методикою, обраної іншими дослідниками, то вона відноситься до розряду вторинної.
В залежності від місцезнаходження джерела інформації по відношенню до об'єкта дослідження інформація може бути внутрішньою і зовнішньою. Внутрішня інформація створюється самим об'єктом дослідження, наприклад фірмою в процесі своєї виробничо-господарської діяльності. Зовнішня інформація надходить від джерел, що знаходяться за межами об'єкта дослідження, але має відношення до предмету маркетингового аналізу.
За функціональним призначенням інформація може бути плановою (характеризує стан об'єкта, яке має бути досягнуто), облікової (характеризує вже доконані процеси), нормативно-довідкової, директивної, аналітичної.
За періодичності надходження розрізняють інформацію дискретну, епізодичну і безперервну (моніторингову). Дискретної називається інформація, надходить на підприємство періодично. Епізодичній вважається інформація, надходить одноразово, наприклад за результатами проведення маркетингового дослідження. Безперервної (моніторингової) називається інформація, що отримується в відповідності з ритмом роботи досліджуваного об'єкта.
За ступенем стабільності розрізняють змінну, умовно-постійну та постійну інформацію. Змінна інформація характеризується випадковістю виникнення або частої сменяемостью своїх відомостей. Умовно-постійна інформація зберігає своє значення протягом деякого періоду часу і може бути використана неодноразово. Постійна інформація зберігає своє значення протягом тривалого періоду часу.
По виду охоплюваного періоду виділяють ретроспективну інформацію, поточну і прогнозну. Ретроспективна інформація характеризує стан об'єкта за минулий, як правило досить тривалий, період. Поточна інформація характеризує стан об'єкта на сучасний момент з охопленням аналізованого періоду не більше року. Прогнозна інформація характеризує стан об'єкта на наступний період часу.
За ступенем охоплення досліджуваного об'єкта виділяють загальну і локальну (Що характеризує частину об'єкта) інформацію.
За характером використовуваних вимірників інформація може бути класифікована як кількісна та якісна. Кількісна інформація означає, що характеристика об'єкта може бути виміряна в числовому вираженні, для цих цілей використовуються натуральні, трудові, вартісні вимірники. Якісна інформація означає, що характеристики об'єкта можуть бути представлені у вигляді опису.
За способом сприйняття (кодування) інформація поділяється на звукову, візуальну (текстову, графічну і пр.) і інформацію, що отримується з допомогою нюху і дотику. ...
