Нікітін О.В.
Вже минуло майже 60 років з часу виходу першого однотомного тлумачного словника сучасної мови післяреволюційної епохи, упорядником якого був відомий російський лексикограф Сергій Іванович Ожегов (1900-1964). Видання В«СловникаВ» було справжньою подією в науковому та громадському житті того часу і викликало велику дискусію не лише в професійному середовищі, а й у тих його численних читачів, для кого і він і створювався. Багато епізоди тієї, що стала вже В«притчею во язицехВ», історії досі не відомі, інші забулися, а щось ще не знайдено. В Архіві РАН, де зберігається особистий фонд С.И.Ожегова, є цікаві свідоцтва, що дозволили нам відкрити завісу таємничості і, з іншого боку, В«загальновідомостіВ» В«СловникаВ». На нашу думку, вони мають велику цінність, бо перебувають поки поза сучасних трафаретів і догм. За знайденими документами стоять живі факти нашої історії, події і люди, чиї імена і вчинки багато в чому визначали розвиток суспільної думки в той непростий час і вплинули в якійсь мірі на В«СловникВ». Звернемося до наявних у нас матеріалами.
Ідея складання так званого В«Малого тлумачного словника російської мовиВ» належала Д.Н.Ушакова і була підтримана найактивнішими оборонцями лексикографічного праці і насамперед Сергієм Івановичем Ожегова. У червні 1940 року була створена Комісія з упорядкування В«Малого тлумачного словникаВ», куди увійшли Д.Н.Ушаков, В.А.Петросян, С. І. Ожегов і Н.Л.Мещеряков. Головою її був призначений В.А.Петросян, чимало попрацювати в 1930-і роки для В«пробиванняВ» В«Ушаковскіх словникаВ» і мав великий досвід організаційної діяльності. Останній з членів Комісії - старий партієць Н.Л.Мещеряков, так би мовити, забезпечував В«Ідеологічне прикриттяВ» відповідальному задумом. Зрозуміло, що основна робота по збиранню, відбору, тлумачення слів і формулювання наукової концепції видання лежала на двох вчених - Д.Н.Ушакова і С.И.Ожегова. На порядку
денному того червневого засідання був план видання В«Малого тлумачного словника російської мовиВ». За пропозицією Д.Н.Ушакова до редакції включили і Г.О.Винокура. Важливим кроком у такої діяльності повинно було бути забезпечення можливої вЂ‹вЂ‹свободи в авторському справі, саме на цьому учасники засідання роблять акцент: В«Враховуючи досвід видання чотиритомного Тлумачного словника (мається на увазі В«Тлумачний словник російської мови В»під ред. Д.Н.Ушакова. - О.М.), треба визнати, що редакції, для успішної її роботи, повинна бути надана повна (курсив наш. - О.М.) відповідальність за ведення та організацію всієї справи <...> В»(Архів РАН. Ф. 1516. Оп. 1. Од. хр. № 10. Л. 39). В ході дискусії Н.Л.Мещеряков заперечував проти введення його до складу редакції, пояснюючи це тим, що В«творцями словника будуть Д.Н.Ушаков, С. І. Ожегов і Г. О. Винокур, але що він, не перебуваючи в редакції, буде надавати допомогу словника, який має величезне наукове і громадське значення В»(там же). Н.Л.Мещеряков запропонував В«прискорити терміни вироблення та закінчення робіт В». Як зазначено у протоколі засідання, С. І. Ожегов, В«заперечуючи Мещерякова, доводить необхідність його участі в словнику саме в якості члена редколегії, так як Мещеряков має великий організаційний досвід взагалі і близько знає роботу Тлумачного словника В». Д.Н.Ушаков і В.А.Петросян також підтримали С.И.Ожегова.
В підсумку засідання 10 червня 1940 Комісія прийняла наступні рішення:
В«1. Утворити редакцію Малого Тлумачного словника російської мови в складі чл.-кор. Академії Наук АН СРСР Д.Н.Ушакова (головний редактор), старшого наукового співробітника ІЯП [Інститут мови та писемності] АН СРСР С.И.Ожегова (заст. головного редактора), старшого наукового співробітника Інст <ітута> літератури ім. Горького проф. Г.О.Винокура і член-кор. Академії Наук СРСР М.Л.Мещерякова В» (Там же, л. 39). Одним з пунктів в резолюції записано термін здачі Словника в виробництво - липень 1942 року (там же, л. +39 об).
Так, напередодні Вітчизняної війни, виник ще один просвітницький проект, і редактори взялися за його здійснення. У ті ж роки був вироблений план словника, в якому окреслені основні його цілі і завдання, і Інструкція по оформленню (лл. 11-38). Вкажемо головне:
В«1. Малий Тлумачний Словник призначається для широкого читача і є нормативним: він повинен бути посібником для вивчення сучасної правильної літературної російської мови. <...>
2. Словник буде включати в себе 60 000 слів; загальний обсяг словника - 120 авт <Орських> листів в одному томі.
3. Найбільш важке питання - склад словника - має бути вирішено таким чином, щоб словник міг відображати основний лексичний склад літературної мови з включенням найбільш істотних різновидів усного та писемного мовлення. В основу Малого Словника кладеться словник чотиритомного Тлумачного Словника під ред. члена-корр. АН СРСР Д.Н.Ушакова В». (Там же, л. 1).
З інших найбільш важливих в науковому відношенні і корисних постулатів були висунуті, зокрема, такі: короткі вказівки на походження запозичених слів, В«особливе увагу буде звернено на стилістичне розрізнення синонімічних слів В»(там же, л. 5). Досить актуальним, на наш погляд, є і принципи відбору слів. Так, по думку автора плану (очевидно, він складався С.И.Ожегова), з Словника передбачалося виключити вузько спеціальну лексику, що не мають великої цінності обласні слова, просторічні елементи В«з явно вираженим вульгарним відтінкомВ», слова народно-поетичної мови, що не увійшли до спільну мову, В«старовинні або застарілі слова, практично не потрібні з точки зору розуміння текстів класичної літератури або найближчій історичній дійсності В»(на цьому пункті ми робимо особливий акцент, так як саме він згодом викличе запеклу полеміку в середовищі марристів-марксистів), В«нові слова, в тому числі і скорочені, не ввійшли в спільну мову В»,В« непристойні слова і слова фамільярного стилю В»,В« власні імена В», слова-назви осіб, які професійно займаються чим-небудьВ» (там же, арк. 1-4).
З наведених фрагментів попереднього плану видно, що укладачі та редактори Словника одним з основних своїх завдань вважали нормативний характер лексикографічної роботи. Цікаво в цьому контексті примітка С.И.Ожегова в його замітці В«Про принципи побудови Малого Тлумачного словникаВ». Він вважав, що В«Побудова і оформлення <...> має бути гранично чітким (можливо менше умовних скорочень, типізація відсилань і т.п.) В»(там же, л. 60).
Початок роботи над Словником - 1941 рік. До цього терміну планувалося підготувати перший 40-45 авторських аркушів, а завершити проект намічено на 1942 рік (там же, л. 5). На жаль, ці задуми і вже розпочала активну підготовку та збір матеріалів довелося відкласти на п'ять років. Все ж в роки війни кожен з учасників редакції різною мірою намагався виконати свій план, і фінансування цього проекту не припинялося, але навряд чи було можливим повністю зосередитися на справі, мати під рукою всі необхідні матеріали. Д.Н.Ушаков і багато співробітників Інституту мови і писемності були евакуйовані до Ташкенту, С. І. Ожегов залишався в Москві, а Г. О. Винокур у В«глухомуВ» Чистополе. Але ця робота і давні теплі стосунки їх згуртовували. У квітні 1942 року не стало Д.Н.Ушакова. Г. О. Винокур, повернувшись з евакуації, відійшов від роботи, його відносини з С.И.Ожегова після смерті дорогого вчителя помітно охолонули. З відходом Д.Н.Ушакова змінилася і сама навколонаукова атмосфера. Потрібно було шукати інших соратників і захисників.
До кінця 1945-початку 1946 року в видавництво АН СРСР надійшла рукопис В«СловникаВ», упорядником якого значився С. І. Ожегов (ним був підготовлений практично весь корпус статей), а головним редактором - академік С.П.Обнорскій. Перша спроба випустити ця праця не увінчалася успіхом: В«внутрішнє рецензуванняВ» було витримано вельми в критичних, але не викривальних тонах, з побажанням переглянути і доопрацювати словник. В«Рукопис в представлен...
