Введення
Нова філософія менеджменту - це корпоративна філософія в рамках В«відкритого суспільстваВ», члени, соціальні групи і спільності якого соціально відповідальні і контролюють соціальні процеси на основі правди, доступу до знання і інформації У силу цього в ефективному управлінні приймаються голосні рішення і, відповідно, переважають ненасильницькі переконуючі способи гармонізації груп інтересів. Практичним інструментом реалізації даної філософії є ​​ПР-діяльність як частина управління будь організованою формою діяльності: виробничої і комерційної, державної і муніципальної, освітньої та громадської і т.д. З її допомогою розробляється і реалізується стратегія комунікацій з громадськістю; професійно і компетентно надається допомога керівництву організації при прийнятті управлінських рішень з орієнтацією на настрої та можливі відповідні реакції громадськості при починанні будь-якої справи; змінюється масове свідомість, завойовується авторитет, репутація та довіра; здійснюється боротьба з чутками, недовірою, антирекламного діями конкурентів та ін Тим самим межі ефективного управління розширюються до служіння інтересам громадськості, продуктивно співвідносячи корпоративні і приватні інтереси.
В останні роки одночасно зі зростанням ролі маркетингу збільшилася роль маркетингових комунікацій. Недостатньо мати хороші продукти та послуги. Для збільшення обсягів їхніх продажів і отримання прибутку потрібно донести до свідомості споживачів вигоди від використання продуктів і послуг. Маркетингові комунікації дозволяють здійснити передачу повідомлень споживачам з метою зробити продукти і послуги компаній привабливими для цільової аудиторії. Дійсно, ефективні комунікації зі споживачами стали ключовими факторами успіху будь-якої організації.
Специфіка масових комунікацій
Масова комунікація як різновид людського спілкування безумовно володіє певними специфічними особливостями, які накладають свій відбиток на сам процес спілкування і на його структурні компоненти. Як і в будь-якому вигляді спілкування, тут можна виділити наступні компоненти:
- комунікатор, тобто той, хто говорить, хто повідомляє інформацію;
- аудиторія (реципієнти), тобто ті, кому кажуть, кому повідомляють інформацію;
- повідомлення - що саме говорять, сама інформація;
- канал, тобто технічний засіб, за допомогою якого здійснюється передача повідомлення.
Слід підкреслити особливу роль каналу в масовій комунікації, так як саме опосередкованість спілкування технічними засобами задає, зумовлює основні специфічні особливості масової комунікації як різновиду людського спілкування [1].
В чому суть цих особливостей і чому вони визначаються саме опосередкованість спілкування технічними засобами? Тут, по-перше, треба відзначити той факт, що саме використання технічних засобів передачі інформації перетворює людське спілкування в масове, оскільки це дає можливість одночасно включати в процес спілкування величезні маси людей найрізноманітніші соціальні групи і спільності. Це призводить до того, що за допомогою засобів масової комунікації фактично спілкуються не окремі люди, не окремі особистості, а великі соціальні групи. Інакше кажучи, масова комунікація - це перш все спілкування великих соціальних груп з усіма випливаючими звідси соціальними і психологічними наслідками.
Міжгрупове спілкування по багатьом параметрам відрізняється від міжособистісного, хоча і найтіснішим чином з ним пов'язано. Адже міжгрупове спілкування фактично реалізується в основному через міжособистісне спілкування представників окремих груп наприклад національних, демографічних та ін, а в масовій комунікації воно здійснюється через индивидуализированную презентацію повідомлень і міжособистісну форму їх сприйняття. Опис масової комунікації як особливої вЂ‹вЂ‹форми соціального взаємодії, реалізується в контакті індивідуального і суспільного свідомості, можна, на наш погляд, віднести і до інших форм міжгрупової спілкування.
Не ставлячи своїм завданням розгляд всіх соціально-психологічних характеристик міжгрупового спілкування, обмежимося аналізом специфіки міжгрупового спілкування лише в умовах масової комунікації. Підхід до неї не як до спілкування суспільства в Загалом з окремими 'членами або малими групами всередині його, а як до спілкування великих соціальних груп зустрічається в літературі дуже рідко, причому без детального опрацювання. Разом з тим даний підхід дає можливість краще зрозуміти соціально-психологічні особливості масової комунікації за рахунок віднесення їх до системи міжгрупових соціально-психологічних явищ. В той же час конкретний аналіз масової комунікації з цих позицій може сприяти розробці проблем міжгрупового спілкування в більш широкому плані.
Однією з відмінних особливостей масової комунікації, яка витікає з міжгрупового характеру цього виду спілкування, є її яскраво виражена соціальна спрямованість [2] . Якщо міжособистісне спілкування в залежності від ситуації може мати або соціальну, або індивідуально-особистісну спрямованість, то в масовій комунікації - це завжди соціально-орієнтоване спілкування, в якій би персоналізованої формі воно не виступало, бо це завжди повідомлення не для однієї конкретної людини, а для великих соціальних груп, для маси людей.
Технічні засоби дають людям можливість передавати колосальні обсяги інформації. Здійснення цього процесу немислимо без належної організації та управління. Інакше кажучи, спонтанно, стихійно неможливо ні збирати цю інформацію, ні обробляти її, ні забезпечувати її поширення. Отже, використання технічних засобів призводить до того, що спілкування в умовах масової комунікації обов'язково має організований характер. В протилежність міжособистісному спілкуванню, де в залежності від обставин присутні і стихійні, спонтанні, і організовані форми, масова комунікація не може існувати поза організованих форм, як би різноманітні вони не були.
Діяльність засобів масової комунікації організується і управляється спеціальними установами - редакціями газет, радіо, телебачення, інакше кажучи, соціальними інститутами, які в кінцевому підсумку реалізують інтереси тієї чи іншої соціальної групи, і перш за все соціальні інтереси правлячих класів суспільства. У цьому інституціональному характері масової комунікації також знаходить відображення той факт, що масова комунікація є по суті спілкуванням великих соціальних груп.
Наступна важлива особливість масової комунікації полягає в тому, що через опосередкованості технічними засобами в ній відсутній прямий, безпосередній контакт комунікатора і аудиторії. Інакше кажучи, у масовій комунікації відсутня безпосередня зворотній зв'язок.
Ми виявляємо тут прояв діалектичного протиріччя: подолання часу і простору досягається в масовій комунікації за рахунок втрати одного з найцінніших якостей міжособистісного спілкування, а саме можливості відразу в процесі спілкування побачити, відчути і зрозуміти безпосередню реакцію партнера по спілкуванню на свої слова і поведінку.
А чому так важлива ця безпосередня зворотній зв'язок для людського спілкування? Вона потрібна перш за все для досягнення взаєморозуміння. Побачивши по реакції партнера, чи розуміє він повідомлення, чи згоден він з ним, комунікатор може в ході спілкування скорегувати своє повідомлення, роз'яснити незрозуміле, використовувати додаткові аргументи, тобто зробити своє повідомлення більш переконливим і дієвим. В умовах масової комунікації комунікатор позбавлений такої можливості. При всьому досконало технічних засобів комунікатору неможливо в процесі свого виступу побачити одночасно сотні, тисячі, а то і мільйони своїх читачів, слухачів і телеглядачів. Для нього залишається єдина можливість: представляти свою аудиторію лише подумки.
Не можна сказати, що в масовій комунікації взагалі відсутня будь-яка зворотна зв'язок. Вона, безумовно, є. В окремих с...
