Кабельники С.А.
Якщо в південній ліриці Пушкіна значну роль відіграє так звана В«біографічна легенда В», то в Михайлівський період свідомого містіфіцірованія читача, сприяння автором створення навколо його лірики ореолу таємничості, романтичності ми не знайдемо. У ліриці цього періоду присутні лише два інших типи художнього автобиографизма: так званий імперативний біографізм тексту, коли В«вірші пишуться як би в розрахунку на те, що читачеві дещо відомо з біографії автора В», а також найбільш поширений тип автобиографизма, при якому реальні особисті обставини, в яких створювалося ліричне твір, постають у ньому значно трансформованими відповідно до авторським задумом і літературними моделями, так би мовити В«олітературенниміВ».
Останній тип автобиографизма ми знаходимо, наприклад, у вірші В«ВиноградВ», написаному восени 1824 р. (чорновий автограф датується початком листопада 1824 р. - II, 1145). На перший погляд, проблема автобиографизма у зв'язку з В«ВиноградомВ» навіть і не встає, однак в дійсності без рішення її вірш залишиться незрозумілим.
Так, центральною темою В«ВиноградаВ» звичайно покладається тема життєвої зрілості, що змінює швидко йде молодість. Наприклад, на думку А.Л.Слонімского, В«веснаВ» (з епітетом В«легкаВ») має у вірші В«подвійний сенс: у поєднанні з В«Зів'ялими трояндамиВ» це молодість з її легковажністю; разом з тим це і реальне пору року, зіставляти з такою ж реальною В«восени златійВ», яка аналогічна порі зрілості і пов'язаним з нею творчим працям В». Вірш трактується також як В«раніше осмислення ролі саме Михайлівській осені в творчості Пушкіна В». Тим часом Б.В.Томашевский бачив ключ до В«ВиноградовіВ» в заключному порівнянні (в чернетці воно стояло на початку тексту):
Схожий дивно <ю> вродою
На персти діви молодої
(II, 870)
В Насправді, поетична думка цього В«пронизаного хафізовскім пафосом натякуВ» вірша, с
коріше полягає в перевазі зрілої краси красі юної, рано відцвітають. У найзагальнішому плані воно типологічно близько до вірша К. Н. Батюшкова В«До постарів красуніВ» (В«Тобі ль оплакувати втрату юних днівВ»); згодом у самого Пушкіна цей мотив у трансформованому вигляді відбився в вірші В«Ні, я не дорожу бунтівним насолодоюВ». Однак побачити і зрозуміти це перевага в В«ВиноградіВ» можна, тільки якщо мати на увазі, що мова йде про захоплення жінкою, з якою ліричний герой був знайомий в її ранній юності, але любов до якої зародилася в ньому пізніше, вже в пору її зрілості. Саме цей сенс, мабуть, має початкове
Не стану я жаліти про троянди,
Зів'ялих з легкою навесні ...
(II, 342)
І тут абсолютно необхідним є припущення про те, що в основі цієї тонкої алегорії відносини з А.Н.Вульф, з якою Пушкін познайомився ще влітку 1817 р., коли їй було 17 років, і зустрічався в Тригорському в наступні роки, але любовний зв'язок з якою виникла у нього тільки восени 1824 р.
Один і той же тип відносин ліричного героя, висхідний до цілком конкретних відносинам автора, звичайно варіюється в Пушкіна неодноразово залежно від повороту авторського задуму, заломлення літературними традиціями, змін в самих цих відносинах. У цьому плані доказом правильності запропонованої вище інтерпретації вірша В«ВиноградВ» може послужити зіставлення його з іншим віршем, вже виразно зверненим до Анни Вульф. - В«Я був свідком златій твоєї весни В»(січень - лютий 1825 р.). В«ВиноградВ» написаний двома-трьома місяцями раніше, і тим не менше він виявляє чимале схожість з В«Я був свідком ...В». Адже рядка
Не стану я жаліти про троянди,
Зів'ялих з легкою навесні;
Мені милий і виноград на лозах,
У кистях дозрілий під горою ... -
в сутності досить близькі до наступних:
Я був свідком златій твоєї весни;
Тоді марний розум, мистецтва не потрібні,
І самій красі сімнадцять років заміна,
Але час протекло, настала переміна,
Ти наближаєшся до сумнівної порі ... -
Тільки з протилежною оцінкою сталася зміни. У першому випадку це горде байдужість: ліричному герою мила і пізня краси коханої, у другому випадку - тепле, дружнє співчуття у втраті молодості і краси:
Що робити - утішся і змирися,
Від милих серцю прав заздалегідь відмовся,
Шукай інших перемог - успіхи перед тобою,
Я счастия тобі бажаю всією душею ...
(II, 383)
Ці зміни цілком відповідають тим реальним змінам у відносинах Пушкіна з Анною Вульф, які сталися з початку листопада по січень - лютий 1825 Ось так вірш, аж ніяк не підходить під тип В«імперативного біографізмуВ», виявляється, потребує біографічному коментарі аж ніяк не в меншій мірі, ніж, наприклад, наступне, явно звернене до якійсь конкретній особі:
Немає ні в чому вам благодаті,
З счастием у вас розлад:
І прекрасні ви не до статі,
І розумні ви не в потраплю.
(II, 457)
Вірш це, швидше за все, також відноситься до А.Н.Вульф. Справа в тому, що ім'я Анна на давньоєврейською мовою означає В«благодатьВ». Так, у вірші В«Хоча віршики на іменини В»(1825), виразно зверненому до Анни Вульф, читаємо:
Коли я знаю, чому
Вас охрестили благодаттю!
(II, 446)
Вірші В«Немає ні в чому вам благодатіВ» цілком відповідають характеру відносин Пушкіна з А.Н.Вульф, сталих після короткочасного роману з нею восени 1824 р., і є одним з тих В«суворих уроківВ», які поряд з В«часто злим, відштовхуючим словом В», за словами П.В.Анненкова, припадалиВ« на частку ентузіазму і самовідданості В»Ганни Вульф і якіВ« тільки зрідка викуповувалися щасливими хвилинами довіри і вдячності В». Ці міркування, до речі, дозволяють імовірно звузити датування вірша В«Немає ні в чому вам благодатіВ», яка у В«великомуВ» Академічному зібранні творів простягається від червня 1817 до листопада 1825 р. (II, 1177), наблизивши її до часу створення вірша В«Хоча віршики на іменини В», тобто до початку лютого 1825 Оскільки навряд чи цей досить- В«Суворий урокВ» міг бути складені до охолодження до А.Н.Вульф, то його імовірно слід було б датувати січнем - листопаді 1825 р.
Питома вага віршів з В«імперативним біографізмуВ» в ліриці, створеної в Михайлівському, де Пушкін перебував у постійному близькому спілкуванні з сімейством Осипових - Вульф, взагалі досить великий. Вірші ж, мають на перший погляд абстрактний характер, в дійсності також в кінцевому підсумку викликані цілком конкретними відносинами.
Наприклад, вірш В«Твоє сусідство нам небезпечноВ» (1824 - 1825) явно звернене до якійсь конкретній особі. На підставі віршів чорнового автографа В«Даремно вас 16 років,// ​​Даремно милі ви як троянда В»(II, 922) С.А.Фомічев припустив, що воно звернене до Е.Н.Вульф. Припущення це представляється більш ніж ймовірним. Правда, в грудні 1824 р. - часу, до якого дослідник відносить вірш (кінець грудня 1824 - початок січня 1825 р. - II, 1154), - Євпраксії Вульф було п'ятнадцять років (причому виповнилося лише недавно - 12 жовтня). Цілком можливо, втім, що В«16 роківВ» це описка чи помилка: в Інакше датування п'єси потребує перегляду. До аргументації дослідника можна додати також і те, що рядок чорнового тексту
Сусідство ваше всім серцям
небезпечно -
по змістом перегукується із закінченням вірша В«Ось, Зіна, вам пораду: грайтеВ», записаного в альбом Е.Н.Вульф:
І надалі у нас не розривайте
Ні мадригалів, ні сердець!
(III, 13)
Цікаво, що в обох цих віршах, а також у вірші В«Грай, чарівне дитя В»(31 грудня 1824 - 1 січня 1825) ми зустрічаємо образВ« троянда В»:В« Даремно милі ви як троянда В»,В« з троянд веселих заплітайте В»,В« Злови, злови <її> (метелика, - С.К.) жартуючи// Над трояндою колючим В». Зрозуміло, образ цей настільки Найпоширеніший, що бачити в ньому В«прикметуВ» якого-небудь конкретного прототипу в ліриці Пушкіна взагалі було б безг...
