Міністерствоосвіти і науки України
Донецькийнаціональний університет
Біологічнийфакультет
РЕФЕРАТ
За радіобіології
На тему: В«Методидозиметрії В»
Виконала:
Студентка 4 курсу
Групи 4 - Г
Полещук А. В.
Викладач:
Горецький О. С.
Донецьк 2010 р.
Зміст
Введення. 3
Поняття дозиметрії. 6
Методи дозиметрії. 7
Біологічні методи .. 7
Фізичні методи .. 9
Хімічні методи .. 10
Іонізаційний метод. 13
Люмінесцентний метод. 15
Висновок. 17
Література. 18
Введення
Дозиметрія іонізуючих випромінювань розглядає властивостііонізуючих випромінювань, фізичні величини, що характеризують поле випромінювання абовзаємодія випромінювання з речовиною, а також принципи і методи їх визначення.
Дозиметрія має справу з такими фізичними величинами, якіпов'язані з очікуваним радіаційним ефектом. Ці величини звичайно називаютьдозиметричними. Встановлена ​​зв'язок між вимірюваною фізичною величиною іочікуваним радіаційним ефектом - найважливіша властивість дозиметричних величин.Поза цьому зв'язку дозиметричні вимірювання втрачають сенс.
Першопричиною радіаційних ефектів є поглинанняенергії іонізуючих випромінювань опромінюваним об'єктом, і доза як міра поглиненоїенергії виявляється основний дозиметричної величиною.
Найважливіше завдання дозиметрії - визначення дози випромінюванняв різних середовищах і особливо в тканинах живого організму. Для цієї мети використовуютьрізні розрахункові та експериментальні методи.
Кількісне визначення дози випромінювання, діючої наживий організм, необхідно, перш за все, для виявлення, оцінки тапопередження можливу радіаційну небезпеку для людини. Якщо лікарі-гігієністиі радіобіології повинні відповісти на питання, які гранично допустимі з точкизору біологічної небезпеки рівні випромінювання, тодозиметристи повинні забезпечити правильне вимір (визначення) цих рівнів.Розвиток дозиметрії спочатку повністю визначалося необхідністю захистулюдини від шкідливого впливу іонізуючих випромінювань. Незабаром після відкриттярентгенівського випромінювання (1895 р.) було виявлено його шкідливу дію налюдини, і виникла необхідність у кількісній оцінці ступеня радіаційноїнебезпеки. Для вимірювання інтенсивності рентгенівського випромінювання почали використовуватифотографічний ефект, флюоресценцію, тепловий ефект, а також хімічніметоди. Надалі вимірювання фізичних величин, що характеризують рентгенівськевипромінювання та його взаємодію зі сферою, виділилося в самостійну область- Рентгенометр, що є тепер складовою частиною дозиметрії іонізуючихвипромінювань. У рентгенометр визначилися основні величини, що підлягаютьвимірюванню, і сформувалися майже всі методи сучасної дозиметрії.
За допомогою дозиметричних приладів можна здійснювати дваосновні типи вимірювань, що мають важливе практичні значення. До першого типувідносяться вимірювання сумарної дози (або кількості) випромінювання, отриманої вПротягом всього періоду дії і вираженої в рентгенах. Прикладамиіндивідуальних дозиметрів є іонні камери, фотографічні плоскіплівкові дозиметри і телескопічні пристрої, що працюють на принципісвітіння фосфату срібла. До другого типу відносяться вимірювання інтенсивності випромінювання,виражається в рентгенах (або його частках) на годину. До числа дозиметрів, використовуванихдля визначення інтенсивності випромінювання, відносяться іонні камери, лічильникиГейгера - Мюллера або сцинтиляційні лічильники, які комбінуються звідповідними електронними і електровимірювальними пристроями. Величиназаміряні такими приладами інтенсивності випромінювання може бути переведена всумарну дозу опромінення шляхом множення відповідної середньої інтенсивностівипромінювання на загальний час опромінення.
Важливий аспект додатка дозиметрії - охорона навколишньогоприродного середовища, невід'ємним компонентом якої є радіаційні поля тарозсіяні радіонукліди природного і штучного походження.Дозиметричний контроль навколишнього середовища і пов'язані з ним прогнозирадіаційної обстановки вимагають створення оптимізованих доз і систем розвиткунових методів дозиметрії, вирішення питань, пов'язаних з визначеннямнеобхідного обсягу і точності дозиметричної інформації.
Розділ дозиметрії - метрологія іонізуючих випромінювань -покликаний забезпечити систематизацію вимірювань в області іонізуючих випромінювань ірадіоактивності. Специфіка предмета виміру іонізуючих випромінювань надаєвплив на точність дозиметричних методів. Більшість з них маютьпохибка, оцінювану десятками відсотків, що обумовлено не відсутністюнеобхідності в підвищенні точності вимірювань, а обмеженою можливістю вимірювальнихметодів. Зусилля мають бути спрямовані на те, щоб дати комплексну оцінкуефективності впливу іонізуючих випромінювань на опромінюваним об'єкт.
У багатьох випадках немає простого зв'язку між поглиненоюенергією випромінювання та спостережуваним ефектом. Знання тільки дози недостатньо дляпророкувань радіаційного ефекту, що визначається також просторовимрозподілом поглиненої енергії по опромінюваних об'єктів, фактором часу,видом і енергією іонізуючих випромінювань. Ці зв'язки не можна встановити безрозуміння механізмів радіаційних ефектів. Таким чином, дозиметрія змикаєтьсяз радіаційної фізикою.
Тому поряд з експериментальними методами в дозиметріївикористовують розрахункові методи визначення дозиметричних величин, засновані на законахвзаємодії іонізуючих випромінювань з речовиною.
Поняття дозиметрії
Дозиметрія - область прикладної фізики, в якійвивчаються фізичні величини, що характеризують дію іонізуючого випромінюванняна об'єкти живої і неживої природи, зокрема дози випромінювання, а також методита прилади для вимірювання цих величин.
Розвиток дозиметрії спочатку визначалосянеобхідністю захисту людини від іонізуючих випромінювань. Незабаром після відкриттярентгенівських променів були помічені біологічні ефекти, що виникають приопроміненні людини. З'явилася необхідність у кількісній оцінці ступенярадіаційної небезпеки. В якості основного кількісного критерію булаприйнята експозиційна доза, яка вимірюється в рентгенах і визначається за величиноюіонізації повітря.
З відкриттям радію було виявлено, що і випромінювання радіоактивнихречовин викликають біологічні ефекти, схожі на ті, які викликаютьсярентгенівським випромінюванням. При видобутку, обробці та застосуванні радіоактивнихпрепаратів виникає небезпека потрапляння радіоактивних речовин всерединуорганізму. Розвинулися методи вимірювання активності радіоактивних джерел(Число розпадів у секунду), що є основою радіометрії.
Розробка та будівництво ядерних реакторів і прискорювачівзаряджених частинок, розвиток ядерної енергетики і масове виробництво радіоактивнихізотопів привели до великої різноманітності видів іонізуючих випромінювань і достворенню різноманітних дозиметричних приладів (дозиметрів).
Дослідження біологічної дії іонізуючихвипромінювань на клітинному і молекулярному рівнях викликали розвиток мікродозіметріі,досліджує передачу енергії випромінювання мікроструктури речовини.
Методи дозиметрії
У людини в процесі еволюції не виробилося органівпочуттів, здатних до специфічного сприйняття іонізуючих випромінювань, якіневидимі, не мають кольору, запаху, а також не діють негайно вражаюче,подібно електричному струму. Тому виявлення та вимірювання іонізуючихвипромінювань можливо головним чином за допомогою різних детекторних приладів,реєструючих ефект дії випромінювань на фізичні, хімічні,біологічні та інші властивості, на яких засновані методи вимірювання.
Біологічні методи
Вид перетворень в опроміненому речовині залежить від типуіонізуючого випромінювання. Потік заряджених і частинок, проходячи черезречовина, взаємодіє, в основному, з електронами атомів і передає їм своюенергію, яка...
