Ранчін А. М.
З 1856 по 1863 р. Толстой писав роман про декабристів (були написані три перші глави). Роман будувався на протиставленні людей старого часу, В«14 грудня В», з їх енергією і молодістю душі, нинішньому апатичність поколінню. (Такого роду антитеза раніше зустрічалася в В«Двох гусарахВ».) Головний герой роману, який повернувся із сибірського заслання П'єр Лабазов, і його дружина Наташа нагадують майбутніх героїв «³йни і мируВ» - П'єра Безухова і Наташу Ростову.
Коріння подій 14 грудня 1825 р. автор роману побачив в події Вітчизняної війни 1812 р. - часу духовного пробудження російського народу, єднання дворянства і простих людей у ​​боротьбі з іноземним ворогом. Але зображувати звитяжну і славну для російської зброї війну 1812 р., не згадуючи про програних російськими кампаніях 1805 і 1807 р. Толстой вважав нечесним. Так виник задум роману "Війна і мир". Роман писався і перероблявся Толстим протягом 1863-1869 рр. (виданий в 1865-1869 рр.., в виданнях 1873 і 1886 рр.. в текст були внесені деякі зміни). Початок майбутнього роману, озаглавлене В«1805 рікВ», було надруковано в журналі М. Н. Каткова В«Російський вісникВ» (1865. № 1, 2; 1866. № 2, 3, 4, 5). Це майбутній перший том. У першому виданні 1867-1869 рр.. текст «³йни і мируВ» був розділений на 6 томів, в 1868-1869 рр.. було надруковано Друге окреме видання, текст роману автор вніс деякі стилістичні зміни. У 1873 р. в третьому виданні В«Війни і мируВ» текст був розділений на чотири томи, а історико-філософські глави винесені в окремий додаток, назване В«Статті про кампанії 1812 рокуВ»; було видалено більшість французьких текстів з промов персонажів. У виданні 1886 ці розділи були знову внесені в основний текст книги, а французька мова відновлена. (Видання здійснювалося, проте, практично без участі автора,
після духовного перелому початку 1880-х рр.. утерявшего колишній інтерес до свого творчості; текст готувала С. А. Толстая, її консультував критик М. М. Страхов.) Більшість текстологів - дослідників творчості Толстого визнають канонічним текст видань 1868-1869 і 1886 рр.., але з урахуванням стилістичної правки у виданні 1873 Саме так надрукований роман у Повному зібранні творів в 90 т. (т. 9-12, два тиражі: 1930-1933; 1937-1940) та (з істотними виправленнями) в Зборах творів у 20 т. (т. 4-7, 1961-1963). Цей текст відтворений у виданні: Толстой Л. Н. Зібрання творів: У 22 т. М., 1979-1981. Т. 4-7.
На Впродовж семи років роботи над романом задум Толстого зазнавав серйозні зміни. Було відкинуто початкове заголовок В«Три пориВ», що відображає намір зобразити такі епохи, як період воєн з Наполеоном, час декабристського руху і 1856 р., рік повернення засланих декабристів з Сибіру. Центром твори ставали події 1812 р. відмовилася автор і від більш пізнього заголовка В«Все добре, що добре кінчаєтьсяВ», рождающего непотрібні йому асоціації з традиційним сімейним романом з щасливою розв'язкою і з історичними романами в дусі В. Скотта, завершується весіллям героя і героїні. У рукопису твору Наприкінці 1867 р. нарешті з'являється всім відома назва «³йна і мирВ» - але слово В«миpВ» тут написано чере В«iВ», В«мipВ» (в друкованому ж тексті було написання В«світВ»). На відміну від слова В«мирВ», що означає відсутність війни, В«мipВ» означало В«всесвіт, рід людський, суспільствоВ» (Даль В. Тлумачний словник живої великоруської мови. М., 1995. Т. 2. І-О. С. 330-331). У заголовку роману це слово багатозначне, зберігаючи смисли, властиві і В«світуВ», і В«МiруВ».
Кутузов, лукавий царедворець, яким його спочатку хотів зобразити Толстой, перетворився в величного і простого В«старої людиниВ», став символом епохи 1812 р. Це зміна відбулася, за визнанням автора, під впливом спілкування з селянськими дітьми в Яснополянській школі: для дітей фельдмаршал був В«СвійВ», улюблений В«дідусьВ». Дуже несхожий в планах і ранніх редакціях роману В«Молода людинаВ»-офіцер, майбутній князь Андрій Болконський. Спочатку Толстой припускав описати його загибель в Аустерліцком битві, потім відмовився від цього наміру. Також дуже перемінилися в міру роботи автора над романом Ганна Павлівна Шерер і княгиня Друбецкой (спочатку зображені з симпатією), Наташа Ростова (в образі якої ще не було чарівною і чарівною поетичності), П'єр Безухов (спочатку не колишній улюбленим героєм Толстого).
Робота над романом була пророблена грандіозна. Зміни вносилися навіть в останній момент, в коректуру. У відповідь на нарікання видавця П. І. Бартенєва автор зізнавався: В«Не бруднити так, як я мазала, я не можу, і твердо знаю, що Марані це йде в велику користь ... Те саме, що вам подобається, було б багато гірше, коли б не було раз 5 перемарано В».
«³йна і світ В»мало схожа на класичний роман. Автор у статті В«Кілька слів із приводу книги "Війна і мир" В»(1868) протиставляв свій твір і романом, і поемі (очевидно, маючи на увазі поему в прозі, на кшталт В«Мертвих душВ» М. В. Гоголя), і історичній хроніці: В«" Війна і мир "є те, що хотів і міг висловити автор в тій формі, в якій воно виразилося В». Толстой вважав за краще називати свій твір просто В«книгоюВ». У ній немає традиційного любовного трикутника, любовного чи соціального конфлікту як основи сюжету. Зазвичай ключовими елементами роману - кульмінацією або розв'язкою - були дуель, одруження або смерть персонажів. Між тим, одруження одного з головних героїв, П'єра Безухова на порожній і аморальної світської красуні Елен Курагин прямо мало впливає на подальші події його життя. Дуель П'єра з коханцем Елен Долоховим не є пружиною дії. Помирає інший улюблений толстовський герой, князь Андрій Болконський, а оповідання триває. П'єр одружується на Наташі Ростової. Але роман закінчується не описом їх весілля, а, здавалося б, випадкової сценою - зображенням сну Ніколенькі, сина князя Андрія. У цьому сні з'єдналися в одну особу два головних герої - князь Андрій і П'єр Безухов, і сон передвіщає лиха П'єра-майбутнього декабриста. Одночасно історія Николеньки - це немов продовження шукань батька. Хлопчикові бачиться він сам, його батько і він же - П'єр, в шоломах античних героїв. Хлопчик марить про славу, в марність якій колись переконався князь Андрій.
Цей дивний, незвичайний роман має відкритий фінал - майбутнє родини П'єра та Наталки невідомо і лише смутно вгадується. Не зовнішні зміни в долях героїв, а їх духовна еволюція, їх моральні пошуки складають справжній зміст "Війни і миру".
Дві основні лінії "Війни і миру" - історія двох друзів П'єра Безухова і Андрія Болконського. Дві ці лінії з'єднує образ юної графині Наташі Ростової - нареченої князя Андрія, пізніше, через час після його смерті - дружини П'єра (В«<...> Дві головні сім'ї роману представляють багато спільного з предками Л <ьва> Н <іколаеві> ча як з боку матері, так і з боку батька.
"Наташа", і то майже списана Л. Н. з натури. Багато рис у неї увійшло з типу його своячки, меньшой сестри графині, тепер Тетяни Андріївни Кузмінской; увійшли також в неї і риси графині З <офьі> А <ндреевни>. За її словами, Л <ев> Н <іколаеві> ч так висловлювався про Наташу: "Я взяв Таню, перетолок її з Сонею, і вийшла Наташа В». - Бирюков П. І. Біографія Льва Миколайовича Толстого. Вид. 3-е, испр. і доп. М.; Пг., 1923. Т. 2. С. 16).
І П'єр і особливо князь Андрій проходять через захоплення Наполеоном. Князь Андрій мріє про велику славу. Під час битви з армією Наполеона при Аустерліці, підхопивши падаюче знамено, він кинувся назустріч ворогу, бажаючи захопити за собою солдатів. Раптово його важко поранило. Він упав на землю і побачив високо над собою блакитне небо. Це небо для князя Андрія стає символом вищої божественної гармонії і справжньої величі. Князь Андрій прозріває, звільняється від духовної сліпоти: "Як тихо, спокійно і урочисто, зовсім не так, як я біг ... зовсім не так повзуть хмари по цьому високому нескінченному небу. Як же я не бачив раніше цього...
