В«Навколо МісяцяВ», В«Двадцять тисяч льє під водою В»,В« Плаваючий місто В»,В« Пригоди трьох росіян і трьох англійців у Південній Африці В»,В« Навколо світу в вісімдесят днів В»,В« В країні хутр В», В«Таємничий острівВ» - ці романи стоять ще на початку списку В«Незвичайних подорожей В». А скільки їх попереду! ..
Читачі ледве встигали закінчити черговий роман Жюля Верна, як уже з'являвся наступний. Після виходу у світ його книги відразу ж перекладалися багатьма мовами й поширювалися по всьому світлу. Для більшості читачів знаменитий романіст залишався загадкової, трохи Чи не міфічною особистістю. Він не любив афішувати свого імені, позувати перед фотографами, присвячувати журналістів у свої літературні плани і подробиці особистого життя, заповненої всепоглинаючим творчою працею.
Перш ніж приступити до чергового роману, Жюль Берн довго і ретельно обдумував сюжет і композицію, підбирав необхідні матеріали, вивчав джерела. На другому етапі роботи він накидав олівцем чорновий варіант твору, який потім ретельно обводив чорнилом, і вже в такому вигляді віддавав рукопис в набір. Потім починалася вичитка і правка коректур. Кожна з п'яти або шести наступних коректур испещрялись такий густий мережею всіляких позначок і помарок, що складачі приходили у відчай. У підсумку народжувався новий, вже остаточний варіант твору.
Щоденна робота - від зорі до зорі - була підпорядкована ідеальному розпорядку, багато в чому сприяв виняткової продуктивності письменницької праці. З п'ятої ранку до полудня Жюль Бери писав і правил коректури. Післяобідній годинник він присвячував читанню та перегляду джерел для наступного роману, а вечірній час - відпочинку і бесідам з друзями. Вже о восьмій - дев'ятій годині вечора для нього наступала ніч. Коло читання Жуля Верна був виключно різноманітний і широкий. Письменник уважно стежив за новинками художньої та природничо-наукової літератури, регулярно переглядав з олівцем в руках труди наукових товариств, галузеві журнали, бюлетені дослідних інститутів, повідомлення бюро, що відали реєстрацією винаходів і видачею патентів. Жюль Верн і в пізніші роки творчості неухильно просувався вперед - не застигав на місці і не зупинявся на досягнутому. Але його сиву голову обвівав вже інші вітри, і шум часу будив у його книгах інше луна.
Читали і переводили Жуля Верна під багатьох країнах, і не лише у Франції були у нього учні й наслідувачі. Жульвернівський традиціям слідували, з більшими чи меншими відхиленнями, десятки талановитих і посередніх романістів, серед них Карл Груннерт і Курт Лассвіц в Німеччині, Еміліо Сальгарі і Улісс Грифон в Італії, В. Уминський в Польщі, Мор Іока в Угорщині. Але тон задавала в цей період група молодих англійських письменників, які направили фантастичну і пригодницьку літературу в нове русло. У вісімдесятих - дев'яностих роках на зміну Майн Ріда, який користувався не меншим успіхом, ніж Жюль Берн, прийшли Стівенсон, Конан Дойл, Хаггард, Уеллс, Кіплінг. У їхніх творах намітилися інші тенденції, викликані в кінцевому рахунку настанням епохи імперіалізму.
Старий письменник пильно стежив за знову виходять книжками, особливо близькими йому за жанром. Не відмовляючись від своїх творчих принципів, він вступив на схилі років у своєрідне змагання з англійськими побратимами по перу - в деяких випадках обігравав родинні сюжети і по-своєму сприймав нові художні прийоми.
Цікаву перекличку з В«Островом скарбів В»Стівенсона можна угледіти в романі Жюля ВернаВ« Дивовижні пригоди дядечка Антіфера В». Нагадаємо, що роман англійського письменника вийшов у світло в 1883, а французької - в 1894 році.
В кінці XIX століття не можна вже було писати про В«таємничі скарбиВ» всерйоз, без ризику впасти в епігонство. Примхливо заплутану інтригу той і інший автор перетворюють на свого роду гру на кмітливість. Здавалося б, вже підвелася завіса таємниці, але в наступному розділі читача підстерігає нова пастка, і до самої останньої сторінки він не може дізнатися, що буде далі.
Щодня з усіх кінців світу Жюль Верн отримував десятки захоплених листів. Юні читачі бажали йому довгих років життя і підказували сюжети для наступних томів В«Незвичайних подорожей В». Відомі винахідники і вчені дякували письменника за те, що його книги допомогли їм в молоді роки не тільки полюбити науку, але й знайти життєве терені. Масивний шафа в його бібліотеці, відведений спеціально для В«ЖюльверніаниВ», був забитий до відмови сотнями різнобарвних томів, виданих у різних країнах, на різних мовах, аж до арабського і японського. Але це була лише невелика частка того, що було тоді вже надруковано під його іменем ...
Під час російсько-японської війни французький письменник заявив представнику друку про своє негативне відношенні до насильницьких методів розв'язання міжнародних конфліктів. В«Це пролиття крові, - сказав він, - приводить мене в жах, самі новітні смертоносні знаряддя і вибухові речовини вперше вводяться у вживання ... Дипломати повинні намагатися зберегти мир В». Жюль Верн згасав у своєму кабінеті, у столу, заваленого закінченими і неопублікованими рукописами.
Він помер на сімдесят восьмому році, 24 березня 1905 року в 8:00 ранку.
«« В«Незадовго до кончини він збирався приступити до нового роману. Дія в ньому повинно було відбуватися па Далекому Сході в період російсько-японської війни.
Жюль Верн залишити десять неопублікованих книг. Його прах давно вже тлів у могилі, але до кінця 1910 року кожне півріччя, як це робилося протягом сорока двох років, він продовжував дарувати читачам новий том В«Незвичайних подорожейВ». За своє довге життя, крім шістдесяти п'яти романів, які були видані Етцелем в дев'яноста трьох томах, Жюль Верн написав ще двадцять повістей та оповідань, двадцять три драматичні твори і десять науково-популярних книг з географії та історії географічних відкриттів. Таким чином, всі твори Жуля Верна, разом узяті, утворюють бібліотеку з 155 томів, бібліотеку, написану одним людиною!
У 1907 році на кладовищі Мадлен в Ам'єні був поставлений надгробний пам'ятник Жюлю Верну роботи Лльбера Роза. На постаменті вигравірувані символічні слова: В«До безсмертя і вічної юностіВ».
Список літератури
Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту soshinenie.ru/
