Зміст
Вступ
1. Типи ринків
1.1 Ринок вільної конкуренції
1.2 Ринок монополістичної конкуренції
1.3 Ринок олігополістичної конкуренції
1.4 Ринок чистої монополії
2. Фактори ціноутворення
3. Етапи процесу ціноутворення
4. Види цін
5. Знижки в системі ціноутворення
6. Форми ціноутворення та особливості цінової політики в міжнародному маркетингу
Висновок
Використана література
Вступ
Ціни та цінова політика - головні складові маркетингової діяльності, роль якої в Україні все більше зростає. Ціни знаходяться в тісній залежності від інших змінних маркетингу і діяльності компанії. Від цін багато в чому залежать досягнуті комерційні результати, а вірна або помилкова цінова політика надає довгострокове (позитивне чи негативне) вплив на всю діяльність фірми. Суть цілеспрямованої маркетингової політики в маркетингу полягає в тому, щоб встановлювати на товари фірми такі ціни і так варіювати ними в залежності від положення на ринку, щоб оволодіти його певною часткою, забезпечити або навіть перевищити намічений обсяг прибутку, а також вирішувати інші стратегічні та оперативні завдання. При визначенні загальної цінової політики окремі рішення (взаємозв'язок цін на товари в рамках асортименту, використання спеціальних знижок і змін цін, співвідношення своїх цін і цін конкурентів, методи формування цін на нові товари) погоджуються в інтегровану систему.
Фірми підходять до проблем ціноутворення по-різному. У дрібних фірмах ціни часто встановлюються вищим керівництвом. У великих компаніях проблемами ціноутворення звичайно займаються керуючі відділень і керуючі по товарних асортиментах.
Для того щоб зрозуміти все закономірності формування ціни, підприємцю необхідно усвідомити, що цінова політика, яку він проводитиме, цілком і повністю залежить від конкурентної структури ринку. Зазвичай виділяють чотири типи ринку:
1) вільної конкуренції;
2) монополістичної конкуренції;
3) олігополістичної конкуренції;
4) чистої монополії.
Також існують різні фактори, що впливають на встановлення цін:
1) споживачі;
2) уряд;
3) учасники каналів збуту;
4) конкуренти;
5) витрати.
При встановленні цін важливе значення надається оцінці витрат. Попит, як правило, визначає максимальну ціну, яку фірма може запросити за свій товар, а мінімальна ціна визначається витратами фірми. Компанія прагне призначити на товар таку ціну, щоб вона цілком покривала усі витрати по його виробництву, розподілу і збуту, включаючи норму прибутку. Витрати фірми бувають двох видів:
1) постійні - це витрати, які залишаються незмінними;
2) змінні - міняються в прямій залежності від рівня виробництва.
Існують також валові витрати - це сума постійних і змінних витрат при кожному конкретному рівні виробництва. Керівництво прагнути стягувати за товар таку ціну, яка як мінімум покривала б усі валові витрати виробництва.
При випуску на ринок нового товару підприємство або фірма вибирає, як правило, одну з наступних стратегій:
1) ціна В«зняття вершків В»;
2) ціна проникнення на ринок;
3) В«Психологічна ціна.
На товари, що реалізуються на ринку досить тривалий час, установлюються наступні види цін:
1) ковзна ціна;
2) довготривала ціна;
3) ціни споживчого сегмента;
4) гнучка ціна;
5) переважна ціна;
6) ціни на вироби, зняті з виробництва, випуск яких припинено;
7) ціна, встановлювана нижче, ніж в інших підприємств;
8) договірна ціна;
9) ціни, обслуговують зовнішньоторговельний оборот.
Існують також ціни, використовувані в обліку і статистиці, лімітні ціни, сезонна знижка, експортна знижка.
Можна виділити ще й те, що ціни й цінова політика особливого значення набувають в міжнародному маркетингу.
1. Типи ринків
1.1 Ринок вільної конкуренції
Ринок вільної конкуренції характеризується трьома умовами:
- наявністю безлічі фірм, коли жодна з них не може надати значного впливу на рівень поточних цін, так як кожної належить невелика частка ринку;
- однорідністю і взаємозамінністю конкурентних товарів;
- відсутністю цінових обмежень.
В умовах досконалої конкуренції жодна фірма на ринку не грає в ціноутворенні скільки- помітної ролі, а ціни складаються під впливом тільки попиту і пропозиції. Продавці на цих ринках не витрачають багато часу на розробку стратегії маркетингу, тому що доти, поки ринок залишається ринком чистої конкуренції, роль маркетингових досліджень, діяльності по розробці товару, політики цін, реклами, стимулювання збуту й інших заходів не настільки значна
1.2 Ринок монополістичної конкуренції
Ринок монополістичної конкуренції складається з великої кількості фірм, що пропонують свої товари за цінами, хиткому у великому діапазоні. Товари тут не цілком взаємозамінні і відрізняються один від одного не тільки фізичними характеристиками, якістю, оформленням, але й споживчим перевагою Ринку монополістичної конкуренції притаманні такі характерні риси:
-гостра конкурентна боротьба між фірмами-конкурентами як за рахунок відмінностей в споживчі властивості, так і унаслідок надання неоднакових додаткових послуг:
-легкість проникнення на ринок. Особливість маркетингу в цих умовах полягає в виявленні специфічних потреб різних сегментів ринку. Велику роль при цьому відіграє реклама вироби, присвоєння товарам марочних назв, вдосконалення власної продукції. В обстановці монополістичної конкуренції фірма формує ціну на вироблену нею продукцію, враховуючи структуру споживчого попиту, ціни, встановлені конкурентами, а також власні витрати виробництва.
При монополістичної конкуренції фірми використовують різні стратегії ціноутворення;
1) Встановлення цін за географічним принципом, коли фірма реалізує продукцію споживачам в різних частинах країни за різними цінами. Причому для цього використовуються різні варіанти визначення ціни.
2) Стратегія ФОБ означає, що фірма продає продукцію в місці її виробництва і передає транспортним організаціям на умовах франко-вагон. Після цього вся відповідальність права на товар переходять покупцеві, який оплачує транспортній фірмі всі витрати по перевезення від місця виробництва продукції до місця призначення.
3) Стратегія єдиної ціни є повною протилежністю стратегії ФОБ. Суть методу полягає в тому, що фірма встановлює єдину ціну за свою продукцію з включенням в неї транспортних витрат з доставки товару незалежно від місця положення покупця. Причому транспортні витрати розраховуються як єдина величина. Ця ціна особливо вигідна тим покупцям, які віддалені від місця виробництва продукції, а фактичні транспортні витрати в даному випадку значно перевищують середні.
4) Стратегія зональних цін полягає у встановленні різних цін для різних зон залежно від величини транспортних витрат. Покупці, знаходяться в одній зоні, сплачують одну і ту ж ціну. У міру віддаленості від зони ціна зростає.
5) Політика базисних пунктів застосовується, коли фірма встановлює в декількох географічних пунктах базисні ціни на одну й ту ж продукцію виходячи з місцевих витрат виробництва і цін даного ринку. Фактично ціни продажу розраховуються шляхом додавання до ціни найближчого від замовника базисного пункту транспортних витрат з доставки товару.
6) Стратегія цін В«вище номіналуВ» може бути використана, коли купівельний попит сильно диференційований. Покупцям з високим рівнем доходів фірма пропонує товари категорії В«люксВ» за дуже високими цінами. Для інших покупців випускаються зви...
